Рішення № 7382975, 21.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.09 Справа № 28/408/09

Суддя

За позовом: Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс», м.Запоріжжя

До відповідача: Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м.Запоріжжя

Суддя О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Мінтімірова Є.М. –представник на підставі довіреності №3/1-192 від 28.01.2009р.

від відповідача: Дерев’янко О.В. –представник на підставі довіреності №21 від 03.03.2009р.

25.11.2009р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»17824грн.10коп. основного боргу на підставі договору №1 від 31.12.2008р., 204грн.50коп. інфляційних втрат та 143,36коп. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2009р. порушено провадження у справі №28/408/09, судове засідання призначено на 21.12.09р.

За клопотанням представника позивача справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.12.09р. представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові.

Відповідач проти наявності заборгованості у сумі 12.731грн.50коп. основного боргу не заперечує. Також зазначив, що заборгованість у розмірі 5092ггрн.60коп. погашена. Крім того, відповідач посилається на скрутне фінансове становище на підприємстві, з урахуванням зазначеного просить суд у відповідності до ст.83 ГПК України розстрочити виконання стягнення строком на шість місяців, починаючи з 01.01.2010р..

Представник позивача проти надання розстрочки виконання судового рішення не заперечує.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого представникам сторін у відповідності до ст.85 ГПК України за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Як свідчать надані до суду документи, 31.12.2008р. між Запорізьким комунальним підприємством міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»(виконавець) та Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(замовник) укладено договір про надання послуг з перевезення №1, за умовами якого виконавець надає послуги з подачі електротранспорту для перевезення пасажирів «Замовника»спеціальним рейсом, а Замовник приймає ці послуги та оплачує їх вартість у повному обсязі.

Відповідно до п.3.1 та додатку №1 до договору вартість зазначених вище послуг складає 2546грн.30коп. з ПДВ за перший місяць.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця впродовж 7 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що здача-приймання наданих послуг оформлюється актом надання послуг.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме надання послуг з перевезення пасажирів замовника спеціальним рейсом за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. підтверджується рахунками: №СФ-0000312 від 05.05.2009р. за квітень 2009р. на суму 2546,30грн. з ПДВ; №СФ-0000375 від 29.05.2009р. за травень 2009р. на суму 2546грн.30коп. з ПДВ; №СФ-0000476 від 26.06.2009р. за червень 2009р. на суму на суму 2546грн.30коп. з ПДВ; №СФ-0000567 від 31.07.2009р. за липень 2009р. на суму 2546грн.30коп. з ПДВ; №СФ-0000679 від 31.08.2009р. за серпень 2009р. на суму 2546грн.30коп.; №СФ-0000778 від 06.10.2009р. за вересень 2009р. на суму 2546грн.30коп. з ПДВ; №СФ-0000876 від 02.11.2009р. за жовтень 2009р. на суму 2546грн.30коп. з ПДВ, на загальну суму 17.824грн.10коп. та актами здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст.903 ЦК України та п.3.2 договору оплата за надані послуги здійснюється впродовж 7 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що у разі якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отримані послуги в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Станом на 25.11.2009р. заборгованість за надані послуги складала 17.824грн.10коп.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором на його адресу 17.07.2009р. була направлена претензія №3/1-1268 з проханням оплатити суму боргу.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 5092грн.60коп.

Таким чином, сума боргу за надані послуги за період з квітня 2009р. по жовтень 2009р. на момент розгляду справи становить 12731грн.50коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 5092грн.60коп. здійснив після заявлення позову, провадження в цій частині вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з віднесенням на відповідача судових витрат, в зв’язку з тим, що спір доведений до суду з його вини.

Факт наявності заборгованості у розмірі 12.731грн.50коп. підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги з перевезення пасажирів не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату послуг з подачі електротранспорту для перевезення пасажирів відповідача спеціальним рейсом в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 12.731грн.50коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також за порушення виконання грошового зобов’язання, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 204грн.50коп. та 143грн.36коп. 3% річних.

Згідно з ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Відповідно до розрахунку позивача сума річних за період прострочення з 18.05.2009р. по 19.11.2009р. складає 143грн.36коп., сума інфляційних втрат за вказаний період прострочення складає –204грн.50коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Враховуючи, що наданий розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення залишено без задоволення, оскільки відповідач документально не підтвердив наявність обставин, що ускладнює виконання рішення.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80 ст.ст.82-85 ГПК України, ст.509,526,625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»(69600, м.Запоріжжя, вул. Теплична, 18, р/р 26007099802028 в ЗФ ВАТ «Кредит промбанк», МФО 373135, код ЄДРПОУ 00194731) на користь Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту «Запоріжелектротранс»(69054, м.Запорріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 2, р/р 26007010000568 в РУ АКБ «Індустріалбанк»м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03328379) 12731(дванадцять тисяч сімсот тридцять одна)грн. 50коп. основного боргу, 204(двісті чотири)грн.50коп. інфляційні витрати, 143(сто сорок три)грн.36коп. 3% річних, 181(сто вісімдесят одна)грн.72коп. державного мита та 236(двісті тридцять шістьгрн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 5092грн.60коп. провадження у справі припинити.

Суддя О.В. Яцун

Рішення підписано: 22 грудня 2009р.