Рішення № 7382718, 22.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа № 1/81/09

Суддя

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібозавод № 3”, 69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, 96

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 70435, АДРЕСА_1

про стягнення 800, 00 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача Гернець Л.О., дов. № 717 від 02.07.2009 р.;

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство “Запорізький хлібозавод № 3” з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 800, 00 грн. на підставі договору № 334-08 від 09.09.2008 р., також ст. ст. 11, 509, 526 Цивільного кодексу України.

12.06.2009 р. порушено провадження у справі 1/81/09, судове засідання призначено на 06.07.2009 р. Розгляд справи відкладався на 22.07.2009 р. Судове засідання закінчено 22.07.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні просить суд стягнути з відповідача 800, 00 грн. основного боргу на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився. Документи, відзив на позовну заяву, які було запропоновано надати ухвалою суду, не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 334-08 на поставку товару (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник позивач, зобовязується поставити та передати у власність покупцю, товар, а покупець відповідач, зобовязується прийняти та здійснити оплату за товар на умовах цього Договору.

Як зазначено в додатку до Договору, відповідач оформив довіреність на особисте отримання ним товару.

Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними № 237337 від 18.09.2008 р., № 238374 від 19.09.2008 р., №239416 від 20.09.2008 р., № 240338 від 21.09.2008 р, № 241219 від 22.09.2008 р., №243282 від 24.09.2008 р., № 245362 від 26.09.2008 р., № 246376 від 27.09.2008 р.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується особистим його підписом на вказаних товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 3.2 Договору, покупець здійснює оплату за поставлену продукцію в національній валюті України шляхом передплати безготівковим розрахунком або внесенням грошових коштів в касу Постачальника.

Свої зобовязання перед позивачем відповідач не виконав, поставлений товар не оплатив.

Позивачем було направлено відповідачу лист № 1392 від 05.12.2008 р. з вимогою сплатити борг, що утворився за поставлену продукцію в сумі 800, 00 грн. Відповідачем зазначений лист залишено без відповіді.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 800, 00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Лист позивача № 702 від 06.07.2009 р., який на виконання ухвали суду від 12.06.2009 р., було направлено на адресу відповідача з вимогою підписати акт звірки взаємних розрахунків, також залишено відповідачем без відповіді.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 800, 00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором поставив відповідачу товар.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 800, 00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 800, 00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 70435, АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький хлібозавод № 3” (69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, 96, р/р 260065429 в ЗОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 313827, код ЄДРПОУ 00378038) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 27 липня 2009 року.