Ухвала суду № 7383040, 25.12.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 грудня 2009 р. Вх. № 5171/09

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І.В., розглянувши матеріали за заявою про порушення в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство комунального закладу Калуське територіальне медичне об'єднання (ідентифікаційний код 30378250),

в с т а н о в и в:

23 грудня 2009 р., голова ліквідаційної комісії Калуського територіального медичного об'єднання звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із заявою про порушення справи про банкрутство комунального закладу Калуське територіальне медичне об'єднання в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на те, що згідно даних балансу станом на 01 грудня 2009 р. цей заклад має 349 035 грн 99 коп. невиконаних зобов'язань, що на 342 196 грн 03 коп. перевищує розмір активів боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

При цьому, відповідно до положень ч. 3 ст. 6 цього Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів, як зазначено в абзаці восьмому ст. 1 цього Закону, - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчими документами є, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Заява про порушення справи про банкрутство, згідно положень абзацу п'ятого ч. 1 ст. 7 цього Закону, повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання. При цьому, як зазначено у ч. 3 цієї статті, до заяви боржника додаються документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. А з урахуванням положень ст. 51 цього Закону, у заяві також мають бути зазначені усі обставини щодо виконання передбачених статтями 105 і 111 ЦК України умов обов'язкової процедури, що має передувати зверненню до господарського суду із відповідною заявою про порушення в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство, і також додані відповідні докази на підтвердження цих обставин.

Зокрема, згідно вимог ст. 105 ЦК України особа, яка прийняла рішення про припинення юридичної особи зобов’язана негайно повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; призначити комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо); встановити порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Комісія з припинення юридичної особи, в свою чергу, повинна помістити у відповідних друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї (цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи); вживати усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомити їх про припинення юридичної особи. Одночасно ліквідаційна комісія, відповідно до положень ч. 4 ст. 60 ГК України, вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується; проводить інвентаризацію та оцінку майна тощо.

Після закінчення указаного строку для пред’явлення вимог кредиторами, відповідно до зазначених у ст. 111 ЦК України положень, ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Коли за результатами складення проміжного ліквідаційного балансу, на етапі його затвердження, з’ясовується питання про недостатність у юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційною комісією вирішується питання про задоволення вимог кредиторів за рахунок майна юридичної особи.

Якщо ж виявляється, що вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, то згідно ч. 3 ст. 110 ЦК України така юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема, з урахуванням визначених у ст. 51 цього Закону особливостей. А саме у ч. 1 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що у разі виявлення зазначених обставин (недостатності вартості майна юридичної особи, що ліквідується, для задоволення вимог кредиторів) ліквідаційна комісія зобов’язана звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Викладені вище положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ЦК України та ст. 33 ГПК України, заявник залишив без уваги. Зокрема, у заяві про порушення справи про банкрутство комунального закладу Калуське територіальне медичне об'єднання не зазначено про виконання передбачених статтями 105 і 111 ЦК України умов обов'язкової процедури, що має передувати зверненню до господарського суду із відповідною заявою про порушення в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство, до заяви не додано відповідних належних доказів на підтвердження таких обставин, а також доказів стосовно складу і розміру грошових зобов’язань боржника, строку їх погашення тощо. Відсутні у заяві й посилання на відповідні докази, які б підтверджували безспірність усіх кредиторських вимог до КЗ Калуське територіальне медичне об'єднання, про які йде мова в цій заяві, вжиття заходів до отримання такої заборгованості в установленому законодавством порядку тощо.

Також заявник при зверненні до господарського суду порушив вимоги, зазначені у ч. 2 ст. 36 ГПК України, що взагалі позбавляє суд можливості належним чином розглянути заяву і додані до неї документи, які належним чином не засвідчені.

За наведених обставин, враховуючи указані вище положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і ЦК України, суд прийшов до висновку, що заяву голови ліквідаційної комісії Калуського територіального медичного об'єднання і додані до неї документи слід повернути без розгляду на підставі абзацу другого ч. 1 ст. 9 цього Закону.

При цьому, суд вважає доцільним зазначити, що раніше заявник, неодноразово, звертався до суду із заявами аналогічного змісту. Ці заяви суд, неодноразово, повертав без розгляду із зазначенням у відповідних ухвалах тих порушень, які були допущені заявником при подачі цих заяв. Однак, повторно звертаючись до господарського суду, допущених порушень заявник не усунув.

Керуючись статтями 5, 7, 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтями 63, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву голови ліквідаційної комісії Калуського територіального медичного об'єднання про порушення в порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство комунального закладу Калуське територіальне медичне об'єднання і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______