Рішення № 7383767, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/32421.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна)" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комерсантінвест"

простягнення 48 238,20 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Пляс С.А.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна)" (надалі –ТОВ "Дікергофф (Україна)") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комерсантінвест" (надалі –ТОВ "ТД Комерсантінвест") про стягнення заборгованості у сумі 48 238,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2009 р. порушено провадження у справі №48/324 та призначено її до розгляду на 23.11.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.2009 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 21.12.2009 р.

В судове засідання 21.12.2009 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 02.12.2009 р. виконав, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.2009 р. втретє не з’явився, вимоги ухвал суду від 11.11.2009 р. та 23.11.2009 р. та 02.12.2009 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08738347, отримане відповідачем 16.11.2009 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 13/2, на яку було відправлено ухвали суду від 11.11.2009 р., 23.11.2009 р. та 02.12.2009 р., підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4429829 від 12.12.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 10.07.2008 р. по 20.10.2008 р. ТОВ "Дікергофф (Україна)" поставило, а ТОВ "ТД Комерсантінвест" прийняло бетон на загальну суму 398 888,52 грн., що підтверджується видатковими накладними №СвРН-4029 від 10.07.2008 р., № СвРН-4046 від 20.07.2008 р., №СвРН-4089 від 31.07.2008 р., №СвРН-4128 від 10.08.2008 р., №СвРН-4174 від 20.08.2008 р., №СвРН-4219 від 31.08.2008 р., №СвРН-4262 від 10.09.2008 р., №СвРН-4301 від 20.09.2008 р., №СвРН-4339 від 30.09.2008 р., №СвРН-4450 від 20.10.2008 р.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представника ТОВ "ТД Комерсантінвест", який діяв на підставі доданих до видаткових накладних довіреностей.

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу бетону, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив бетон на загальну суму 398 888,52 грн., що підтверджується вказаними видатковими накладними. Від імені відповідача видаткові накладні підписані Рудим С.С. на підставі довіреностей серія НБЙ №027772 від 01.07.2008 р., серія НБЙ №027787 від 11.07.2008 р., серія НБЙ №027797 від 18.07.2008 р., серія ЯПЗ №983816 від 01.08.2008 р., серія ЯПЗ №983847 від 01.09.2008 р., серія ЯПЖ №864444 від 01.10.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочини, не містять строку виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач частково розрахувався за поставлений бетон, сплативши 184 327,52 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

16.12.2008 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №1241 про сплату заборгованості за поставлений бетон у розмірі 214 561,00 грн.

Відповідачем дана претензія була отримана 17.12.2008 р., що підтверджується відміткою про вхідну кореспонденцію та печаткою відповідача.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був оплатити вартість отриманого товару на суму до 24.12.2008 р.

В той же час, ТОВ "ТД Комерсантінвест" після отримання претензії позивача сплатило на його користь 170000,00 грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача від 24.12.2008 р. на суму 150 000,00 грн. та від 20.05.2009 р. на суму 20 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар згідно вказаних накладних станом на момент розгляду справи становить 44 561,00 грн. та додатково підтверджується довідкою ТОВ "Дікергофф (Україна)" від 02.12.2009 р., підписаною фінансовим директором та головним бухгалтером підприємства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем боргу за отримані відповідно до видаткових накладних товарно-матеріальні цінності не надано.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у сумі 2 673,66 грн. за прострочення по сплаті 44 561,00 грн. у період з 19.01.2009 р. по 19.10.2009 р.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Останнім днем виконання відповідачем грошового зобов’язання було 24.12.2008 р., а тому з наступного дня він вважається таким, що прострочив його виконання.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмір 2 673,66 грн. та 3% річних в розмірі 1 003,54 грн. за період з 19.01.2009 р. по 19.10.2009 р. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комерсантінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна)" основного боргу в розмірі 44 561,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 2 673,66 грн. та 3% річних в розмірі 1 003,54 грн.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна)" задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комерсантінвест" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 13/2; ідентифікаційний код 35811309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дікергофф (Україна)" (03083, м.Київ, вул. Червонопрапорна, 26; ідентифікаційний код 31029255) основну заборгованість у розмірі 44 561 (сорок чотири тисячі п’ятсот шістдесят одна) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 1 003 (одна тисяча три) грн. 54 коп., державне мито у розмірі 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість)грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бойко Р.В.