Ухвала суду № 7382907, 17.12.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

17.12.09 справа № 18/294/09

Суддя

за позовом відкритого акціонерного товариства “Високогірне” (70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, 5)

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

про визнання акту № 00002945 порушень ПКЕЕ від 07.10.2009 р. недійсним

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Донченко О.М., довіреність б/н від 17.12.2009 р., паспорт серія СА 547219 від 16.10.1997 р., Чаплюн Л.О., довіреність б/н від 17.12.2009 р., паспорт серія СВ 289073 від 17.01.2009 р.;

від відповідача: не прибув;

25.11.2009 р. відкрите акціонерне товариство “Високогірне” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про визнання акту № 00002945 порушень ПКЕЕ від 07.10.2009 р. недійсним.

Ухвалою суду від 30.11.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.12.2009 р. У судовому засіданні 10.12.2009 р. розгляд справи був відкладений на 17.12.2009 р., в зв’язку із неявкою представників обох сторін. У судовому засіданні 17.12.2009 р. представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

-          спорів по приватизації державного житлового фонду;

-          спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

-          спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

-          спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

-          інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При цьому, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 20 ГК України передбачені способи захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів, до яких, зокрема, відноситься визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів. Аналогічні приписи містить ст. 16 ЦК України.

Спірний акт за своїми ознаками не відноситься до актів, що передбачені до оскарження ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, оскільки не носить характеру обов'язкового до виконання ненормативного акту. Враховуючи вище зазначене, спірний акт, згідно ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України не може бути предметом оскарження.

Пунктом 6.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 (із змінами) “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” визначаються акти, які не можуть оспорюватися в господарському суді, до яких також відносяться акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру. У разі надходження заяв про визнання недійсними актів, зазначених у цьому підпункті, господарський суд повинен відмовити у їх прийнятті з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК, а у разі помилкового прийняття позову – припинити провадження у справі згідно з пунктом 1 статті 80 ГПК.

Відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі 18/294/09 підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з п. 9 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 (із змінами) “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” - при вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 «Про державне мито» останнє підлягає поверненню позивачеві тільки у випадках припинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК. В усіх інших випадках застосування статей 80 та 81 ГПК державне мито поверненню не підлягає.

Посилання позивача на приписи пунктів 6.39-6.42 Правил користування електричною енергією (постанова НКРЕ № 28 від 31.07.96 в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р.) суд прийняв до уваги, однак зазначає, що споживач електроенергії має право на оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яке оформлюється відповідним протоколом. Таке право споживач має реалізувати протягом 10 днів з дня вручення протоколу, що є підставою для несплати виставлених рахунків до вирішення спірних питань. Відносно оскарження самого акту порушень ПКЕЕ, суд висловив свою позицію вище.

Керуючись ст.ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

2.          Повернути відкритому акціонерному товариству “Високогірне” (70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, 5, код ЄДРПОУ 00414629, р/р 2600200175471 в ВАТ філія АІ “Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979) з Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, сплаченого платіжним дорученням № 317 від 11.11.2009 р. Видати довідку.

Додаток:

- довідка на повернення з Державного бюджету України державного мита (оригінал на одному аркуші).

Суддя В.В. Носівець