Рішення № 7382994, 08.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09 Справа № 18/282/09

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Промінтех” (69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, буд. 7/75)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11)

про стягнення 96 580,73 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Колодій А.О., довіреність № 3 від 03.11.2009 р., паспорт серія СА 747966 від 12.05.1998 р.;

від відповідача: Вініченко С.В., довіреність № 18-57 від 25.12.2008 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.11.2009 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Промінтех” з позовною заявою до відповідача –відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про стягнення 96580,73 грн., а саме: 76 800,00 грн. основного боргу, 9 190,75 грн. пені, 1988,38 грн. 3 % річних та 8601,60 грн. втрат від інфляції, на підставі договору підряду № 933 від 02.09.2008 р., ст.ст. 526, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 225, 231, 232 ГК України та ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Ухвалою суду від 20.11.2009 року порушено провадження у справі № 18/282/09, судове засідання призначено на 08.12.2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2009 р. підтримав позовні вимоги, надав витребувані документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, надав відзив. Заперечення відповідача обґрунтовані наступним: 02.09.2008 р. ТОВ “Промінтех” та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” уклали договір підряду № 933, про зміну електромостового спеціального крану на загальну суму 76800,00грн. Згідно п. 4.1. договору, оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робот на протязі 20 календарних днів з дня надходження рахунка від підрядника, виставленого на підставі акту здачі приймання робіт (КБ-2), згідно календарного графіку робіт, довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3), податкової накладної. До теперішнього часу, як стверджує відповідач, рахунок та податкова накладна від позивача не надійшли. Враховуючи, що умовами договору постачання оплата за поставлений товар передбачена після надання рахунків та податкових накладних, а позивач не надав належних доказів вручення відповідачу зазначених документів, то ТОВ “Промінтех” факт отримання відповідачем рахунків і податкових накладних не доведено, тому відсутні підстави для оплати товару, та підстави для нарахування 3% річних та втрат від інфляції. На підставі вище викладеного, відповідач просив суд у позові відмовити. Заперечення відповідача прийняті судом до уваги.

В судовому засіданні 08.12.2009 р. розгляд справи закінчений, за згодою представників сторін, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2008 р. відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” (надалі –відповідач, замовник) та товариство з обмеженою відповідальністю “Промінтех” (надалі –позивач, підрядник) уклали договір підряду № 933 (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт: заміна електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. у розливному прольоті цеху № 1. Обсяги робіт та їх вартість визначаються на підставі відомості обсягів робіт та локального кошторису, із врахуванням договірної ціни (додаток № 1), підписано сторонами (п. 1.2. договору).

Вартість робіт за договором складає 76800 грн. у т.ч. ПДВ 12800 грн. Договірна ціна згідно кошторису, є твердою та перегляду в сторону збільшення не підлягає протягом усього строку дії договору (п. 2.1. договору).

Сторони передбачили (п. 2.7. договору), що вартість договору може змінюватися в разі: зміни обсягів та складу робіт; істотних розбіжностей фактичних та проектних умов робіт, передбачити які погоджені, підрядник не міг.

Згідно п. 4.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів із дня надходження рахунку від підрядника, виставленого на підставі двосторонньо підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-3), податкової накладної. Одночасно, із пред’явленням акта виконаних робіт, підрядник зобов’язаний надати замовнику акт приймання-передачі невикористаних матеріалів та здійснити повернення залишку матеріалів та відходів, графік добової роботи обладнання, яке використовувалося, із зазначенням встановленої потужності обладнання.

Відповідач, за договором підряду № 933 від 02.09.2008 р., взяв на себе певні зобов’язання: передати по акту приймання-передачі в монтаж електромостовий спеціальний крюковий двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. Надати всю необхідну технічну документацію. Оплатити виконанні роботи в порядку та у строки, зазначені у п. 4.2. договору (п.п. 5.4.1., 5.4.2., 5.4. договору відповідно).

У договорі підряду сторони узгодили (п. 8.1.), що виконані роботи здаються по акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) із наданням усіх документів. Підрядник надає замовнику 5 примірників підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання виконаних робіт при умові виконання підрядником п. 5.2.4 договору та в разі відсутності зауважень, підписує його та направляє два екземпляра на адресу підрядника ...

Згідно додатку № 1 до договору, сторони узгодили договірну вартість робіт у розмірі 76 8000,00 грн.

Ґрунтуючись на матеріалах справи, суд встановив, що позивачем були виконані умови договору у повному обсязі, проведена заміна електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. у розливному прольоті цеху № 1, виставлені на оплату наданих підрядних робіт рахунок, податкова накладна, надані відповідачу документи, що підтверджують виконання робіт. Даний факт підтверджується актом № 10 від 27.10.2008 р. приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. (типова форма №КБ-2в) вартість виконаних підрядних робіт (заміна електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. у розливному прольоті цеху № 1) склала 76800,00 грн. Відповідач прийняв виконані позивачем роботи, підписав акт №10 від 27.10.2008 р. приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. (типова форма № КБ-2в) на загальну суму 76800,00 грн. Позивач виставив, на оплату виконаних робіт, рахунок-фактуру № СФ-00023 від 27.10.2008 р. на суму 76 800,00 грн., який був дійсний до сплати до 04.11.2008 р., однак відповідач, прийнявши виконані підрядні роботи, не оплатив їх вартість у передбачений договором термін, чим порушив взяте на себе господарське зобов’язання.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися численні звернення з проханням здійснити оплату виконаних підрядних робіт у сумі 76800,00 грн., які залишалися з боку відповідача без реагування та задоволення (лист від 02.12.2008 р., лист від 23.12.2008 р., лист від 25.05.2009 р., лист від 01.07.2009 р.), вказані листи отримані відповідачем, що підтверджується відміткою про надходження їх до підприємства відповідача. В листах дублювалася інформація щодо надання відповідачу як податкової накладної так і підписання ним акту приймання виконаних підрядних робіт.

Оскільки станом на 16.11.2009 р. сума боргу відповідачем залишилась несплаченою, позивач вимушений був нарахувати позивачу штрафні санкції за порушення виконання умов взятого на себе господарського зобов’язання та звернутись до господарського суду з відповідною позовною заявою про стягнення цих сум з відповідача.

Оцінивши представлені докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно із ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно із ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Статтею 854 ЦК України передбачено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, –достроково.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати, у визначений зобов’язанням термін, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем підрядних робіт (заміна електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. у розливному прольоті цеху № 1) на суму 76800,00 грн., підтверджений в судовому засіданні представником позивача та матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 76800,00 грн. боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1988,38 грн. 3 % річних за період часу з 25.11.2008 р. по 29.10.2009 р. та 8601,60 грн. втрат від інфляції за період часу з грудня 2008 р. по вересень 2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних суд вважає не вірним, але вимогу про їх стягнення, в розмірі, вказаному у позові, із відповідача такою, що підлягає задоволенню, оскільки не дивлячись на допущені помилки у розрахунку, за умови здійснення нормативно-обґрунтованого розрахунку, сума втрат від інфляції, як і сума 3% річних, заявлені до стягнення, є більшими при її вірному розрахунку.

Також позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 9109,75 грн. за період часу з 01.09.2009 р. по 25.09.2009 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 10.2. договору обумовили, що, у разі порушення замовником строків оплати виконаних і прийнятих робіт, вказаних у розділі 4 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від суми несплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 9190,75 грн. пені, не підлягає задоволенню, оскільки при розрахунку пені позивач не дотримався умов ч. 6 ст. 232 ГК України та необґрунтовано зазначив період, заявленої до стягнення суми, оскільки: 27.10.2008 р. позивач виставив, на оплату виконаних робіт, рахунок-фактуру № СФ-00023 на суму 76 800,00 грн. Згідно п. 4.2. договору, оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконаних робіт протягом 20 банківських днів із дня надходження рахунку від підрядника, виставленого на підставі двосторонньо підписаного акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в)… Таким чином, у відповідача фактично було 20 банківських днів на сплату вказаного рахунку, а вже після їх спливу, в разі не оплати рахунку, у позивача виникає право нараховувати пеню, встановлену п. 10.2 договору. Вимога позивача про стягнення із відповідача пені у розмірі 9109,75 грн. за період часу з 01.09.2009 р. по 25.09.2009 р. не підлягає задоволенню.

Що стосується заперечень відповідача, що рахунок та податкова накладна на підприємство ВАТ «Запорізький завод феросплавів»від позивача не надійшли, і належним доказом, можуть бути лише поштові повідомленнями про вручення кореспонденції з позначкою "Звіт", то суд вважає дані заперечення помилковими.

ТОВ «Промінтех»виконало належним чином умови договору: виставило рахунок на оплату проведених підрядних робіт, надало відповідачу локальний кошторис № 9-2008, відомість ресурсів по локальному кошторису, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. (типова форма КБ-3), акт № 10 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. (типова форма КБ-2в), податкову накладну, вказані документи є прийнятими та підписаними відповідачем; крім того, тривале листування між сторонами спору, свідчить про те, що відповідач знав про існуючий борг та мав змогу його погасити. До того ж, відповідачем підрядні роботи, виконані позивачем (заміна електромостового спеціального крюкового двохпідйомного крану № 10 в/п 20т. у розливному прольоті цеху) на суму 76800,00 грн., прийняті, претензії на підставі умов договору та ч. 4 ст. 884 Цивільного кодексу України не направлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав господарському суду належних доказів, які б спростовували позицію позивача. Викладені відповідачем у відзиві заперечення, суд вважає спростованими матеріалами справи і наданими документальними доказами при її розгляді по суті.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню судом.

Судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11; код ЄДРПОУ 00186542; р/р № 26005130029045 у ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Промінтех” (69124, м. Запоріжжя, вул. Рубана, 7/75, код ЄДРПОУ 13625026, р/р 26006060184112 в ЗРУ "Приватбанк", МФО 313399) 76800 (сімдесят шість тисяч вісімсот) грн. основного боргу; 8601 (вісім тисяч шістсот одну) грн. 60 коп. втрат від інфляції, 1 988 (одну тисячу дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 38 коп. 3 % річних; 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 90 коп. державного мита та 231 (двісті тринадцять) грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 23.12.2009 р.