Рішення № 7383000, 03.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.09 Справа № 18/280/09

Суддя

за позовом : субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1)

до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14)

про стягнення 36 142 грн. боргу

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця, серія НОМЕР_2.;

від відповідача: не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 10.11.2009 року звернувся субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс” про стягнення 36 142 грн., на підставі договору № 05/05-1 від 05.05.2008 р. та ст.ст. 15 16, 526, 551, 625, 908, 909, 929 ЦК України.

Ухвалою суду від 16.11.2009 року порушено провадження у справі № 18/280/09, судове засідання призначено на 03.12.2009 року.

01.12.2009 р. до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ “Компанії БудАльянс” 884,98 грн. пені за затримку розрахунку та 800,66 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, що в сумі складає 1685,64 грн. Уточнена позовна заява не прийнята судом до розгляду, оскільки: згідно зі ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до п. 3.7. розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (зі змінами) “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовні заяві. Позивач фактично додав вимоги про стягнення з відповідача 884,98 грн. пені за затримку розрахунку та 800,66 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, які не були первісно заявлені, що є порушенням вимог ст. 22 ГПК України. Отже, судом розглядаються первісні позовні вимоги.

У судовому засіданні 03.12.2009 р. позивач підтримав позовні вимоги, надав витребувані ухвалою суду документи. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи судом був попереджений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення 20.11.2009 р. рекомендованого поштового відправлення № 6450458.

Розгляд справи закінчений 03.12.2009 р. і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2008 року субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (надалі виконавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “Компанією БудАльянс” (надалі замовник, відповідач) був укладений договір № 05/05-1 на виконання робіт (надалі договір).

Згідно з п. 1.1 договору, замовник доручає виконавцю виконати наступні роботи: перевезення вантажу автомобільним транспортом виконавця. Виконавець бере на себе зобовязання по виконанню даних робіт, включаючи всі ризики та вигоду.

Відповідно до п. 1.2 договору, відповідач зобовязується своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу позивача, а також здійснювати дезинфекцію транспорту позивача.

При належному виконанні робіт, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт замовник сплачує виконавцю суму згідно виставленого рахунку виконавцем (п. 1.3. договору).

Відтак, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобовязань згідно з діючим законодавством України. Договір про виконання робіт діє з 05.05.2008 р. по виконанню зобовязань (п.п. 2.1, 3.1. договору).

Позивач виконав свої зобовязання, що підтверджується актами приймання-передачі від 31.10.2008 р. на суму 48000 грн., 08.12.2008 р. на суму 8640 грн., 10.12.2008 р. на суму 2592 грн., 14.01.2009 р. на суму 1470 грн., 13.03.2009 р. на суму 2340 грн., всього на суму 63042 грн.

Станом на 15.05.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 43142,00 грн., що підтверджується актом звірки від 15.05.2009 р. 01.06.2009 р. відповідач погасив ще 7000,00 грн. боргу за послуги перевезення вантажів. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 36142,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки розрахунків, станом на 19 жовтня 2009 р.

Таким чином, вбачається, що позивач свої зобовязання за договором виконав належним чином, а відповідач, не надавши будь-яких зауважень та претензій стосовно наданих послуг, своїх зобовязань за договором не виконав належним чином, повну вартість наданих послуг не сплатив.

Оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає вимогу позивача про стягнення 36142,00 грн. обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до статті 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Аналогічний припис містить ч. 1 ст. 909 ЦК України.

Стаття 610 ЦК України проголошує: порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, послуги адвоката, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Згідно з п. 10 розяснення президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” № 02-5/78 від 04.03.1998 р., зі змінами: витрати позивачів та відповідачів, повязані з оплатою ними послуг адвокатів , адвокатських бюро , колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною пятою статті 49 ГПК.

За таких умов вбачається, що законодавцем чітко передбачений склад судових витрат, куди входять лише послуги, що надаються адвокатом або різного роду адвокатськими обєднаннями, а не будь-які інші юридичні чи правові послуги.

Позивачем, в якості доказів надання послуг адвокатом, наданий договір на виконання юридичних робіт № 16 від 02.11.2009 р., який укладений субєктом підприємницької діяльності-фізичної особою ОСОБА_1 та приватним адвокатом ОСОБА_3, представлений договір свідчить, про надання виконавцем юридичних послуг, а саме: стягнення грошових коштів по договору перевезення вантажів транспортними засобами; підготовка позовних документів, проведення претензійної роботи, аналіз документації. Даний договір підписаний приватним підприємцем ОСОБА_4 Отже договором передбачені різного роду юридичні послуги, для надання їх замовнику, а виконавцем цих послуг є приватний підприємець фізична особа, що має свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, позов задовольняється судом, а судові витрати покладаються на відповідача щодо стягнення сплаченого позивачем державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України. Відносно відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату юридичних послуг, на підставі договору на виконання юридичних робіт № 16 від 02.11.2009 р., суд вважає позицію позивача, з цього питання, хибною.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія БудАльянс” (69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 13, кв. 14, код ЄДРПОУ 34156110, р/р26004099800379 в філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 373135) на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/рНОМЕР_3 в філії АБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313894) 36142 (тридцять шість тисяч сто сорок дві) грн. основного боргу, 361 (триста шістдесят одну) грн. 42 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Повернути субєкту підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в філії АБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313894) з Державного бюджету України 16 (шістнадцять) грн. 86 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № 9/1 від 01.12.2009 р. Видати довідку.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст.84 ГПК України, 24.12.2009 р.