Рішення № 7382753, 12.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.09 Справа № 18/262/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Колор-Центр Сервіс” (юридична адреса: 49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А, фактична адреса: 49057, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 156 А)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117А)

про стягнення 13695,06 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Чалий О.О., директор за протоколом № 5/07 від 23.11.2007 р. та за наказом № 82к від 30.11.2007 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.10.2009 року звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Колор-Центр Сервіс” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” про стягнення 13695,06 грн., а саме: 11953,99 грн. основного боргу, 1404,27 грн. втрат від інфляції, 336,80 грн. 3 % річних, у зв’язку із неналежним виконанням останнім умов господарського зобов’язання, підтвердженого видатковими накладними: № КООбщ- 000019 від 30.07.2007 р. на суму 6268,26 грн.; № ФЦ6Общ-10025 від 10.08.2007 р. на суму 161,09 грн.; № ФЦ6Общ-10023 від 10.08.2007 р. на суму 2392,80 грн.; № ФЦ6Общ-10064 від 04.10.2007 р. на суму 598,46 грн.; № ФЦ6Общ-10072 від 12.08.2007 р. на суму 4987,75 грн.; № ФЦ6Общ-10082 від 16.10.2007 р. на суму 408,00 грн.; № ФЦ6Общ-10083 від 16.10.2007 р. на суму 45,00 грн.; № ФЦ6Общ-10087 від 24.10.2007 р. на суму 336,00 грн.; № ФЦ6Общ-10118 від 19.12.2007 р. на суму 1654,56 грн.; № ФЦ6Общ-10122 від 26.12.2007 р. на суму 3667,92 грн.; № ФЦ6Общ-10131 від 22.01.2008 р. на суму 2058,14 грн.; № ФЦ6Общ-10141 від 06.02.2008 р. на суму 1574,78 грн.; № ФЦ6Общ-10209 від 21.08.2008 р. на суму 4654,61 грн.; № ФЦ6Общ-10225 від 12.09.2008 р. на суму 3649,82 грн.; № ФЦ6Общ-10230 від 26.09.2008 р. на суму 1795,99 грн. на загальну суму 34253,18 грн., та на підставі ст.ст. 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Ухвалою суду від 23.10.2009 р. порушено провадження у справі № 18/262/09, судове засідання призначено на 12.11.2009 р.

У судовому засіданні 12.11.2009 року, представник позивача підтримав позовні, надав документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи. Представник позивача просив суд задовольнити позов, вказав, що відповідач сплатив частково за отриманий товар, і має заборгованість перед позивачем у розмірі 11953,99 грн., крім того, відповідачу неодноразово направлялися претензії та акти звірки взаємних розрахунків, щодо сплати суми боргу, відповідно до статті 530 ЦК України, але відповідач так не сплатив повністю вартість отриманого товару.

Відповідач у судове засідання 12.11.2009 р. не прибув, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, де вказав, що підприємство відповідача підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у справі за отриманий згідно накладних товар на загальну суму 9 895,85 грн. Але відповідач не отримував від позивача товар відповідно до видаткової накладної № ФЦбОбщ-10131 від 22.01.2008 р. на суму 2058,14 грн., оскільки, згідно вказаної видаткової накладної, товар отримав представник підприємства позивача, про що свідчить відбиток печатки на підпису отримувача. Довіреність ЯОЧ № 411078 від 22.01.2008 р., складена ТОВ «Пролог Буд Сервіс»та видана на отримання від позивача «фарби», у видатковій накладній же вказано, не тільки «фарба», а і «шпатлівка», таким чином, відповідач не отримував від позивача товар, згідно вказаної видаткової накладної. Крім того, відповідач вважає, що позивач не звертався до нього з вимогою про оплату вартості отриманого товару відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, тому строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару не настав, права позивача не порушені, тому відсутні підстави для задоволення позову, вважає, посилання позивача на направлення відповідачу акта звірки взаєморозрахунків станом на 20.11.2008 р. та претензії від 26.05.09 року, неправомірними, оскільки, вказані документі, на думку відповідача, не є вимогою, відповідно до змісту ч. 2 ст. 530 ЦК України. Крім того, позивачем не надані суду докази отримання, ні претензії, ні акту звірки відповідачем, у зв'язку з тим, що термін виконання обов'язків щодо оплати вартості отриманого товару не настав –позивач вважає безпідставним нарахування та стягнення 3 % річних, витрат від інфляції, просив суд у позові відмовити. Вказані заперечення прийняті судом до уваги.

В судовому засіданні 12.11.2009 р. розгляд справи був закінчений і, за згодою представника позивача, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Колор-Центр Сервіс” (надалі –позивач) поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” прийняло (надалі –відповідач) товар на суму 34253,18 грн., що підтверджується видатковими накладними: № КООбщ- 000019 від 30.07.2007 р. на суму 6268,26 грн.; № ФЦ6Общ-10025 від 10.08.2007 р. на суму 161,09 грн.; № ФЦ6Общ-10023 від 10.08.2007 р. на суму 2392,80 грн.; № ФЦ6Общ-10064 від 04.10.2007 р. на суму 598,46 грн.; № ФЦ6Общ-10072 від 12.08.2007 р. на суму 4987,75 грн.; № ФЦ6Общ-10082 від 16.10.2007 р. на суму 408,00 грн.; № ФЦ6Общ-10083 від 16.10.2007 р. на суму 45,00 грн.; № ФЦ6Общ-10087 від 24.10.2007 р. на суму 336,00 грн.; № ФЦ6Общ-10118 від 19.12.2007 р. на суму 1654,56 грн.; № ФЦ6Общ-10122 від 26.12.2007 р. на суму 3667,92 грн.; № ФЦ6Общ-10131 від 22.01.2008 р. на суму 2058,14 грн.; № ФЦ6Общ-10141 від 06.02.2008 р. на суму 1574,78 грн.; № ФЦ6Общ-10209 від 21.08.2008 р. на суму 4654,61 грн.; № ФЦ6Общ-10225 від 12.09.2008 р. на суму 3649,82 грн.; № ФЦ6Общ-10230 від 26.09.2008 р. на суму 1795,99 грн.

ТОВ “Пролог Буд Сервіс” був повернутий товар позивачу на суму 240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № РкБ-05291 від 20.12.2007 р.

Таким чином, відповідач отримав товар на суму 34 013,18 грн., що підтверджується: довіреністю серії ЯОБ № 292403 від 23.07.2007 р., довіреністю серії ЯОБ № 292439 від 07.08.2007 р., довіреністю № 170 від 20.08.2008 р., які виписані на ім’я гр. Боровської С.В.; довіреністю серії ЯОГ № 5666067 від 01.10.2007 р., довіреністю серії ЯНВ № 969636 від 16.10.2007 р., довіреністю серії ЯОН № 712704 від 22.10.2007 р., які виписані на ім’я гр. Дьякова В.І.; довіреністю серії ЯОГ № 566099 від 12.09.2007 р., довіреністю серії ЯОО № 773990 від 18.12.2007 р., довіреністю серії ЯОО № 773911 від 24.10.2007 р., довіреністю серії ЯОЧ № 411078 від 22.01.2008 р., довіреністю серії ЯОЧ № 411120 від 06.02.2008 р., які виписані на ім’я гр. Зіборова О.В.; вказані громадяни є уповноваженими особами відповідача на отримання цінностей від позивача.

Сума вартості отриманого від позивача товару була сплачена відповідачем частково, у сумі 22059,19 грн.

Відповідачу 26.05.2009 р. була вручена претензія на суму 12653,99 грн., де позивач просив відповідача перерахувати заборгованість у сумі 12653,99 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Вказана сума боргу, підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 20.11.2008 р. Претензія була отримана уповноваженим представником відповідача (гр. Боровською С.В.) 26.05.2009 р., про що зазначено на самій претензії. Після отримання претензії, підприємство відповідача сплатило 700 грн. від суми боргу, що підтверджується банківською випискою від 26.05.2009 р.

Оскільки, сума боргу відповідачем не була повністю погашена, то позивач направив на його адресу претензію (№ 515 від 10.09.2009 р.) на суму 11953,99 грн., де вимагав протягом 3 днів із дня отримання претензії, перерахувати вказану суму основного боргу на розрахунковий рахунок позивача. Разом із вказаною претензію позивач направив і акт звірки взаємних розрахунків від 10.09.2009 р.

Відповідач, хоча і отримав претензію від позивача (повідомлення про вручення 09.10.2009 р. поштового відправлення № 564270), але залишив її без задоволення і реагування, не сплативши позивачу 11953,99 грн., що стало приводом для звернення позивача із позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 953,99 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткових накладних, довіреностей, де вказані: назва, ціна, кількість товару, умови його продажу, суд дійшов висновку, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Факт не сплати відповідачем за отриманий товар в сумі 11953,99 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 1404,27 грн. втрат від інфляції, за період часу з грудня 2008 р. по вересень 2009 р. та 336,80 грн. 3 % річних за період часу з 20.11.2008 р. по 19.10.2009 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних суд вважає не вірним, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки згідно наданого розрахунку, кількість днів прострочки виконання грошового зобов’язання у відповідача складає 331 день, але вірною кількістю днів прострочки є –163 дня (вимога за першою претензією), таким чином, вимогу про стягнення 3 % річних суд задовольняє частково, а саме, в частині стягнення з відповідача 136,57 грн. 3 % річних, в частині стягнення 200,23 грн. 3 % річних, суд відмовляє в задоволенні позову, у зв’язку із необґрунтованістю нарахування зазначеної суми.

Щодо стягнення із відповідача 1404,27 грн. втрат від інфляції, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягненні з відповідача 191,66 грн. (за період часу з червня 2009 р по вересень 2009 р.), в іншій частині даної вимоги, слід відмовити позивачу, у зв’язку із її невірним нарахуванням.

Що стосується заперечень відповідача з приводу неотримання ним товару за видатковою накладною № ФЦ6Общ-10131 від 22.10.2008 р. на суму 2058,14 грн., суд вважає їх необ’єктивними та спростовними матеріалами справи, оскільки: порядок складання, заповнення та підписання документів, які стосуються господарських відносин сторін, визначаються ними самостійно, відповідно до умов ділового обороту та вимог чинного законодавства України. Відповідач має змогу оспорити факт неотримання товару за вказаною накладною у судовому порядку, скориставшись своїм конституційним правом.

Відносно тверджень відповідача щодо не надання позивачем суду доказів отримання відповідачем претензії та акту взаємних розрахунків, то воно спростовується матеріалами справи, оскільки, суду надана належним чином завірена копія двосторонньо підписаного акту звірки взаємних розрахунків від 20.11.2008 р., а також копія претензії, із відміткою про отримання її 26.05.2009 р. гр. Боровською С.В., яка є уповноваженою особою відповідача і на яку були виписані певні довіреності на отримання цінностей від позивача та копія претензії з доказами її вручення відповідачу 09.10.2009 р.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Буд Сервіс” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117А, код ЄДРПОУ 31216480, р/р 26007055340001 в АКБ “Індустріалбанк” в м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Колор-Центр Сервіс” (юридична адреса: 49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А, фактична адреса: 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 156 А, код ЄДРПОУ 32495614, р/р 26004050500258 у Кіровському відділення КБ “Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 11 953 (одинадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 99 коп. основного боргу, 136 (сто тридцять шість) грн. 57 коп. 3 % річних, 191 (сто дев’яносто одну) грн. 66 коп. втрат від інфляції, 122 (сто двадцять дві) грн. 82 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 24.11.2009р.