Рішення № 7383959, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/33409.12.09

За позовомДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України

До Закритого акціонерного товариства “Сіті-Нет”

Простягнення 99900,89 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЛогвиненко В.Ф. (за дов. №1.22-5 від 30.01.2008 р.)

Від відповідача Волосович В.І. (№ 862 від 11.09.2009 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося державне підприємство обслуговування повітряного руху України з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства “Сіті-Нет” штрафних санкцій за порушення строків надання послуг з ремонту обладнання за договором № D 0535 від 22.07.2008 р. в сумі 99900,89 грн., а саме: 71929,63 грн. пені та 27972,25 грн. штрафу за прострочення виконання обов’язків понад тридцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2009 р. (суддя Кролевець О.А.) порушено провадження у справі № 17/334 та призначено її розгляд на 26.10.2009 р..

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, сторона зазначила, що після отримання від позивача грошових коштів за ремонт обладнання у вигляді авансу, він звернувся до представництва компанії MARCONI s.r.o»в Україні з проханням щодо здійснення поставки обладнання MARCONI s.r.o»MSH 11C, якщо таке обладнання є на складах цієї компанії.

Згодом відповідач отримав відповідь від представництва компанії MARCONI s.r.o»про те, що компанія не зможе здійснити поставку згаданого вище обладнання, оскільки воно відсутнє на складі або вже знято з виробництва. За таких обставин, придбати обладнання, яке було необхідне для виконання ремонту за договором № D 0535 від 22.07.2008 р., укладеного між сторонами, відповідач не зміг. Відповідач вказав на те, що в його діях відсутня вина та ним було вжито всіх необхідних заходів для належного виконання ним зобов’язання перед позивачем.

Відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 23.10.2009 р. № 01-1/931 справу № 17/334 передано на розгляд судді Удаловій О.Г. у зв’язку з обранням Кролевець О.А. на посаду судді Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 р. справу № 17/300 прийнято до свого провадження суддею Удаловою О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009 р. розгляд справи відкладався на 09.11.2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 р. розгляд справи відкладався на 30.11.2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог до 219781, 97 грн., у якій просив стягнути з відповідача збитки в сумі 119881,08 грн., пеню в сумі 71928,64 грн., штраф в сумі 27972, 25 грн.

У судовому засіданні 30.11.2009 р. оголошено перерву до 02.12.2009 р..

Відповідач надав письмові пояснення по суті заяви позивача про зміну предмету позову та зазначив, що не заперечує проти вимог позивача щодо повернення суми авансу в розмірі 119881,08 грн. за договором № D 0535 від 22.07.2008 р..

У судовому засіданні 02.12.2009 р. оголошено перерву до 09.12.2009 р..

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін по справі , суд встановив:

22.07.2008 р. між державним підприємством обслуговування повітряного руху України та закритим акціонерним товариством «Сіті Нет»укладено договір № D 0535 (далі-Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався надати послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту апаратури для трансляції та ретрансляції передач (послуги з ремонту та технічного обслуговування Системи обладнання СІТІ-НЕТ (відомчої АТС «Меридіан-1»з системою передачі «Марконі») інв. №02031080 ( далі-послуги).

Відповідно до пункту 1.2. Договору позивач зобов’язався прийняти послуги, а також здійснити їх оплату відповідно до умов Договору.

Перелік та вартість послуг з ремонту, наведені у додатку № 1, який є невід’ємною частиною Договору ( пункт 1.3. Договору).

Перелік обладнання, що підлягає технічному обслуговуванню, та вартість цих послуг, наведені в додатках № 3, та № 4, які є невід’ємною частиною Договору (пункт 1.4. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що вартість ремонту обладнання становить 399603, 60 грн. (з ПДВ). Вартість технічного обслуговування обладнання протягом року становить 120000,00 грн. (з ПДВ), вартість технічного обслуговування за квартал становить 30000,00грн. (з ПДВ).

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що загальна вартість договору є звичайною та складає 519603,60 грн. (з ПДВ).

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що сплата вартості ремонту обладнання здійснюється замовником на умовах передоплати у розмірі 30 % від вартості послуг з ремонту, зазначених у пункті 2.1. Договору , що становить 119881,08 грн. ( з ПДВ), протягом 20 робочих днів з дня підписання договору та одержання рахунку-фактури від виконавця. Остаточна сплата вартості послуг з ремонту, що становить 279722,52 грн. (з ПДВ), здійснюється протягом 20 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передавання наданих послуг та одержання рахунку-фактури від виконавця.

Згідно з умовами Договору (п. 2.7. Договору) оплата за технічне обслуговування обладнання здійснюється замовником щоквартально протягом 20 робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передавання послуг та одержання рахунку-фактури від виконавця.

Відповідно до п. 3.1. Договору виконавець ремонтує обладнання відповідно до додатку № 1 до договору на об’єкті замовника за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, протягом 90 календарних днів з дати підписання договору та одержання від замовника дозволу і передоплати відповідно до пункту 2.6. Договору.

Судом встановлено, що до вказаного договору сторони погодили та уклали Додаток № 1 «Перелік та вартість послуг з ремонту системи передачі Marconi MSH-11C», Додаток № 2 «Договірна ціна на будівництво Система передачі Marconi MSH-11C», що здійснюється в 2008 році», Додаток № 3 «Перелік обладнання, що підлягає технічному обслуговуванню», Додаток № 4 «Договірна ціна на будівництво технічне обслуговування, що здійснюється у 2008 році»та Локальні кошториси 2-1-1, 2-1-2, 5-1-1.

Як встановлено судом, рахунок-фактуру від 25.07.2008 р. № СН-0001567/1 на попередню оплату в розмірі 30 % вартості обладнання згідно пункту 2.6 Договору від 22.07.2008 р. № D 0535 позивач отримав 31.07.2008 р., що підтверджується відміткою повноважного представника на вказаному рахунку, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Враховуючи умови Договору (п. 2.6. Договору), термін оплати авансового платежу вартості ремонту обладнання закінчувався 20.08.2008 р..

Суму попередньої оплати в розмірі 119881,08 грн. позивач перерахував на рахунок відповідача 30.09.2008 р., що підтверджується банківської випискою, належним чином засвідчені копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 Цивільного Кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Частиною 2 названої статті передбачено, що прострочення кредитора дає боржникові право на відшкодування завданих простроченням збитків, якщо кредитор не доведе, що прострочення не спричинено умисно або через необережність його самого або тих осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Після закінчення прострочення кредитора боржник відповідає за виконання на загальних підставах.

Враховуючи те, що прострочення позивача закінчилось 30.09.2009 р., враховуючи умови Договору (п. 3.1.), відповідач повинен був виконати ремонтні роботи, передбачені умовами договору № D 0535 від 22.07.2008 р., протягом 90 календарних днів з дати підписання договору та одержання від замовника дозволу і передоплати відповідно до пункту 2.6. Договору.

Як вбачається з листа відповідача № 514-1 від 20.07.2009 р., копія якого міститься в матеріалах справи, та відзиву на позовну заяву, останнім в жовтні 2008 р. було розпочато виконання договірних зобов’язань, шляхом здійснення замовлення в представництва компанії MARCONI s.r.o.»в Україні обладнання, необхідного для виконання ремонтних робіт.

Листом від 18.11.2008 року № 707 за підписом заступника голови представництва MARCONI s.r.o.»в Україні повідомлено відповідача про припинення виробництва обладнання MSH11C Компанією та відсутність його на складі останньої.

Спір виник внаслідок того, що відповідач, у порушення умов Договору, не виконав свої зобов’язання за договором, що, на думку відповідача, сталося не з його вини та виключає відповідальність останнього. Саме факт припинення виробництва обладнання, необхідного для виконання ремонтних робіт, та вчинене позивачем прострочення, на думку відповідача, призвело до невиконання останнім умов Договору.

Проте, з такими твердженнями відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, припинення виробництва обладнання, необхідного для виконання ремонтних робіт, передбачених Договором не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання зобов’язань та звільнення від відповідальності за їх невиконання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 5.2. Договору встановлено, що у разі недотримання виконавцем терміну надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

25.12.2008 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 663, в якому повідомив, що обладнання, про яке йдеться в Договорі, було зняте з виробництва, а тому останній направляє на розгляд та підписання додаткову угоду № 1 до Договору з погодженням специфікації обладнання і робіт по монтажу систем передачі.

Отже, вказаним листом відповідач фактично відмовився від виконання ремонтних робіт на умовах визначених Договором та, як вбачається з матеріалів справи, не виконав їх до цього часу, тобто прострочення відповідача становить більше ніж тридцять днів, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу в сумі 27972, 25 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням майна, завдатком.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з договору № D0535 від 22.07.2008 р., відповідальність відповідача у вигляді пені передбачена за несвоєчасне надання послуг.

Проте, надання послуг за своєю правовою природою не є грошовим зобов’язанням.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 71928,64 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 71928,64 грн. задоволенню не підлягають як безпідставні.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з пункту 9.1. договору № D0535 від 22.07.2008 р., він набуває чинності з дня підписання його сторонами і діє протягом одного року, а в частині виконання гарантійних зобов’язань виконавцем –до повного виконання своїх зобов’язань перед замовником за договором.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань, вимога позивача про відшкодування збитків без попередньої відмови від договору, є правомірною, оскільки договір № D0535 від 22.07.2008 р. припинив чинність.

Також судом враховано, що відповідач визнав позов в частині стягнення з нього збитків в розмірі попередньої оплати в сумі 119881,08грн., що приймається судом відповідно до статті 5 статті 78 ГПК України.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафу та збитків.

В іншій частині позовні вимоги судом відхилено як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Сіті-Нет»(м. Київ, вул. П. Орлика, 15; м. Київ, вул. Гайдара, 54-а, рахунок 260059856 в ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478, код 20075595) на користь державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт, рахунок 26004012826985/980 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313, код 19477064) 119881 (сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 08 коп. збитків, 27972 (двадцять сім тисяч дев’ятсот сімдесят дві) грн. 25 коп. штрафу, 1478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 53 коп. витрат по оплаті державного мита, 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя           О.Г. Удалова

Рішення підписано 24.12.2009 р.