Рішення № 7382986, 16.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.09 Справа № 28/244/09

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік», м.Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Зуєв В.А. –представник на підставі довіреності №б/н від 25.05.2009р.

від відповідача: Вєтрова М.В. –представник на підставі довіреності №б/н від 01.07.2009р.

Заявлено вимоги про стягнення з відповідача 98.885грн. основного боргу на підставі договору поставки №150/03-08, 1483грн.20коп. штрафних санкцій за порушення виконання умов договору.

Ухвалою суду від 22.06.2009р. порушено провадження у справі № 28/244/09, судове засідання призначено на 29.07.2009р., у сторін витребувані всі необхідні документи та докази для розгляду справи.

За клопотанням сторін, в зв’язку з можливістю укладання мирової угоди, розгляд справи відкладався на 17.08.2009р.; 21.09.2009р.; 07.10.2009р.

Ухвалою суду від 17.08.2009р. за клопотанням представників сторін строк вирішення спору було продовжено.

Також в судовому засіданні 17.08.2009р. судом було розглянуто та задоволено клопотання позивача про зменшення позовних вимог.

Клопотання заявлено у відповідності до норм ст. 22 ГПК України.

На підставі зазначеного, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Фоззі-Січ»53.867грн.20коп. основного боргу та 3.863грн.87коп. штрафних санкцій.

В судове засідання 07.10.2009р. представник позивача не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості вирішення справи мирним шляхом.

З метою надання можливості врегулювання спору мирним шляхом та неявкою представника позивача судове засідання відкладається на 09.11.2009р.

В судовому засіданні 09.11.2009р. оголошувалась перерва до 16.12.2009р.

Розгляд справи продовжено 16.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволені позовних вимог з урахуванням їх зменшення.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що договір поставки №150/03-08 від 01.02.2008р. є неукладеним (таким, що не відбувся) і не може породжувати взаємні права і обов’язки сторін, оскільки відповідно до п.1.2, 3.1, 3.2,3.3 договору, ціна товару, що є предметом договору, повинна узгоджуватись сторонами в специфікації. Ціна товару сторонами не узгоджувалась, специфікація не підписувалась. Відповідно до п.1.2, 2.1, 2.6 договору, кількість та асортимент товару, що є предметом договору, узгоджується сторонами в замовленнях. Замовлення на постачання товару відповідачем позивачеві не надавались та постачальником не узгоджувались. Крім того звернув увагу суду, що із 53.867грн.20коп. основного боргу відповідачем було оплачено 25000грн., здійснено зустрічний залік вимог на суму 1641грн.69коп. та повернуто товар на суму 38грн.04коп. На підставі зазначеного, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Суд визнав надані документи достатніми для вирішення спору по суті.

На підставі чого, у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 01.02.2008р.між ТОВ «Едвік»(постачальник) та ТОВ «Фоззі-Сч»укладено договір поставки №150/03-08, за умовами якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами договору в Специфікації (додаток №1), яка є невід’ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент конкретної партії вказується в замовлені, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку.

Пунктом 3.6 договору зазначено, що оплата за товар провадиться протягом 50 календарних днів з дати поставки за умови, що Постачальник виконав умови п.3.5 договору.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним. Домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивач у період з 08.01.2008р. по 19.03.2009р. здійснив поставку відповідачу товару.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Сума боргу станом на 17.08.2009р. складає 53.867грн.20коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткового погашення відповідачем заборгованості в розмірі 26.679грн.73коп.

Таким чином, сума боргу за поставлений товар на момент розгляду справи становить 27.187грн.47коп.

Оскільки сума боргу в розмірі 26.679грн.73коп. погашена після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Факт наявності заборгованості у розмірі 27.187грн.47коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред’явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 27.187грн.47коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Фоззі-Січ»3.863грн.87коп. неустойки.

На підставі ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь постачальника виключну неустойку в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку позивача до стягнення пред'явлена сума пені за період прострочення з 08.05.2009р. по 17.08.2009р. у розмірі 3863грн.87коп.

Пеня нарахована на кожну суму заборгованості окремо з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України.

Дана вимога заявлена позивачем обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надані всі необхідні докази в обґрунтування заявлених вимог.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються та спростовуються вищевикладеними обставинами.

Так, в обґрунтування заперечень, відповідач посилається на те, що договір поставки №150/03-08 від 01.02.2008р. є неукладеним і не може породжувати взаємні права і обов’язки сторін.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як свідчить надані сторонами, зокрема відповідачем, документи (виписки банку, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, заява про зарахування зустрічних вимог) поставка товару та оплата здійснювалась саме на підставі договору поставки №150/03-08 від 01.02.2008р.

За таких обставин, твердження відповідача про неукладеність між сторонами договору спростовується вищевикладеними обставинами та судом до уваги не приймається.

Судові витрати відносяться у відповідності до ст. 49 ГПК України на сторони.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ»(69015, м.Запоріжжя, бул.Вінтера, 30, п/р 26003310018601 в ФАБ «Південний», МФО 313753, код ЄДРПОУ 31953106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвік»(49024, м.Дніпропетровськ, вул. Желваковського, 111, 49081, м.Дніпропетровськ, вул.. Військова, 13, код ЄДРПОУ 31971041) 27.187(двадцять сім тисяч сто вісімдесят сім)грн. 47коп. основного боргу, 3.863(три тисячі вісімсот шістдесят три)грн.87коп. пені, 310(триста десять)грн.51коп. державного мита та 312(триста дванадцять)грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 26.679грн.73коп. заборгованості провадження у справі припинити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 23 грудня 2009р.