Рішення № 7383799, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/49221.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіншайн» до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» про зобовязання виконати платіжне доручення та стягнення пені

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Бойчун Н.Д. (довіреність № 7 від 04.08.2009р.);

від відповідача: Шкідченко Д.В. (довіреність № Л-2 від 11.12.2009р.);

В судовому засіданні 21.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіншайн»(надалі ТОВ «Фіншайн», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(надалі АБ «Банк регіонального розвитку», відповідач) виконати платіжне доручення № 134 від 27.07.2009р. шляхом списання з рахунку платника № 260083085301/980 грошових коштів в сумі 103000 грн. та перерахувати їх на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіншайн»№ 26001301044301 в ВАТ «Укрбудінвестбанк». Також позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 2257, 50 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються зобов’язання за укладеним 03.12.2004р. договором банківського рахунку, оскільки банком не виконується вимога про перерахування належних підприємству коштів в сумі 103 000 грн. за платіжним дорученням № 134 від 27.07.2009р.. Враховуючи невиконання зазначеного платіжного доручення, позивач вважає наявними підстави для зобовязання банку вчинити відповідні дії в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, присутній в судовому засіданні представник банку повідомив про публікацію оголошення про відкликання банківської ліцензії, призначення ліквідатора банку та запровадження процедури ліквідації АК «Банк регіонального розвитку».

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2004 року між ТОВ «Фіншайн»(клієнт) і АБ «Банк регіонального розвитку»(банк) було укладено договір банківського рахунку за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній та іноземній валюті відповідно до інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, виконувати розпорядження клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунку, проведення операцій по рахунку.

Згідно з п. 5.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та вважається укладеним на невизначений термін.

У відповідності до п. 2.3.3 договору відповідач зобов’язаний виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу грошових коштів з рахунку, а згідно з п 3.2 договору банк приймає від клієнта розрахункові документи і виконує їх в день їх надходження, якщо вони надані в банк в операційний час. Операційний час роботи з клієнтом по операціям в національній валюті встановлюється з 9-00 до 15-00 з понеділка по п’ятницю.

27 липня 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 134 про перерахування з рахунку позивача на інший рахунок грошових коштів в сумі 103000 грн. з призначенням платежу «поповнення рахунку».

Зазначене платіжне доручення № 134 від 27.07.2009р. відповідачем виконане не було.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження позивача про перерахування коштів в сумі 103 000 грн., згідно поданого платіжного доручення № 134 від 27.07.2009р., що повністю визнається відповідачем.

Натомість при вирішенні спору судом враховується, що 09.12.2009р. здійснено публікацію оголошення про відкликання банківської ліцензії, призначення ліквідатора банку та запровадження процедури ліквідації АК «Банк регіонального розвитку», що в свою чергу, виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобовязання відповідача виконати платіжне доручення за наявних обставин відкликання банківської ліцензії.

Наслідки призначення ліквідатора визначені у ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»згідно з якими …банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2); строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п. 3).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про зобовязання АБ «Банк регіонального розвитку»виконати платіжне доручення № 134 від 27.07.2009р. шляхом списання з рахунку платника № 260083085301/980 грошових коштів в сумі 103000 грн. та перерахувати їх на поточний рахунок ТОВ «Фіншайн»№ 26001301044301 в ВАТ «Укрбудінвестбанк»задоволенню не підлягають, що в свою чергу жодним чином не позбавляє позивача права звернутись з відповідними вимогами на суму залишку по рахунку, до ліквідатора в межах процедури ліквідації у встановленому порядку.

Згідно постанови Правління НБУ № 157 від 23.03.2009р. прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 24.03.2009р. по 23.09.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11.09.2009 № 548 до 23.03.2010р..

Визначення мораторію наведене у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно з яким мораторій це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").

          У ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зазначено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Вказана стаття вміщена законодавцем у главі 9 Закону "Про банки та банківську діяльність" якою врегульовано відносини банку з клієнтами. Клієнт банку, яким є позивач, набуває статусу кредитора в силу наявності у нього права вимоги та саме в такому розумінні підлягають застосуванню до спірних відносин положення закону що стосуються мораторію.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Проте нарахування такої пені унеможливлене приписами статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", і зокрема відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи і пеня, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Вказане свідчить про безпідставність заявлених вимог про стягнення нарахованої суми пені, оскільки вказана сума нарахована позивачем саме в період дії мораторію за невиконання зобов’язання банку про здійснення грошового переказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин та виникнення спору внаслідок порушення банком своїх зобов’язань по договору банківського рахунку, витрати позивача по сплаті державного мита в розмірі 1030, 00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська 8-А, ідент. номер 19338316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіншайн»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 12, р/р 26001301044301 в ЗАТ «Укрбудінвестбанк»м. Києва, МФО 380377, ідент. код 33306848) 1030, 00 грн. (одну тисячу тридцять гривень) витрат по сплаті державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 25.12.2009