Рішення № 7383003, 09.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09 Справа № 18/266/09

Суддя

за позовом комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Енігма” (69000, м. Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 49; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184)

про стягнення неустойки, земельного податку та виселення із нежитлових приміщень

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Панькін В.М., генеральний директор, за посвідченням № 132 від 21.09.2005 р., Кобзій Т.О., довіреність № 67 від 18.08.2009 р., Маркіна О.В., довіреність № 96 від 13.10.2009 р.

від відповідача: Фоміна О.М., довіреність № 7 від 17.11.2009 р., посвідчення водія АРВ005755;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю “Енігма” на користь комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради 101 513,99 грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування комунальним майном, 76,13 грн. відшкодування комунальних послуг, 84,88 грн. відшкодування експлуатаційних послуг, 16 070,48 грн. земельного податку; виселення ТОВ “Енігма” із нежитлових приміщень, що знаходяться на першому та другому поверхах будівлі концертного залу за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, загальною площею 634 кв.м., а саме: приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 57, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76; встановлення терміну незаконного перебування (використання) нежитлових приміщень з 27.05.2009 р. по 23.10.2009 р., на підставі договору № 1 на оренду нежитлових приміщень від 26.05.1997 р., ст.ст. 526, 785 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Ухвалою суду від 27.10.2009 р. порушено провадження у справі № 18/266/09, судове засідання призначено на 18.11.2009 р. У судовому засіданні 18.11.2009 р. оголошено перерву до 09.12.2009 р.

08.12.2009 р. на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, де позивач просив суд: виселити відповідача із нежитлових приміщень (зазначених вище), стягнути із відповідача 137 507,33 грн. неустойки (збільшив первісно заявлену суму неустойки), 16070,48 грн. змеленого податку та 40 154,00 грн. нанесеної шкоди комунальному майну, згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності.

У судовому засіданні 09.12.2009 р. представники позивача підтримали уточнену позовну заяву. Вказана уточнена позовна заява позивача прийнята до розгляду судом частково, оскільки: згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до п. 3.7. роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»…Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовні заяві. Позивач фактично додав вимогу про стягнення з відповідача 40154,00 грн. нанесеної шкоди комунальному майну згідно висновку суб’єкта оціночної діяльності, яка не була первісно заявлена, що є порушенням вимог ст. 22 ГПК України, отже в цій частині заява про уточнення позовних вимог не приймається до розгляду судом. Судом розглядають уточнені позовні вимоги, в частині стягнення із відповідача 137507,33грн. неустойки, 16070,48 грн. змеленого податку та виселення відповідача із спірних нежитлових приміщень.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову надав відзив. У відзиві зазначив, що протягом декількох місяців з моменту закінчення дії договору позивач не вживав заходів до виселення відповідача та не вчиняв будь-яких, передбачених чинним законодавством дій. Позивач не подав до суду доказів з того приводу, що відповідач дійсно знаходиться в орендованому приміщенні на даний час. Враховуючи це, позовні вимоги щодо виселення відповідача із нежитлових приміщень, на думку відповідача, задоволенню не підлягають. Вимога позивача про встановлення терміну незаконного перебування з 27.03.2009р. по 18.11.2009 р. також не може бути задоволена, оскільки позивач не вказує та належним чином не обґрунтовує, що саме такий спосіб захисту права, як встановлення терміну незаконного перебування є способом для поновлення та захисту порушеного права. Крім того, заборгованість відповідача за експлуатаційні та комунальні витрати становить 428,97 грн. Зазначена сума була відповідачем сплачена, про що свідчать відповідні платіжні доручення. Відповідно до п. 3.7 договору оренди нерухомого майна від 26.05.1997 р., орендар повинен сплачувати орендодавцю компенсацію податку на землю за окремими рахунками в розмірі не меншому 50 відсотків від суми, вказаної в розрахунку податку на землю, відповідач відповідно до розрахунків земельного податку, наданих в період з 2006 р. по 2009 р. кожного місяця сплачував 50 % від суми, зазначеної в розрахунках, крім того, позовну заяву подано 23.10.2009 року, а відшкодувати земельний податок позивач просить з січня 2006 р., тому позивачем пропущений строк позовної давності щодо вказаної вимоги. Вимогу позивача про стягнення неустойки, відповідач вважає також необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню. Вказане вище прийняте судом до уваги.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. розгляд справи закінчений, судом за згодою представників сторін, оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.1997 р. Запорізька обласна державна філармонія, правонаступником якої є комунальний заклад “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (надалі –позивач, орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «Енігма»(надалі –відповідач, орендар) уклали договір № 1 на оренду нежитлових приміщень (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору є строкове платне володіння і користування нежитловими приміщеннями необхідних орендарю для організації культурно-масових, видовищних, просвітницьких, концертних заходів, роботи бару «Арт-холл», проведення презентацій, виставок, організації клубу творчої інтелігенції міста, а також інших видів діяльності, узгоджених їх орендодавцем за установленим порядком та незаборонених законодавством України. В пункті 1.3. договору зазначено, що вступ орендаря до володіння майном настає одночасно із підписанням сторонами договору оренди. Загальна площа приміщень, що передаються до оренди, будівлі концертного залу, складає 634,0 кв.м., п. 1.2. договору оренди, в редакції додаткової угоди від 02.01.2003 р.

Згідно п. 3.1. договору (в редакції додаткової угоди від 26.06.2008 р.) встановлено, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за орендну майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 23.12.2005 р. №31. Відповідно до п. 3.2. договору оренди, сторони узгодили, що оплата орендних платежів проводиться на розрахунковий рахунок позивача щомісячно платіжним дорученням до 20 числа кожного місяця, наступного за звітнім.

Відповідно до п. 9.1. договору оренди, він вступає у силу з моменту його підписання сторонами та діє з 26.05.1997 р. по 26.05.2009 р. строком на 12 років.

Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.5. договору).

На адресу відповідача був направлений лист (№ 54 від 23.04.2009 р.), згідно якого, позивач нагадав про закінчення 26.05.2009 р. дії договору оренди. Вказаний лист 23.04.2009 р., отриманий уповноваженим представником відповідача, що підтверджується відміткою про його отримання на вказаному листі.

29 травня 2009 р. представниками позивача складено акт б/н в тому, що відповідач не повернув в строк, зазначений в п. 5.1 договору № 1 оренди від 26.05.1997 р., орендоване майно позивачу.

04.06.2009 р. позивач направив на адресу відповідача лист (від 04.06.2009 р. № 92), вказавши, що договір оренди 26.05.2009 р. припинив свою дію, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 643 кв.м., розташовані на першому та другому поверхах нежитлового будинку, за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, комунальному закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради –не повернуті. Крім того, позивач направив відповідачу вимогу від 11.09.2009 р. № 142, згідно якої вимагав звільнити орендовані приміщення. Відповідач отримав вказану вимогу 16.09.2009 р. (копія повідомлення № 3420392 про вручення 16.09.2009 р. поштового відправлення), але вона залишилася із боку ТОВ «Енігма»без реагування і задоволення.

У зв'язку з тим, що після припинення дії договору відповідач не повернув позивачеві майно, позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за період часу з липня 2009 р. по жовтень 2009 р. у розмірі 137 507,33 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Частиною 2 ст. 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Наданий позивачем розрахунок неустойки, суд вважає невірним (щодо застосування індексів інфляції). Вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 137507,33 грн. підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 134731,31 грн. (17467,36х2х4), таким чином, в частині стягнення з відповідача 2776,02 грн., суд відмовляє, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування цієї суми.

Відповідач за договором оренди зобов’язаний: не пізніше трьох календарних днів з моменту закінчення терміну дії договору повернути майно позивачу в технічно-полагодженому стані з урахуванням проведених ремонтів приміщення, встановленого обладнання, за винятком освітлювальної, звукової апаратури та обладнання кафе Колонного Залу, що належить позивачу (п. 5.1. договору).

Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Судом з’ясовано, що орендовані приміщення не звільнені відповідачем, позивачу не повернуті, акту прийому-передачі на умовах, зазначених у договорі, не складено.

Як зазначалося вище, 29 травня 2009 р. представниками позивача складено акт б/н в тому, що відповідач не повернув в строк, зазначений в п. 5.1 договору № 1 оренди від 26.05.1997 р., орендоване майно позивачу, і на момент розгляду справи у суді спірне майно залишається у безпідставному користуванні відповідача.

Згідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач не виконав умови договору та проігнорував приписи чинного законодавства щодо негайного повернення орендованого приміщення, таким чином, вимога позивача щодо зобов’язання відповідача повернути йому спірне майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться на першому та другому поверхах будівлі концертного залу за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, загальною площею 634 кв.м., а саме: приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 57, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76 –обґрунтована та підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що протягом строку дії договору оренди, сторонами вносились зміни та доповнення до нього шляхом укладення додаткових угод, а саме додаткової угоди від 02.01.2003 р. та додаткової угоди від 26.06.2008 р. Згідно додаткової угоди від 02.01.2003р. до договору оренди, сторони до розділу 3, додали п. 3.7. де визначили, що орендар повинен сплачувати орендодавцю компенсацію податку на землю за окремими рахунками в розмірі не менш 50 відсотків від суми, вказаної в розрахунку податку на землю, у термін вказаний у п. 3.2. договору оренди № 1.

Позивач просив стягнути із відповідача 16070,48 грн. податку на землю (згідно наданого розрахунку, відповідно уточненій позовній заяві) за період часу з 01.01.2006 р. по 26.05.2009 р. Відповідач просив суд застосувати строк позовної давності щодо розгляду даної вимоги.

Статтями 5, 7 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до статті 256 ЦК України, визначено, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У статтею 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до статті 267 ЦК України, обумовлено, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1. ст. 261 ЦК України).

На підставі вищевикладеного, враховуючи заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд вважає, що вимога позивача про стягнення із відповідача 16070,48 грн. податку на землю за період часу з 01.01.2006 р. по 26.05.2009 р., є необґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки: наданий позивачем розрахунок податку за землю, суд вважає не вірним, вимога про стягнення відповідача 16 070,48 грн. задовольняється частково, а саме в частині 11000,67 грн. за період часу з 23.10.2006 р. по 26.05.2009 р., у задоволенні позову в частині стягнення 5069,81 грн. суд відмовляє, в зв’язку із спливом строку позовної давності, відповідно до приписів ст. 267 Цивільного кодексу України (позов подано 23.10.2009 р.).

Судом зазначає, що позивач не мав наміру продовжувати строк дії договору оренди і на законних підставах вимагає повернути спірне приміщення та сплатити неустойку за неправомірне користування спірним приміщенням відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Що стосуються заперечень відповідача щодо ненадання позивачем доказів знаходження ТОВ «Енігма»у орендованому приміщенні, та фактичного виселення ТОВ «Енігма»із спірного приміщення, суд зазначає, що термін дії договору закінчився, і позивач направляв відповідачу, як листи, так і вимоги (які залучені до матеріалів справи) про звільнення орендованого приміщення, просив передати майно на умовах, передбачених договором, скласти акт приймання-передачі спірних приміщень. Відповідач ухиляється від вчинення таких дій і від виконання своїх обов’язків, передбачених як умовами договору так і приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна». А Законом передбачено, що орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Такими умовами є повернення приміщення в технічно-полагодженому стані з урахуванням проведених ремонтів приміщення, встановленого обладнання, за винятком освітлювальної, звукової апаратури та обладнання кафе Колонного Залу, що належить позивачу. Доказів передачі майна позивачу на умовах договору, відповідачем не надано, натомість позивач надав звіт про оцінку розміру шкоди, нанесеної нерухомому майну, розташованому за адресою: м.Запоріжжя, пр. Леніна, 183, виконаний суб’єктом оцінювальної діяльності Давидовською О.Я. 18.11.2009 р. Об’єктом оцінки були спірні приміщення, при огляді об’єкту були присутні представники позивача і відповідача, розмір шкоди, за розрахунком експерта, склав 40154,00 грн. За таких умов, цілком зрозумілою та обґрунтованою є позиція позивача щодо відмови від прийняття у орендаря приміщень у технічно-неполагодженому стані.

Відносно питання про стягнення податку на землю у 100% розмірі чи 50% розмірі, суд зазначає, що відносини сторін з цього питання врегульовані в п. 3.7 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 02.01.2003 р., таким чином, що передбачають обов’язкову 100% компенсацію податку на землю орендодавцю. Порядок же розрахунків по сплаті земельного податку передбачає його обов’язкову сплату за окремими рахунками в розмірі не менше 50 відсотків від суми, вказаної в розрахунку податку на землю. Отже від повного відшкодування позивачу податку на землю, пропорційно займаній орендарем площі, ТОВ «Енігма»ніхто не звільняв. Саме з таких міркувань виходив суд при частковому задоволенні вимоги про стягнення суми земельного податку із відповідача.

На підставі викладеного, в цілому позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони –пропорційно задоволеним вимогам. Крім того, суд вважає за необхідне видати довідку на повернення позивачу із Державного бюджету України державного мита в сумі 401,54 грн., за неприйняту до розгляду вимогу про стягнення нанесеної шкоди майну.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Енігма” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184, код ЄДРПОУ 19363573, р/р 26000052901 в ВАТ "Метабанк", МФО 313582) на користь комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, код ЄДРПОУ 02225401, р/р 26002318402520 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011) 134 731 (сто тридцять чотири тисячі сімсот тридцять одну) грн. 31 коп. неустойки за неповернення вчасно приміщень за липень-жовтень 2009 р., 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 67 коп. земельного податку за період з 23.10.2006 р. по 26.05.2009 р. Видати наказ.

3.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “Енігма” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184, код ЄДРПОУ 19363573) шляхом звільнення нежитлових приміщень, що знаходяться на першому та другому поверхах будівлі концертного залу за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, загальною площею 634 кв.м., а саме: приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 57, 66, 67, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, від майна товариства з обмеженою відповідальністю “Енігма” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184, код ЄДРПОУ 19363573) на користь комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, код ЄДРПОУ 02225401, р/р 26002318402520 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011). Видати наказ.

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Енігма” (69000, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 49, поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 184, код ЄДРПОУ 19363573, р/р 26000052901 в ВАТ "Метабанк", МФО 313582) на користь комунального закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, код ЄДРПОУ 02225401, р/р 26002318402520 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011) 329 (триста двадцять дев’ять) грн. 74 коп. державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          Повернути комунальному закладу “Запорізька обласна філармонія” Запорізької обласної ради (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 183, код ЄДРПОУ 02225401, р/р 26002318402520 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011) з Державного бюджету України 401 (чотириста одну) грн. 54 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 471 від 04.12.2009 р. на загальну суму 759,87 грн. Видати довідку.

6.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

          Згідно з оригіналом .Спеціаліст 1 категорії _____ О.В.Маркова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 24.12.2009 р.