Ухвала суду № 7383925, 23.12.2009, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5019/09 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І.Б.

Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондара В.О.

суддів: Спас О.В.

Крилової О.В.

при секретарі Белименко С.В.

за участю представника позивача Бойко С.А., відповідача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року

по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за рахунок іпотеки - нерухомого та іншого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року ВАТ «Ерсте Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за рахунок іпотеки - нерухомого та іншого майна, в якій було зазначено, що 26 червня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Ерсте Банк» була укладена генеральна кредитна угода №010/6943/1077/0004 та в її рамках в той же день кредитний договір №014/6943/6/18699, згідно якого Банком ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 80000 доларів США строком користування до 25 червня 2028 року зі сплатою 13% річних для придбання земельної ділянки та будівництва індивідуального житла за адресою: АДРЕСА_1.

З метою забезпечення виконання зобовязання між сторонами 26 червня 2008 року був укладений договір іпотеки № №010/6943/1077/0004, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Банківською Ю.В., відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку вищезазначені земельну ділянку та житловий будинок.

Умовами кредитного договору передбачене щомісячне часткове погашення кредиту та щомісячна сплата відсотків за користування кредитними коштами, проте ОСОБА_4 не виконував зазначені умови.

Згідно уточнених позовних вимог позивач просив суд стягнути достроково з ОСОБА_4 заборгованість за вищезазначеним кредитним договором в сумі 89476,62 доларів США, в тому числі заборгованість по кредиту в розмірі 78661,57 доларів США, заборгованість по відсотках у розмірі 8947,49 доларів США, пеня за порушення графіку погашення кредиту - 634,33 доларів США та пеня за несвоєчасну сплату відсотків 1233,33 доларів США, а також витрати Банку по оплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

Позивач, посилаючись на умови укладених між ним та відповідачем договорів, просив задовольнити зазначені позовні вимоги шляхом звернення стягнення переважно перед іншими кредиторами на нерухоме майно (предмет іпотеки): земельну ділянку та житловий будинок, через проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та на кошти ОСОБА_4 в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках та вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки у цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, інше майно, як рухоме так і нерухоме.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто достроково з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Українка Обухівського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 13 листопада 1996 року Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області на користь ВАТ «Ерсте Банк» , який знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Прорізна, 6, поточний рахунок №32003142901 в головному управлінні НБУ по м.Києву у Київській області, МФО 380009 ЄДРПОУ 34001693, код банку 321024 заборгованість за кредитним договором в розмірі 716707 грн.73 коп., а також суму сплаченого державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1950 грн.

Задоволено позовні вимоги ВАТ «Ерсте Банк» шляхом звернення стягнення переважно перед іншими кредиторами, на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - земельну ділянку та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, через проведення прилюдних торгів у межах виконавчого провадження та на кошти ОСОБА_4 в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках та вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки у цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, інше майно, як рухоме так і нерухоме.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції у звязку з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ВАТ «Ерсте Банк» та стягнути з ВАТ «Ерсте Банк» суму сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких ним зазначено, що рішення суду першої інстанції вони вважають законним та обґрунтованим і просять залишити його без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Судом першої інстанції встановлені та не оспорені сторонами ті обставини, що відповідач дійсно уклав з позивачем вищевказані договори і не виконував свої обовязки боржника належним чином, що потягло предявлення даного позову. Заявлені позовні вимоги повністю відповідають умовам укладеної генеральної кредитної угоди №010/6943/1077/0004, кредитного договору №014/6943/6/18699, згідно якого Банком ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 80000 доларів США строком користування до 25 червня 2028 року зі сплатою 13% річних для придбання земельної ділянки та будівництва індивідуального житла за адресою: АДРЕСА_1, та договору іпотеки № №010/6943/1077/0004, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Банківською Ю.В., відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку банку вищезазначені земельну ділянку та житловий будинок (а.с. 9-13, 14-18, 19-21).

Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін, зокрема, ст. ст. 525, 526, 535, 625, ч. 1 ст. 1052 ЦК України та ст. ст. 12, 33 Закону України „Про іпотеку”.

Ці обставини та висновки рішення суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не заперечуються.

Апеляційним судом під час розгляду справи ретельно досліджені доводи апеляційної скарги і за результатами цього розгляду судова колегія дійшла таких висновків.

Перший та третій доводи апеляційної скарги є неприйнятними, оскільки полягають у тому, що, на думку відповідача, суд мав залишити предявлений позов без розгляду, так як відповідач має сумнів щодо тієї обставини, що позивач зареєстрований, як юридична особа згідно Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” та існує на теперішній час. Цей довід спростовується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про державну реєстрацію позивача, як юридичної особи (а.с. 31).

Далі відповідач вказує, що суд першої інстанції порушив вимоги п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України, який зобовязує суд зупинити провадження в справі, якщо її неможливо розглянути до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, а саме, відносно нього, як фізичної особи-підприємця за його заявою у господарському суді розглядалася справа про банкрутство.

Даний довід не може спростувати висновки рішення суду першої інстанції, оскільки відповідач не наводить обставин, які унеможливлювали б розгляд даної справи за позовом до нього, як до фізичної особи, до розгляду справи, що розглядалася в порядку господарського судочинства в звязку зі здійсненням ним підприємницької діяльності.

Крім цього, в засіданні апеляційного суду відповідач не заперечував тієї повідомленої представником позивача обставини, що провадження в господарській справі припинено Запорізьким апеляційним господарським судом 28.10.2009р.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, а тому, апеляційний суд, діючи відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду та постановлення нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :