Рішення № 7382713, 14.07.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09 Справа № 1/85/09

Суддя

за позовом приватного підприємства “Хімтранс”, 18005, м. Черкаси, вул. Гоголя, 409, кв. 99

до відповідача приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50

про стягнення 35 280,00 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Пономаренко А.О., дов. № 64 від 23.03.2009 р.

від відповідача –Косаревська О.М., дов. № 5 від 30.12.2008 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватне підприємство “Хімтранс” з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” заборгованості в розмірі 35 280,00 грн. на підставі видаткової накладної № РН-0000375 від 26.02.2009 р., а також ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

23.06.2009 р. порушено провадження у справі 1/85/09, судове засідання призначено на 14.07.2009 р. Судове засідання закінчено 14.07.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представників сторін.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 35 280,00 грн. основного боргу, на підставах викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009р. позивач на підставі усної домовленості поставив відповідачу продукцію, а саме - натрій триполіфосфат харчовий (м-217) в кількості 1000 кг та гуарову камедь (порошок) в кількості 500 кг на загальну суму 35 280,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000375 від 26.02.2009 р.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача Щербак С.М. на вказаній видатковій накладній та довіреністю на отримання матеріальних цінностей № 72 від 26.02.2009 р.

На оплату поставленої продукції відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000452 від 26.02.2009 р. на суму 35 280,00 грн., який відповідачем не було сплачено.

02.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 71 від 01.04.2009 р. з вимогою негайно перерахувати суму боргу на його рахунок.

Вимога відповідачем отримана 07.04.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням № 1043980, про вручення рекомендованого листа, копія якого міститься в матеріалах справи. Претензія позивача на той час була залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 35 280,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена, та що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2009 р.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 35 280,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою видаткової накладної, де вказані: ціна, асортимент, кількість товару, умови його продажу, строки оплати, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Цивільним законодавством не встановлено форми, змісту та порядку пред’явлення кредитором вимоги до боржника, тому лист (вимога) про виконання грошового зобов’язання № 71 від 01.04.2009 р., в якому була визначена сума, що належить до сплати за поставлену продукцію та який отриманий відповідачем 07.04.2009 р., може вважатись вимогою щодо виконання зобов’язання по оплаті поставленої продукції.

Позивач свої зобов’язання виконав, 26.02.2009 р. здійснивши поставку продукції.

Відповідач, в свою чергу, повинен був прийняти та оплатити вартість поставленої йому продукції, і таким чином виконати взяті на себе зобов’язання по оплаті. Однак прийнявши продукцію, відповідач зобов’язання по оплаті не виконав.

Факт заборгованості відповідача в сумі 35 280,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та визнається самим відповідачем.

Відповідач доказів її погашення не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 35 280,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, р/р № 2600730134907 в Дніпропетровському центральному відділенні ПІБ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь приватного підприємства “Хімтранс” (18005, м. Черкаси, вул. Гоголя, 409, к. 99, р/р № 26008060090730 в ЧФ КБ “Приватбанк”, м. Черкаси, МФО 354347, код ЄДРПОУ 32583899) 35 280 (тридцять п’ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 80 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 14 липня 2009 року.