Рішення № 7383869, 23.12.2009, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-3996/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Федченко І.М.

Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2009 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Калашнікової О.В.

суддів: Приймака В.М.

Кримської О.М.

при секретарі: Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна»

на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року по справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна» до ОСОБА_3, ПП ВКФ «Профісервіс», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи ОСОБА_9, ОП «ЗМБТІ», приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_10, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11, Асоціація «Правове обєднання «Арбітр» в особі Постійно діючого третейського суду, про визнання договорів недійсними, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування записів про державну реєстрацію, про визнання права власності , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ТОВ «Волна» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_12, ОП «ЗМБТІ», про витребування майна. В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги.

В останній позовній заяві зазначали, що 15.11.2002 року між ТОВ „Волна” та ПП ВКФ «Профісервіс» було укладено договір купівлі-продажу належного на праві власності позивачу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Від імені ТОВ „Волна” зазначений договір було підписано його директором ОСОБА_13 Посилаючись на те, що до компетенції директора ТОВ „Волна” не входить вирішення питання щодо реалізації належного товариству майна, розпорядження майном товариства згідно статуту входить до виключної компетенції зборів засновників, вважали, що договір купівлі-продажу є недійсним з моменту його укладання. В подальшому спірне нерухоме майно неодноразово відчужувалось, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2002 року, укладеного між ПП ВКФ „Профісервіс” та ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2003 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2006 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Оскільки директор ТОВ „Волна” не мав права на укладення первісного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.11.2002 року, позивач вважав, що і нові власники спірного приміщення також не мали права виступати продавцями за наступними договорами купівлі-продажу.

Крім того, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правове обєднання «Арбітр» від 03.08.2007 року ОСОБА_7 було виділено частину спірного нежитлового приміщення, 08.08.2007 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було винесено рішення, яким виділено в натурі ОСОБА_8 частину спірного нежитлового приміщення, рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2007 року виділено ОСОБА_14 частину спірного нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1. Позивач в позові зазначав, що зазначені рішення є необґрунтованими, оскільки ТОВ „Волна” не підписувало третейську угоду, а рішення третейського суду стосується їх прав та обовязків, а при ухваленні рішення Жовтневим районним судом та господарським судом Запорізької області суди виходили з того, що ОСОБА_5 є власником не житлових приміщень, проте у разі визнання недійсним договору з моменту його укладення буде встановлено, що ОСОБА_5 не набувала права власності на приміщення.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що строк позовної давності пропущено ними з поважних причин, а також на те, що в разі визнання договорів купівлі-продажу та рішення третейського суду недійсними відповідачі будуть утримувати спірне приміщення без правових підстав, ТОВ „Волна” просило суд:

- поновити строк позовної давності на звернення з позовною заявою до суду про визнання договорів купівлі-продажу недійсними;

- визнати недійсним, з моменту укладення, договір купівлі-продажу нежилого приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1, м. Запоріжжя, від 15.11.2002 року, який укладений між ТОВ «Волна» з одного боку, та ПП ВКФ «Профісервіс» - з другого;

- визнати недійсним, з моменту укладення, договір купівлі-продажу нежилого приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1, м. Запоріжжя, від 20.11.2002 року, який укладений між ПП ВКФ «Профісервіс» з одного боку, та ОСОБА_4 - з другого, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстрованого в реєстрі за №2078;

- визнати недійсним, з моменту укладення, договір купівлі-продажу нежилого приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1, м. Запоріжжя, від 28.03.2003 року, який укладений між ОСОБА_4 з одного боку, та ОСОБА_3 з другого, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_15, та зареєстрованого в реєстрі за №626;

- визнати недійсним, з моменту укладення, договір купівлі-продажу нежилого приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1, м. Запоріжжя, від 13.03.2006 року, який укладений між ОСОБА_3 з одного боку, та ОСОБА_5 з другого, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_15, та зареєстрованого в реєстрі за №461;

- визнати недійсним рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правове обєднання «Арбітр» №01/07 від 03.08.2007 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41-111 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_7, зроблений ОП «ЗМБТІ» 16.08.2007 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41-11 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_14, зроблений ОП «ЗМБТІ» 28.08.2007 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41-1 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_8, зроблений ОП «ЗМБТІ» 30.08.2007 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_5, зроблений ОП «ЗМБТІ» 11.07.2007 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_3, зроблений ОП «ЗМБТІ» 18.01.2006 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ОСОБА_4, зроблений ОП «ЗМБТІ» 22.11.2006 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя, за ПП ВКФ «Профісервіс», зроблений ОП «ЗМБТІ» 19.11.2002 року;

- зобовязати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 210000 грн., отриманих ним за договором купівлі-продажу від 13.03.2006 року нежитлового приміщення №41;

- зобовязати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 17878 грн., отриманих ним за договором купівлі-продажу від 28.03.2003 року нежитлового приміщення №41;

- витребувати від ОСОБА_7 на користь ТОВ «Волна» кімнати №№18-20, загальною площею 85,8 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення №41;

- витребувати від ОСОБА_8 на користь ТОВ «Волна» кімнати №№1-9, загальною площею 79,1 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення №41;

- витребувати від ОСОБА_14 на користь ТОВ «Волна» кімнати №№10-17, №3-1, №21, загальною площею 156,9 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення №41;

- визнати право приватної власності за ТОВ «Волна» на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжя;

- зобовязати ОП «ЗМБТІ» зареєструвати право власності на нежиле приміщення №41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1, м. Запоріжжя за ТОВ «Волна»;

- всі витрати покласти на відповідачів пропорційно.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Волна» звернулося до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на відсутність обставин, які б свідчили про факт вибуття спірного приміщення з володіння ТОВ „Волна” поза його волею.

Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Згідно ст. 63 ЦК УРСР (що діяв на момент укладення спірного правочину) у года, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Особа, яка вважає, що її речові права порушено, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною, так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, то добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Протоколом № 1 від 27.01.1993 року учасників зборів ТОВ „Волна” затверджено, а розпорядженням виконкому Запорізької міської ради № 658 р від 03.05.1993 року зареєстровано Статут ТОВ „Волна” (а. с. 9), відповідно до п. 8 якого для забезпечення діяльності товариства засновано статутний фонд, який склався з внесків учасників товариства у вигляді грошових сум, споруджень, будівель та іншого майна, чому оцінку надано зборами учасників товариства.

Як пояснила представник ТОВ „Волна” ОСОБА_9 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції товариство було засновано на базі майна орендного підприємства „Волна” в процесі приватизації, учасниками якої були учасники цього підприємства, спірне майно увійшло до Статутного фонду товариства.

Згідно п. 1 статутного договору ТОВ „Волна” від 27.01.1993 року, товариство було створено згідно рішення загальних зборів членів організації орендарів „Волна”.

Як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2002 року (а. с. 135) 27.06.1994 року між Фондом комунального майна м. Запоріжжя Запорізької міської ради та організацією орендарів „Волна” укладено договір купівлі-продажу, згідно якого організація орендарів отримала право власності на майно, яке надано їй в оренду згідно договору оренди державного майна м. Запоріжжя № 49 від 22.02.1993 року, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 магазину № 21 орендного підприємства. 14.09.1994 року було підписано акт приймання передачі приватизованого обєкту № 139 на майно-приміщення магазину та Фондом комунального майна організації орендарів „Волна” видано свідоцтво про право власності.

07.10.2002 року на зборах учасників ТОВ „Волна” знято з посади директора ОСОБА_16 та обрано ОСОБА_17

15.11.2002 року між ТОВ „Волна” в особі директора ОСОБА_13 та ПП ВКФ „Профісервіс” було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого ТОВ „Волна” передав у власність ПП ВКФ „Профісервіс” обєкт нерухомості приміщення № 41 цокольного поверху літ. А-5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належав продавцю на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2002 року (а. с. 39-40). Загальні збори ТОВ «Волна» питання щодо продажу спірного обєкту нерухомості не вирішували.

Рішення учасників ТОВ „Волна”, оформлене протоколом від 07.10.2002 року, про зняття з посади директора ТОВ „Волна” ОСОБА_16 та призначення на посаду директором ОСОБА_13 визнано недійсним у ході судових перевірок рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.03.2007 року.

Пунктом 14.8 Статуту ТОВ „Волна” виключною компетенцією зборів учасників визначено право приймати рішення про зміну розміру статутного фонду.

Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_13 при укладенні договору купівлі-продажу з ПП ВКФ „Профісервіс” діяла з перевищенням повноважень, наданих їй як директору товариства.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що покупець не сплатив зазначеної в договорі грошової суми за спірне майно, матеріалами справи зазначені пояснення не спростовуються.

Відповідно до наданих Головним управлінням статистики у Запорізькій області відомостей (а. с. 203), 19.04.2004 року за заявою власника ліквідовано Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Профісервіс».

Після укладання спірного договору діяльність ТОВ ”Волна” була припинена, шляхом незаконної спроби його ліквідації. Про це свідчить постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2006 року у справі № 2-29/2006, якою визнано незаконним рішення відділу реєстрації та єдиного реєстру Запорізької міської ради № 0010119 від 15.07.2003 року про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності ТОВ „Волна”, рішенням господарського суду Запорізької області від 19.03.2007 року № 8/90/07, яким визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ „Волна” від 23.06.2003 року щодо правомочності зборів, виборів голови та секретаря зборів, про припинення діяльності ТОВ „Волна” шляхом ліквідації та з організаційних питань (а. с. 33, 114). Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 03.08.2006 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2006 року залишено без змін, законність вказаних судових рішень підтверджена ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 27.03.2007 року.

Судом також розглядався спір щодо законності складу засновників ТОВ «Волна». Так, 03.12.2003 року апеляційним судом Запорізької області постановлено рішення, яким скасовано рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.06.2003 року та залишено без задоволення позов учасника товариства ОСОБА_18 до виконкому Запорізької міської Ради, ТОВ «Волна», інших учасників товариства про визнання недійсним змін до установчих документів товариства та скасування їх державної реєстрації, чим підтверджено право володіння учасником ОСОБА_9 53, 6 % статутного капіталу ТОВ «Волна». Ухвалою Верховного Суду України від 15.03.2006 року вказане рішення залишене без змін.

Укладання договору не уповноваженою особою та зазначені корпоративні суперечки в ТОВ «Волна» свідчать про несхвалення належним чином угоди власником товариства в подальшому та вибуття спірного майна поза його волею.

В розясненнях п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що реституція, як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У звязку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути предявлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першої статті 388 ЦК України. Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах про поновлення строку позовної давності на звернення з позовною заявою до суду про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, про визнання недійсними угод купівлі-продажу, укладених між ТОВ „Волна” та ПП ВКФ „Профісервіс”, між ПП ВКФ «Профісервіс» та ОСОБА_4, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності виходячи також з наступних обставин.

Як вбачається з рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правове обєднання «Арбітр» від 03.08.2007 року (а. с. 150-151) ОСОБА_7 та ОСОБА_5 передали на розгляд суду спір щодо частини обєкту нерухомого майна, в якому ОСОБА_7, посилаючись на те, що 10.01.2007 року він уклав з відповідачем ОСОБА_5 договір позики, за умовами якого він передав у її власність 20000 грн., зважаючи на відсутність у ОСОБА_5 коштів для належного виконання зобовязань 12.07.2007 року уклали акт приймання передачі частини спірного нежитлового приміщення. Оскільки відповідачка відмовлялася вчинити дії щодо приведення у відповідність факту передачі у власність позивача нерухоме майно, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правове обєднання «Арбітр» від 03.08.2007 року виділено ОСОБА_7 в натурі частину нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ А-5, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та до складу якого входять кімнати № 18-20 та присвоєно йому позначення № 41-ІІІ цокольного поверху житлового будинку літ. А-5.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2007 року (а. с. 148-149) ОСОБА_8 виділено в натурі кімнати №№ 1-9 нежилого приміщення № 41 цокольного поверху літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі та визнано на них право власності у справі за її позовом до ОСОБА_5, який обґрунтовувався тим, що 07.06.2006 року між ними було укладено договір позики, за яким ОСОБА_8 передала ОСОБА_5 30000 грн. у звязку з відсутністю у останньої грошових коштів для повернення їх ОСОБА_8 вони уклали акт приймання-передачі, за яким ОСОБА_5 передала ОСОБА_8 обєкт нерухомості: частину нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ А-5 по АДРЕСА_1, до складу якого входять кімнати № № 1-9. Оскільки за відсутності належних правовстановлюючих документів БТІ відмовило в реєстрації обєкту нерухомого майна та виділення його в натурі ОСОБА_8 звернулась до суду із зазначеним позовом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2007 року (а. с. 145-147) виділено в натурі ПП ОСОБА_19 частину не житлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять кімнати № № 10-17, 3-1, 21. При цьому позовні вимоги ПП ОСОБА_19 до ПП ОСОБА_5 також обґрунтовувались тим, що між сторонами спору було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_19 передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 35000 грн. У звязку з відсутністю у відповідача грошових коштів для повернення позики, між ПП ОСОБА_19 та ПП ОСОБА_5 було підписано акт приймання-передачі, згідно якого в якості виконання зобовязань за договором позики ОСОБА_19 було передано у власність позикодавця обєкт нерухомості: частину нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, заперечення відповідачів щодо набуття права власності на спірний обєкт нерухомості на підставі судових рішень, спростовується рішеннями постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правове обєднання «Арбітр», Жовтневого районного суду м. Запоріжжя та Господарського суду Запорізької області, за спорами в яких ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 вважали себе власниками спірного майна згідно зазначених актів приймання-передачі, тому вирішувалося питання лише щодо виділення в натурі частин спірного обєкту нерухомості.

З урахуванням вказаних обставин та вимог діючого законодавча, колегія суддів доходить висновку про задоволення позову ТОВ «Волна» в частині витребування від ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 спірного майна та визнання за ТОВ „Волна” права власності на нього.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волна» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 липня 2009 року у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна” до ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_14 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна” про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна” (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13630949) кімнати № № 18-20, загальною площею 85,8 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Витребувати від ОСОБА_20 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна” (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13630949) кімнати № № 1-9, загальною площею 79,1 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Витребувати від ОСОБА_14 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волна” (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13630949) кімнати № № 10-17, № 3-1, № 21, загальною площею 156,9 кв. м, які є частиною нежитлового приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Волна” (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13630949) право приватної власності на нежитлове приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі.

Зобовязати Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на нежитлове приміщення № 41 цокольного поверху житлового будинку літ. А-5 по АДРЕСА_1 в м. Запоріжжі за Товариством з обмеженою відповідальністю «Волна».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: