ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.09 Справа № 21/152/09
Суддя
За позовом - Військового прокурора Запорізького гарнізону (69063, м.Запоріжжя, вул.Анголенка, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач-1 –Міністерство оборони України (03168, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 6)
позивач-2 - Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (в/частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1)
до відповідача - Приватного підприємства “Глан Трейд” (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575)
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення 98000 грн.
суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від Військової прокуратури Запорізького гарнізону –Чалий М.Г., посвідчення № 033 від 26.09.2008;
від позивача 1 –не з’явився;
від позивача 2 –Жиленко Н.О., довір. б/н від 09.02.2009; Борковських В.А., керуючий санацією, особисто
від відповідача –не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Ухвалою від 19.10.2009 року справа прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 11.11.2009 року.
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р., укладеного між відповідачем та позивачем 2, та стягнення 98000 грн. Військовий прокурор Запорізького гарнізону обґрунтовує позовні вимоги наступним. Проведеною прокурорською перевіркою на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(військовій частині А0652) встановлені обставини, які є підставою для представництва військовим прокурором Запорізького гарнізону в господарському суді Запорізької області інтересів держави, в особі Міністерства оборони України, у формі звернення до суду з цією позовною заявою та участі прокурора в її розгляді.18 січня 2007 року ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 25/38 на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(військовій частині А0652) - далі «ДП МОУ ЗАРЗ», введено процедуру санації, керуючим санацією призначено директора підприємства-боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов'язків, передбачених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 2343-ХІІ від 14 травня 1992 року. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20 вересня 2007 року по справі № 25/38 було затверджено план санації ДП МОУ ЗАРЗ, яким відповідно до статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника, передбачена реалізація активів останнього з метою погашення заборгованості перед кредиторами. Крім того, продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим законом. За результатами продажу в червні 2008 року частини майна, ДП МОУ ЗАРЗ отримало 2 263 400,30 грн. (без врахування ПДВ). При цьому, частина коштів була спрямована на погашення вимог кредиторів, а інша частина близько 1млн.500тис. гривень, відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 16 червня 2008 року, керуючому санацією Подбєрьозкіну В.В. було дозволено провести закупівлю у ПП «ГЛАН ТРЕЙД»запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності.В період з 21 липня по 17 вересня 2008 року керуючий санацією ДП МОУ ЗАРЗ громадянин Подбєрьозкін В. В. перебував у відпустці. В той час, коли керуючий санацією перебував у відпустці, заступник директора ДП МОУ ЗАРЗ Борковських В.А., 28 липня 2008 року, уклав з ПП «ГЛАН ТРЕЙД»договір купівлі продажу №11, де п. 1.1 передбачено, що ПП «ГЛАН ТРЕЙД»- продавець, зобов'язалось передати у власність, а ДП МОУ ЗАРЗ -покупець, належним чином прийняти та сплатити за майно 98 000 (з урахуванням ПДВ) грн.На виконання п.2.1 наведеного договору купівлі-продажу, 30 липня 2008 року ДП МОУ ЗАРЗ, платіжним дорученням перерахувало ПП «ГЛАН ТРЕЙД»98 000 грн., однак до теперішнього часу майно зазначене в договорі до ДП МОУ ЗАРЗ не надійшло. Разом з цим відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 09.02.2009 року по справі № 25/38 ставши керуючим санацією боржника Борковських В.А. в порушення рішення комітету кредиторів від 16 червня 2008 року щодо проведення виробничої діяльності 29 травня 2009 року уклав з ПП «Глан-Трейд»додаткову угоду. Згідно умов додаткової угоди ПП «Глан-Трейд»зобов'язалось передати у власність, а ДП МО України «ЗАРЗ»прийняти товар та здійснити оплату за отримане майно (розподільча шафа U2, 1 шт.).Заявник позову вважає, що наведений договір укладено, як такий, що завідомо суперечний інтересам держави і суспільства, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.За твердженням заявника тільки на керуючого санацією (в нашому випадку гр. Подбєрьозкіна В.В.), п.9 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»покладено зобов'язання укладати значні угоди (договори) з обов'язковим погодженням їх з комітетом кредиторів. Разом з цим, договір купівлі-продажу № 11 укладений Борковських В.А. в порушення зазначених норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не був погоджений з комітетом кредиторів. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, в нашому випадку від імені керуючого санацією гр. Подбєрьозкіна В.В., маючи на це належні повноваження. Повноваження заступника директора ДП МОУ «ЗАРЗ»(в/чА0652) Борковських В.А. в якості заступника керуючого санацією спеціальним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не визначені, однак законом встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом, про що вказано у преамбулі самого закону.Зокрема, відповідно до ст.53 зазначеного Закону, призначенню керуючого санацією передує письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника. Тільки суд виносить ухвалу про відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає керуючого санацією - керівника боржника, який здійснює свої повноваження згідно з цим Законом.Статтею 1 вказаного Закону визначено, що керуючим санацією є фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника. Разом з цим, управління боржником переходить до керуючого санацією, в нашому випадку директора підприємства Подбєрьозкіна В.В., одночасно припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи (до яких відноситься заступник директора, який діє на підставі посадової інструкції, а не Статуту), повноваження органів управління передаються керуючому санацією, якому протягом трьох днів передається бухгалтерська та інша документація боржника, печатка, штампи, матеріальні та інші цінності.Згідно п.5 ст.17 наведеного вище Закону, тільки керуючий санацією має право укладати від імені боржника, в нашому випадку ДП МО України «ЗАРЗ»(в/чА0652) цивільно-правові угоди та значні угоди за згодою комітету кредиторів. Наведене право укладання тільки керівником підприємства договорів, зазначено в п.6.3 Статуту підприємства.Таким чином, заступник директора підприємства Борковських В.А. взагалі не мав права підписувати договір № 11 від 28.07.2008 року, а посилання ПП «Глан-Трейд»на наказ по підприємству є невірним, оскільки повноваження керуючого санацією набуває особа з дня винесення відповідної ухвали суду, а такого поняття, як заступник керуючого санацією Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачено та взагалі не існує в законодавстві України.Однак, за відсутності таких повноважень наявність наміру в юридичної особи (керуючого санацією) не може вважатися встановленою.Таким чином, приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу № 11 від 28 липня 2008 року був укладений від імені та за підписом гр. Борковських А.В., який довіреності на укладення зазначеного договору не мав, ухвалою суду керуючим санацією ДП МОУ ЗАРЗ не призначався, тобто фактично перевищив свої посадові обов'язки, у зв'язку з чим наведений договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
У судове засідання 11.11.2009 року відповідач представників не направив, не виконав вимоги ухвали суду від 19.10.2009 року.
11.11.2009 року позивач 2 надав суду пояснення по справі № 21/152/09, в яких Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (в/частина А0652) зазначило наступне. Справа про банкрутство відповідача здійснюється на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регламентує особливості провадження санації боржника його керівником.В позові військовий прокурор посилається на ч.4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою припиняються повноваження органів управління боржника, повноваження органів управління переходять до керуючого санацією. Однак у даному випадку, у зв’язку з особливостями проведення санації керівником підприємства, положення ч.4 ст.17 Закону не застосовуються, а застосовуються норми ст. 53 Закону, тому що процедура санації здійснюється не арбітражним керуючим - фізичною особою - приватним підприємцем, а керівником підприємства. Так, керівник підприємства - керуючий санацією залишається на посаді, його трудова книжка зберігається у відділі кадрів підприємства, йому нараховується трудовий стаж, для здійснення повноважень йому непотрібна наявність ліцензії арбітражного керуючего, за діяльність керуючого санацією він не отримує винагороди, розмір якої передбачений ст. 3-1 Закону, а отримує заробітну плату як директор підприємства. Тобто, керівник підприємства має повний обсяг правоздатності, але здійснює повноваження з обмеженнями, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».Протоколом засідання комітету кредиторів від 02.07.2008 керуючому санацією приписано ввести посаду заступника директора з правом фінансового підпису. Наказом від 15.07.08 р. керуючого санацією - керівника боржника за згодою комітету кредиторів прийнято на посаду заступника директора заводу Борковських В.А. з 18.07.08 р. Посадовою інструкцією заступника директора передбачено право представляти підприємство в усіх державних органах, укладати господарські договори, підписувати договори та фінансові господарські документи у випадку відсутності директора.На час, коли керівник підприємства - керуючий санацією Подбєрьозкин В.В. перебував у щорічній відпустці функції керівника підприємства виконував заступник директора Борковських В.А., на підставі наказу № 23 від 15.07.08 р. Відповідно ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі юридичних фактів, визначених законодавством. Зокрема, представництво, яке грунтується на акті органу юридичної особи, є представництво в силу якого представник діє від її імені на підставі акту органу юридичної особи, що грунтується на установчих документах, посадовій інструкції тощо.Таким чином, посилання військового прокурора на те, що договір з боку державного підприємства Міністерства оборони «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/частина А0652) був підписаний особою з перевищенням своїх посадових обов’язків не відповідає дійсності.На підставі вищевикладеного спростовуються також доводи позивача щодо укладання даного договору без згоди комітету кредиторів, на підставі того, що комітетом кредиторів було надано дозвіл на укладення даного договору, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів від 16.06.08 р. Крім того, ст. 241 ЦК України передбачено наступне. Правочин створений представником з перевищенням повноважень створює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.Доказами вчинення дій, що свідчать про прийняття його до виконання є виконання предмету договору з боку ПП «Глан Трейд», а також попередня оплата з боку ДП МОУ ЗАРЗ (в/ч А0652).Також, немає підстав вважати договір № 11 від 28.07.2008 р. таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки метою укладання цього договору є виконання заходів направлених на відновлення господарської діяльності підприємства шляхом отримання прибутку. З отриманого обладнання було скомплектовано виробничу лінію та у подальшому її було продано ПП МЕГА-ІНВЕСТ Р, за наслідками був отриманий прибуток з даної операції 105718 грн. Оскільки при укладенні договору було додержано усіх істотних умов, які є необхідними для чинності правочину, на підставі ст.ст. 203, 215, 237 ЦК України, 207 ГК України, вважаю, що підстав для визнання договіру недійсним немає. Заявник та позивач 1 у судовому засіданні 11.11.2009 позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Ухвалою суду від 11.11.2009 розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладений на 23.11.2009. Заявник у судовому засіданні 23.11.2009 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 23.11.2009 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті факти, на які вона посилається. В той же час, у позовній заяві не наводиться жодних доказів та інших обставин на підставі яких прокуратура вважає, що договір був укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. На нашу думку, намір (мета), що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен доказуватись рішенням суду по кримінальній справі. З позицією прокуратури, щодо відсутності повноважень у особи, яка підписала договір також не можна погодитись, оскільки це не відповідає обставинам справи. Так, у своїй позовній заяві прокуратура робить посилання на ч.4 ст. 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в той же час, процедура санації боржника відбувається не у загальному порядку, а відповідно до статті 53 вищезазначеного Закону, яка містить певні відмінності від загальної процедури санації. Зокрема, керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження без відсторонення від посади. Відповідно і заступник директора має права, що передбачені його посадовою інструкцією.Крім того, не підтверджується документами позиція прокурора щодо відсутності згоди комітету кредиторів на укладання даного договору, оскільки ним же був доданий протокол засідання кредиторів, на яких такий дозвіл був наданий. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. ПП «Глан Трейд»не знав та не міг знати про той факт, що представник ДП МОУ «ЗАРЗ»не має повноважень укладати договори.Статтею 241 Цивільного кодексу України зазначається, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.Відповідно до п. 9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.Так, ДП МОУ «ЗАРЗ»здійснив оплату на виконання укладеного договору, а ПП «Глан Трейд», з деяким запізненням, та все ж таки передав майно за договором. На даний час сторони не мають жодних претензій один до одного. Дані факти свідчать про повне виконання сторонами зобов'язань за договором, а відповідно і про схвалення угоди, що робить їх дійсними з моменту укладення.За таких обставин, підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу ПП «Глан Трейд»не вбачає. Відповідно до ст. 77 ГПК України судове засідання у справі № 21/152/09 відкладено на 14.12.2009 року. В судовому засіданні 14.12.2009 року оголошувалась перерва до 18.12.2009 року. В судове засідання 18.12.2009 року представник відповідача та позивача 1 не з’явилися. За клопотанням представників сторін, військового прокурора судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Розгляд справи закінчено 18.12.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення. Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, військового прокурора, суд ВСТАНОВИВ: 28.07.2008 р. між ПП “Глан Трейд” (відповідач) та ДП МОУ “ЗАРЗ” (позивач 2) був укладений договір купівлі-продажу № 11, за умовами якого відповідач (продавець) зобов’язався передати у власність, а позивач 2 (покупець) прийняти та оплатити майно на загальну суму 98000,00 грн. (з ПДВ), а саме: лист сталевий гарячокатаний, h =3 мм, 14 тон,за ціною 7000 грн. (з ПДВ) за тону. Згідно з п. 2.1 Договору № 11 придбаний товар позивач 2 зобов’язався оплатити протягом 10 днів з моменту підписання договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що відповідач зобов’язується передати майно в користування позивача 2 протягом місяця після отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок.
З досліджених судом документів вбачається, що платіжним дорученням № 27 від 30.07.2008 р. ДП МОУ “ЗАРЗ” перерахувало ПП “Глан Трейд” грошові кошти в розмірі 98000 грн. із призначенням платежу: “Оплата за лист сталевий гарячокатаний за договором купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р.”.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р. прокурор у якості підстав для цього вказує, зокрема, на відсутність у особи, яка уклала оспорюваний договір № 11 від 28.07.2008 р. від імені ДП МОУ “ЗАРЗ”, необхідного обсягу цивільної дієздатності, внаслідок перевищення цією особою посадових обов’язків.
Як свідчать вивчені матеріали, ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.2005 р. порушено провадження у справі № 25/38 про банкрутство ДП МОУ “ЗАРЗ”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2007 р. у справі № 25/38 відповідно до ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” задоволено клопотання комітету кредиторів, введено процедуру санації ДП МОУ “ЗАРЗ” та призначено керуючим санацією директора підприємства-боржника Подбєрьозкіна В.В., який приступив до виконання своїх обов’язків, передбачених ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2007 р. у справі № 25/38 було затверджено план санації ДП МОУ “ЗАРЗ”, яким відповідно до ст. 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів боржника передбачено реалізацію активів ДП МОУ “ЗАРЗ” з метою погашення заборгованості перед кредиторами.
За результатами продажу в червні 2008 року частини майна ДП МОУ “ЗАРЗ” отримало 2 263 400,30 грн. Частина отриманих коштів була спрямована на погашення вимог кредиторів, а інша частина близько 1 500 000 грн., відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів від 16.06.2008 р., була спрямована на закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності підприємства.
Згідно зі ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючий санацією–керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 13 ст. 13 цього Закону (зокрема, ці обмеження стосуються укладення угод).
Статтею 17 вищезазначеного Закону передбачено, що саме керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.
Згідно протоколу засідання комітету кредиторів ДП МОУ “ЗАРЗ” від 16.06.2008 р. комітетом кредиторів дозволено керуючому санацією Подбєрьозкіну В.В. здійснити закупівлю запчастин та матеріалів для проведення виробничої діяльності на суму близько 1 500 000,00 грн. за договорами купівлі-продажу з ПП “Глан Трейд”.
Наказом керуючого санацією –керівника ДП МОУ “ЗАРЗ” № 23 від 15.07.2008 р. за згодою комітету кредиторів прийнято на посаду заступника директора заводу з 15.07.2008 р. Борковських В.А.
Цим же наказом (№ 23 від 15.07.2008 р.) на час щорічної відпуски керуючого санацією –керівника боржника Подбєрьозкіна В.В. в період з 21.07.2008 р. по 17.09.2008 р. обов’язки керуючого санацією ДП МОУ “ЗАРЗ” були покладені на заступника директора заводу Борковських В.А.
Як вбачається з матеріалів справи заступником директора заводу Борковських В.А. і був підписаний оскаржуваний договір № 11 від 28.07.2008 р. від імені директора заводу Подбєрьозкіна В.В., як зазначено в преамбулі договору.
Господарський суд вважає, що оскаржуваний договір підписаний з боку ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод” особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки: по-перше - керуючий санацією призначається тільки судом і призначений судом керуючий санацією не мав права передавати свої повноваження саме як керуючого санацією іншій особі, у тому числі і заступнику директора; по-друге: комітет кредиторів надав згоду на укладення спірного договору саме керуючому санацією і лише керуючий санацією мав право на укладення спірного договору; по-третє: спірний договір укладений з боку ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод” в особі директора Подбєрьозкіна В.В., діючого на підставі статуту, а фактично підписаний заступником директора Борковських В.А.
До того ж, згідно пояснень директора та керуючого санацією ДП МОУ “Запорізький автомобільний ремонтний завод”(в/ч А 0652) Подбєрьозкіна В.В. наданих прокурору, про укладений від його імені оскаржуваний договір йому стало відомо після повернення з відпустки.
Посилання позивача-2 у справі на посадову інструкцію заступника директора та введення цієї посади за погодженням з комітетом кредиторів, судом до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку, оскаржуваний договір повинен був бути підписаний саме керуючим санацією.
Господарським судом встановлено, що між позивачем 2 та відповідачем укладено додаткову угоду від 29.05.2009 року до договору купівлі-продажу № 11, якою викладено п.1.1 договору в наступній редакції: “Продавець зобов’язується передати у власність, а покупець належним чином прийняти та оплатити наступне майно загальною вартістю 98000 грн. (в тому числі ПДВ): розподільчу шафу U2, 1 шт.”, а п.2.2 договору-в наступній: ”продавець зобов’язується передати майно за актом прийому-передачі до 01.06.2009 року”. Вказану додаткову угоду підписано від імені позивача 2 заступником директора Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" Борковських В.А., якого ухвалою від 09.02.2009 року у справі № 25/38 призначено керуючим санацією боржника.
Актом прийому-передачі від 03.06.2009 року, підтверджується факт передачі відповідачем та прийняття позивачем розподільчої шафи U2, 1 шт., на виконання додаткової угоди від 29.05.2009 року до договору купівлі-продажу № 11.
В позовній заяві прокурор просить суд визнати вказаний договір купівлі-продажу недійсним,зокрема, як такий, що завідомо суперечний інтересам держави та суспільства.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України: 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто,необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ГПК України є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства і наявність умислу хоча б однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. При цьому суд має встановити у чому саме конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.
Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. За відсутності таких повноважень наявність наміру юридичної особи не може вважатися встановленою.
Прокурором в обґрунтування підстав заявлених позовних вимог не вказано доказів на підтвердження того, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваної угоди, яка із сторін мала такий намір, що необхідно для застосування наслідків передбачених ст. 208 ГК України.
Проте, договір купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р. від імені директора заводу-керуючого санацією Подбєрьозкіна В.В. було підписано Борковських В.А., тобто особою, яка не мала на момент вчинення відповідного правочину необхідного обсягу цивільної дієздатності. Враховуючи положення ст.215 Цивільного кодексу України, вказана обставина є підставою визнання договору купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 р. недійсним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
На підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем-2 відповідачу оплати за договором в сумі 98000 грн. господарський суд вважає правомірними вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача на користь позивача-2 98000 грн.00коп., отриманих на виконання договору. При цьому, враховуючи наявні докази в підтвердження поставки відповідачем позивачу-2 товару за цим договором, слід зобов’язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) повернути Приватному підприємству «Глан Трейд»розподільчу шафу U2, у кількості 1 шт., загальною вартістю 98000 грн.
Таким чином, позов слід задовольнити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд»та Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) в доход Державного бюджету України по 532 грн.50 коп. державного мита та по 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 11 від 28.07.2008 року, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) та Приватним підприємством «Глан Трейд».
Стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) суму 98000 грн. Видати наказ.
Зобов’язати Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078) повернути Приватному підприємству «Глан Трейд» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575) розподільчу шафу U2 у кількості, 1 шт., загальною вартістю 98000 грн. Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) суму 532 грн.50 коп. державного мита.Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200; символ звітності банку –095) суму 532 грн.50 коп. державного мита.Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства «Глан Трейд» (69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 46, кв. 3; код за ЄДРПОУ 35036575, р/р № 2600139305343 у Дирекції АБ “Діамант”, МФО 320854) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку –259) 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(Військова частина А0652) (69600, м.Запоріжжя, вул. Уральська, 1, код за ЄДРПОУ 08011078, р/р № 26006006750001 в Запорізькій філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 313805) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000; символ звітності банку –259) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.І.Черкаський
(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –18.12.2009)
Судове рішення № 7382993, Господарський суд Запорізької області було прийнято 18.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/152/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: