Рішення № 7383969, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/51030.11.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київпроект»

доКомунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд»

простягнення 1132 627, 81 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Безруких В.В. –представник за довіреністю від 29.05.2009 року; Сукманова А.В. –представник за довіреністю від 12.02.2009 року;

Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київпроект»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд»про стягнення суми заборгованості у розмірі 700 016, 00 грн., пені у сумі 175 004, 00 грн., збитків від інфляції у розмірі 227015, 19 грн. та 3% річних у сумі 30 592, 62 грн. за договором підряду № КДМП-0746 від 25.10.2007 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що між ним та відповідачем був укладений договір підряду № КДМП-0746, відповідно до якого останній повинен був виконати проектні та вишукувальні роботи. Згідно із умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 1300000, 00 грн. Відповідач за роботи розрахувався частково, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 700016, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 13.10.2009 року та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 02.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.10.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати додаткові докази.

Крім того, відповідач подав лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин, згідно із якого інформував позивача про виникнення форс-мажорних обставин, а саме дій державних органів влади, що призводять до порушення умов укладених договорів. Також, повідомляв, що Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»листом від 16.10.2009 року № 31-946 звернулось до торгово-промислової палати України за наданням підтвердження виникнення обставин форс-мажору по зазначеному договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року відкладено розгляд справи до 30.11.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.11.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 30.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 02.11.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із знаходженням уповноваженого представника у відпустці.

Представник позивача проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи заперечував, вважаючи його поданим з метою затягування розгляду справи.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України зазначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

У зв’язку із запобіганням порушення рівності прав сторін та зважаючи на те, що відповідач вже подавав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Київпроект»(надалі - виконавець) та Комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» (надалі - замовник) був укладений договір підряду № КДМП-0746 (надалі - договір), за яким виконавець бере на себе зобов’язання за плату, відповідно до умов договору, та за завданням на проектування виконати проектні роботи: «Проектування реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул.. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва –проект, робоча документація».

16.11.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої встановили, що вартість робіт на 2007 рік складає 1000000, 00 грн. Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 30% від річного обсягу робіт на стадію проект в сумі 300000, 00 грн.

Як встановлено судом, відповідач не здійснив перерахунок авансу, проте позивач виконав роботи на загальну суму 1300000, 00 грн. що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 28.12.2007 року на суму 400000, 00 грн., актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 28.08.2008 року на суму 300000, 00 грн., актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 31.03.2008 року на суму 300000, 00 грн. та актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 24.04.2008 року на суму 300000, 00 грн. підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками.

Відповідно до п. 2.6 договору після завершення проектних робіт у повному обсязі або окремого етапу та передачі готової документації замовнику в повному обсязі, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, останній, не пізніше 5-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з виконавцем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт.

Враховуючи викладене, відповідач зобов’язаний був здійснити оплату виконаних робіт за актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 28.12.2007 року у строк до 02.01.2008 року, за актом від 28.08.2008 року –до 02.09.2008 року, за актом від 31.03.2008 року –07.04.2008 року та за актом від 24.04.2008 року –до 29.04.2008 року.

Як вбачається із листа № 5-03/5646 від 13.11.2009 року наданого Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»відповідачем на рахунок позивача було перераховано 03.04.2008 року –300000, 00 грн. в рахунок оплати за актом від 31.03.2008 року, 08.05.2008 року –50000, 00 грн. в рахунок оплати за актом від 24.04.2008 року, 26.06.2008 року –41284, 00 грн. –в рахунок оплати за актом від 24.04.2008 року та 16.07.2008 року –в рахунок оплати за актом від 24.04.2008 року.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 700016, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У своїх запереченнях на позовну заяву, відповідач посилається на виникнення форс-мажорних обставин.

Так, листом № 31-946 від 16.10.2009 року, він повідомляв позивача про те, що відповідно до п. 6.1 договору підряду № КДМП-0746 від 25.10.2007 року сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за договором, якщо воно сталося внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин). Проаналізувавши визначення форс-мажорних обставин, наведених в актах, позивач зазначає, що до форс-мажорних обставин слід відносити непередбачені ситуації, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника (дії державних органів влади), що призводять до порушення умов укладених договорів, а тому повідомляє позивача про виникнення форс-мажорних обставин, а саме дії державних органів влади.

Крім того, відповідач вказує, що Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»листом від 16.10.2009 року № 31-946 звернулося до торгово-промислової палати України за наданням підтвердження виникнення обставин форс-мажору по зазначеному договору.

В листі № 31-947 від 16.10.2009 року зазначено, що рішенням Київської міської ради від 17.01.2008 року № 2/4474 «Про програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік»та розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.03.2008 року № 270 та від 19.12.2008 року № 1760 об’єкт передбачений договором підряду № КДМП-0746 від 25.10.2007 року, було включено до програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2008 рік, але фінансування не проводилось незважаючи на те, що Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва»щомісячно надавало до головного розпорядника коштів –Головного управління транспорту виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації), замовлення на фінансування зазначеного об’єкту, а тому просить надати торгово-промислову палату України підтвердження форс-мажорних обставин.

Суд не може погодитися з даними запереченнями відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов’язань за договором, якщо воно сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторони домовились, що до обставин непереборної сили відносяться надзвичайні обставини та події (землетрус, ураган, шторм, повінь, пожежа та інші стихійні лиха; війна та військові події, зруйнування внаслідок дії вибухових приладів, що знаходяться у землі; радіаційне, хімічне зараження; блокада, ембарго, міжнародні санкції, страйки, стихійні народні заворушення, дії державних органів влади; інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події), які роблять неможливим виконання сторонами своїх договірних зобов’язань і не можуть бути передбачені сторонами під час укладання цього договору, та/або в разі виникнення яких неможливо вжити відповідних заходів.

Згідно із п. 1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року форс-мажорні обставини –це надзвичайна і непереборна за наявних умов сила, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викликана: винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув грунту); непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терорстичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов’язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Отже, не можна вважати форс-мажорною обставиною, дії органів державної влади, а саме не перерахування коштів з міського бюджету на рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторони не могли передбачити під час укладання договору.

Крім того, суд зазначає, що обов’язок щодо оплати вартості робіт, відповідач, згідно умов договору, повинен був виконати за актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 28.12.2007 року у строк до 02.01.2008 року, за актом від 28.08.2008 року –до 02.09.2008 року, за актом від 31.03.2008 року –07.04.2008 року та за актом від 24.04.2008 року –до 29.04.2008 року.

Водночас, суд зазначає, що відповідач направив позивачу повідомлення про настання форс-мажорних обставин тільки після подання останнім позовної заяви до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що невиконання зобов’язання щодо оплати вартості робіт виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайної і невідворотної обставини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 700 016, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у сумі 175 004, 00 грн. за період 03.01.2008 року по 03.09.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 5.4 договору встановлено, що у випадку порушення замовником п. 2.5-2.6 договору останній сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше розміру вартості проектних робіт (етапу) відповідно до п. 2.1 договору та календарного плану.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був оплатити вартість робіт за актом здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт від 28.12.2007 року у строк до 02.01.2008 року, а тому пеня повинна нараховуватися починаючи з 03.01.2008 року.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тому, нарахування пені має здійснюватися до 03.07.2008 року.

Розмір пені становить:

400 000, 00 грн. (вартість робіт) * 20% * 118 (з 03.01.2008 року по 29.04.2008 року) / 366 = 25 792, 35 грн.

400 000, 00 грн. (вартість робіт) * 24% * 65 (з 30.04.2008 року по 03.07.2008 року) / 366 = 17 049, 18 грн.

Роботи, прийняті згідно з актом від 28.08.2008 року відповідач зобов’язаний був оплати у строк до 02.09.2008 року. Отже, прострочення виконання зобов’язання має місце з 03.09.2008 року.

Нарахування пені має здійснюватися до 03.03.2009 року.

Крім того, позивач просить нарахувати пеню на заборгованість за попередні роботи у сумі 16, 00 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 24% * 120 (з 03.09.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 23 607, 82 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 24% * 46 (з 01.01.2009 року по 15.02.2009 року) / 365 = 9 074, 46 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 22% * 16 (з 16.02.2009 року по 03.03.2009 року) / 365 = 2 893, 30 грн.

Таким чином, за перерахунком суду розмір пені становить 78 417, 11 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 30 592, 62 грн. та збитки від інфляції у розмірі 227015, 19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

400 000, 00 грн. (вартість робіт) * 3% * 364 (з 03.01.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 11 934, 43 грн.

400 000, 00 грн. (вартість робіт) * 3% * 273 (з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року) / 365 = 8 975, 34 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 3% * 120 (з 03.09.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 2 950, 98 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 3% * 273 (з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року) / 365 = 6 731, 87 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних становить 30592, 62 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції складає:

400 000, 00 грн. (вартість робіт) * 122,3% (зведений індекс за 2008 рік) * 108,25% (зведений індекс за січень-серпень 2009 року) - 400 000, 00 грн. = 129559, 00 грн.

300 016, 00 грн. (вартість робіт) * 106,55% (зведений індекс за вересень-грудень 2008 року) * 108,25% (зведений індекс за січень-серпень 2009 року) - 300 016, 00 грн. = 46023, 58 грн.

Таким чином, за перерахунком суду збитки від інфляції становлять 175582, 58 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному обсязі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд»(01133, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6; код ЄДРПОУ 05445267), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Київпроект»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; код ЄДРПОУ 04012780) заборгованість у розмірі 700 016 (сімсот тисяч шістнадцять) грн. 00 коп., пеню у сумі 78 417 (сімдесят вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 30 592 (тридцять тисяч п’ятсот дев’яносто дві) грн. 62 коп., збитки від інфляції у сумі 175 582 (сто сімдесят п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят дві) грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 9 845 (дев’ять тисяч вісімсот сорок п’ять) грн. 93 коп., та 205 (двісті п’ять) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 24.12.2009 року