Рішення № 7383481, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/34707.12.09 За позовом: Спільного українсько-американсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю «Пронто - Київ»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дистриб'юції преси»

Про: стягнення заборгованості 48.597,58 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Сидоренко М.В. –представник (дов. б/н від 08.10.2009 року)

Відповідача: не з’явились

Суть спору: стягнення заборгованості за продану друковану продукцію 24208,01 грн., штрафу у розмірі 24208,01 грн., та пені у розмірі 181,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач продав відповідачу друковану продукцію на загальну суму 24208,01 грн. на підставі Договору від 03.01.2008, Договору №01/01/09 від 05.10.2009 та Додатку №1 до Договору №01/01/09. На думку позивача, відповідач порушив свої зобов’язання, оскільки не сплатив вартості проданої продукції. Крім того, на підставі положень вищезгаданих договорів, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 100% від неоплаченої заборгованості, тобто 24208,01 грн., а також пеню у розмірі 181,56 грн.

Ухвалою від 11.09.2009 порушено провадження у справі №45/347 та призначено її до розгляду на 12.10.2009.

Ухвалою від 12.10.2009 розгляд справи відкладено до 09.11.2009, у зв’язку з неявкою відповідача.

В судовому засіданні 09.11.2009 представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у якому зазначена інша адреса відповідача ніж у позовній заяві. У зв’язку з неявкою відповідача, суд ухвалою від 09.11.2009 відклав розгляд справи на 07.12.2009.

20.11.2009 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Суд підстав для задоволення вказаної заяви позивача не знайшов.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичної адресою, до суду представника не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори: Договір від 03.01.2008 № б/н та Договір №01/01/09 від 05.01.2009 та Додаток №1 до цього Договору.

Строк дії Договору від 03.01.2008 № б/н визначено до 31.12.2008 (п. 5.1. Договору від 03.01.2008 № б/н), а строк дії Договору від 05.01.2009 №01/01/09 визначено з моменту підписання до моменту повідомлення про розірвання однією стороною іншої (п. 8.1. Договору №01/01/09 від 05.01.2009).

Предметом Договору від 03.01.2008 № б/н є поставка відповідачеві наступних газет: Aviso Plus (пн), Aviso Plus (пт), Aviso недвижимость, Aviso.

Предметом договору від 05.01.2009 №01/01/09 є поставка друкованої продукції для подальшої реалізації.

Згідно п.2.1 договору від 03.01.2008, п.3.3 договору №01/01/09 від 05.01.2009 позивач зобов'язувався здійснював доставку газет до Державного Підприємства «Преса»за визначеними в договорах адресами.

Згідно договору №114-Д від 26.12.2007 та договору №114-КП від 16.12.2008, укладеними між позивачем та Державним підприємством "Преса", останнє зобов'язувалося забезпечити періодичних видань з цеху експедирування одержувачам позивача (п. 1.2. договору №114-Д від 26.12.2007 та договору №114-КП від 16.12.2008). Відповідач отримував призначену для нього продукцію у Державному підприємстві "Преса" що підтверджується довідками про експедування та видачу газет та довіреностями відповідача на отримання газет з Державного Підприємства «Преса».

Згідно п. 3.1. Договору від 03.01.2008, у 2008 році відповідач зобов’язався розрахуватися з позивачем за отриману друковану продукцію в наступному порядку: сплатити 50% передплати за заявлений місячний тираж, а решту вартості реалізованої продукції оплатити до 20 числа місяця, наступного за місяцем розповсюдження.

Згідно п. 4.1 Договору №01/01/09 від 05.10.2009 та Додатку №1 до нього, відповідач зобов’язався розрахуватися за продану продукцію не пізніше 7 банківських днів з дати закінчення терміну реалізації товару.

Позивач надіслав відповідачу лист від 30.07.2009 №09/373 з вимогою погасити наявну заборгованість.

Відповідач надав позивачеві підписаний зі свого боку акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2009 по 31.07.2009, в якому визнав свою заборгованість в сумі 24.208,01 грн.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що станом на 26.08.2009 відповідач не розрахувався з ним за поставлену продукцію.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за отриманий ним товар складає 24208,01 грн., що підтверджується наявних у матеріалах справи належно завіреними копіями накладних, банківських виписок.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 24208,01 грн. належним чином підтверджено та відповідачем не спростовано.

Сторонами не надано суд доказів погашення даної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24208,01 грн. є обґрунтованими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов’язання, то відповідач вважається таким, що порушив зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Згідно п.5.3 Договору №01/01/09 від 05.10.2009 прострочення покупцем (відповідачем) виконання грошових зобов’язань більше ніж на 20 календарних днів, є підставою для дострокового розірвання цього Договору за ініціативою постачальника (позивача), при цьому покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) штраф у розмірі 100% від неоплаченої суми.

Листом від 14.08.2009 № 09/408 позивач повідомив відповідача про розірвання договору на підставі п. 5.3. договору від 05.01.2009 № 01/01/09 та вимагав сплати штрафу.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 24.208,01 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.2. Договору від 05.01.2009 №01/01/09 передбачено, що при порушенні відповідачем строків розрахунків з позивачем, відповідач сплачує на користь останнього пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. А нормою

Нормою ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем накопичувалась протягом 2008, 2009 років і позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми пені, яку останній вимагає стягнути з відповідача, з урахуванням строків нарахування штрафних санкцій, зазначення календарних періодів такого нарахування, сум заборгованості на які нараховуються штрафні санкції та докази, якими підтверджується виникнення у позивача права на стягнення штрафних санкцій саме у періоди нарахування, то у суду відсутні процесуальні можливості вирішити спір про стягнення пені .

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки позивачем не надав суду належного розрахунку пені, то вимога позивача про стягнення пені підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дистриб’юції преси»(04071, м. Київ, Вул. Щекавицька, 37/48, кв.1, код 33404782, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Спільного українсько-американсько-британського товариства з обмеженою відповідальністю «Пронто - Київ»(01042, м .Київ, вул. П. Лумумби 4/6, код 23724485, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 24.208 (двадцять чотири тисячі двісті вісім) грн. 01 коп. –боргу, 24.208 (двадцять чотири тисячі двісті вісім) грн. 01 коп. - штрафу, 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 16 коп. –державного мита, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 12 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3. Видати наказ.

4. Провадження у справі в частині вимог про стягнення пені залишити без розгляду.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя:                                                            С.Балац

Дата підписання: 25.12.2009