Рішення № 7382717, 22.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа № 1/69/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2

до відповідача комунального підприємства “Центральна районна аптека № 82”, 71140, Запорізька область, Бердянський район, смт. Андріївка, вул. Чубарова, 5

про стягнення 3 746, 61 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Ісаєва А.В., дов. № 197 від 13.01.2009 р.;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “БаДМ” з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства “Центральна районна аптека № 82”заборгованості в розмірі 3 746, 61 грн., в тому числі 2 833, 15 грн. основного боргу, 44, 88 грн. пені, 849, 95 грн. штрафних санкцій, 18, 63 грн. –10% річних на підставі видаткової накладної № G207779 від 25.03.2009 р., а також ст. ст. 526, 599, 625 Цивільного кодексу України.

02.06.2009 р. порушено провадження у справі 1/69/09, судове засідання призначено на 24.06.2009 р.

Позивач в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, зазначає, що відповідач частково оплатив суму основного боргу в розмірі 300,00 грн. після отримання судом позовної заяви, у зв’язку з чим просить суд зменшити розмір позовних вимог на 300,00 грн. Розгляд справи відкладався на 22.07.2009 р.

Судове засідання закінчено 22.07.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення, просить суд стягнути з відповідача 2 533, 15 грн. основного боргу, 44, 88 грн. пені, 849, 95 грн. штрафних санкцій, 18, 63 грн. –10% річних, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 25.06.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 5757568, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 597 на поставку товару (надалі –Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник –позивач, зобов’язується поставити та передати у власність покупцю, товар, а покупець – відповідач, зобов’язується прийняти та здійснити оплату за товар на умовах цього Договору.

Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар за накладною № G207779 від 25.03.2009 р.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства на вказаній накладній.

Відповідно до п. 6.1 Договору, покупець зобов’язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу товару.

У зазначеній вище накладній вказано дату оплати –14.04.2009 р.

Свої зобов’язання перед позивачем відповідач виконав частково, за поставлений товар сплатив 352, 27 грн..

Частиною 3 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В заяві про зменшення позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 300 грн. після подачі позовної заяви до господарського суду Запорізької області. Як свідчить наданий позивачем доказ часткового погашення боргу відповідачем, а саме довідка Дніпропетровського РУ ПриватБанка № 08020001/000/2-5663 відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 300 грн., а саме 19.05.2009 р. –100 грн. та 29.05.2009 р. –200 грн., в той час, як позовна заява надійшла до суду 02.06.2009 р. Тобто, позивачем в порушення приписів ст. 22 ГПК України, було безпідставно заявлено до стягнення суму 300,00 грн. Тому в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 300,00 грн. повинно бути відмовлено.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 533, 15 основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої зобов’язання виконав, 25.03.2009 р. здійснивши поставку товару.

Відповідач, в свою чергу, повинен був прийняти та оплатити вартість поставленого йому товару і таким чином виконати взяті на себе зобов’язання по оплаті. Однак прийнявши товар, відповідач зобов’язання по оплаті не виконав, перерахувавши частково суму основного боргу в розмірі 352, 27 грн., та сума 300 грн. була погашена 19.05.2009 р. та 29.05.2009 р.

Факт заборгованості відповідача в сумі 2 533, 15 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2 533, 15 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 44, 88 грн. пені, 849, 95 грн. штрафу.

Згідно п. 7.2 договору, у випадку порушення строку оплати поставленого товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на 20 календарних днів штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого та неоплаченого в строк товару.

Враховуючи суму основного боргу та проплати відповідача, за період часу з 15.04.2009 р. по 08.05.2009 р., що заявлений позивачем у позові, пеня складає 44, 88 грн., а штраф –849, 95 грн.

Згідно п. 7.3 договору, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 18, 63 грн. –10% річних.

За період часу з 15.04.2009 р. по 08.05.2009 р., що заявлений позивачем у позові, 10% річних складають 18, 63 грн.

Позовні вимоги задовольняються частково, загалом з відповідача підлягає стягненню сума 3446,61 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства “Центральна районна аптека № 82”, 71140, Запорізька область, Бердянський район, смт. Андріївка, вул. Чубарова, 5, р/р 26004040157800 в АКІБ «Укрсіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 2320655200) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, р/р 26002146146001 у КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31816235) 2 533 (дві тисячі п’ятсот тридцять три) грн. 15 коп. основного боргу, 44 (сорок чотири) грн. 88 коп. пені, 849 (вісімсот сорок дев’ять) грн. 95 коп. штрафу, 18 (вісімнадцять) грн. 63 коп. –10% річних, 93 (дев’яносто три) грн. 82 коп. державного мита, 287 (двісті вісімдесят сім) грн.. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 27 липня 2009 року.