Рішення № 7382692, 24.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.09 Справа № 1/71/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Технічний Центр “Динамо-Континент”, юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1; фактична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/1; поштова адреса: 54028, м. Миколаїв, а/с 136.

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: 71111, АДРЕСА_1; фактична адреса: 71111, АДРЕСА_2

про стягнення 11 907,80 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача Салманов О.О., дов. № 10 від 23.06.2009 р.

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.06.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-Технічний Центр “Динамо-Континент” з позовною заявою про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 11 907,80 грн., в тому числі 9 165,60 грн. основного боргу, 893,80 грн. втрат від інфляції, 840,18 грн. сума відсотків за користування комерційним кредитом та 1 008,22 грн. пені за невчасне виконання грошового зобовязання на підставі договору № 128 від 25.10.2007 р., а також ст.ст. 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

02.06.2009 р. порушено провадження у справі 1/71/09, судове засідання призначено на 24.06.2009 р. Судове засідання закінчено 24.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 9 165,60 грн. основного боргу, 893,80 грн. втрат від інфляції, 840,18 грн. суму відсотків за користування комерційним кредитом та 1 008,22 грн. пені, на підставах викладених в позовній заяві. На запитання суду щодо пояснення та нормативного обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача 840,18 грн. відсотків за користування комерційним кредитом відповісти не зміг.

Відповідач в судове засідання не зявився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду отримана відповідачем 12.06.2009 р., про що свідчить його особистий підпис на повідомлені про вручення поштового відправлення № 5757576, оригінал якого міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 128 на поставку товару (надалі Договір).

Згідно розділу 1 Договору постачальник позивач зобовязується поставляти покупцю відповідачу електротехнічну продукцію, а покупець зобовязується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату в порядку та на умовах даного договору (п.1.1). Ціна, асортимент та кількість продукції, що поставляється позивачем відповідачу згідно даного Договору, визначається сторонами у відповідних специфікаціях, які є невідємною частиною даного Договору (п.1.3).

Пунктом 4.1 Договору обумовлено, що відповідач здійснює оплату продукції протягом 20-ти календарних днів з дня передачі відповідної партії продукції під відповідальність перевізника.

Відповідно до умов Договору позивач 21.10.2008 р. відгрузив відповідачу електротехнічну продукцію на загальну суму 9 165,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 938 від 21.10.2008 р.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується його підписом на вказаній накладній та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯОМ № 987477 від 17.10.2008 р.

Свої зобовязання за умовами Договору відповідач не виконав, поставлену продукцію не оплатив.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 9 165,60 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Станом на 20.02.2009 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, яким сторонами підтверджено, що відповідач має перед позивачем борг за поставлену продукцію в розмірі 9 165,60 грн.

У звязку з чим, 23.03.2009 р. позивач направив відповідачу претензію № 2 з вимогою протягом одного дня після отримання претензії в добровільному порядку погасити існуючу заборгованість перед позивачем. Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9 165,60 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором передав відповідачу продукцію.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 9 165,60 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні 24.06.2009 р.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 9 165,60 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 893,80 грн. грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком втрати від інфляції за період з листопада 2008 р. по березень 2009р. складають 893,80 грн. Наданий розрахунок є обґрунтованим, таким чином вимога позивача щодо стягнення 893,80 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 008,22 грн. пені за період часу по 24.04.2009 р. за несвоєчасну оплату товару.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 6.3 Договору обумовили, що за невиконання або невчасне виконання прийнятих на себе грошових зобовязань, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком сума складає 1 008,22 грн.

Суд знаходить наданий позивачем розрахунок пені обґрунтованими. Вимога про стягнення пені за період по 24.04.2009 р. у сумі 1 008,22 грн. підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 20 % річних від залишку заборгованості за користування комерційним кредитом, що на 29.04.2009 р. в сумі становить 840,18 грн. Відповідно до ст. 33 ГПК України, обовязок доказування щодо обґрунтованості та законності позовних вимог лежить на позивачеві. Свою вимогу окрім посилання на п. 4.5. та 4.6. Договору в позовній заяві, позивач нормативно нічим не обґрунтовує, ніяких пояснень стосовно законних підстав для стягнення 840,18 грн. в судовому засіданні на запитання суду не надає. Суд відмовляє у задоволенні даної вимоги у звязку з необґрунтованістю.

Позовні вимоги задовольняються частково.

При зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено державне мито в розмірі більш ніж 1% від суми заявлених вимог, отже суд вважає за необхідне повернути надмірно сплачене державне мито в розмірі 193,40 грн., про що видати довідку.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 71111, АДРЕСА_1; фактична адреса: 71111, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ОТП Банк м. Запоріжжя, МФО 313872, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-Технічний Центр “Динамо-Континент” (юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1; фактична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/1; поштова адреса: 54028, м. Миколаїв, а/с 136, р/р 26007901026302 в ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк”, м. Миколаїв, МФО 326126; р/р 26001282488001 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 30460473) 9 165 (девять тисяч сто шістдесят пять) грн. 60 коп. основного боргу, 893 (вісімсот девяносто три) грн. 80 коп. втрат від інфляції, 1 008 (одну тисячу вісім) грн. 22 коп. пені, 110 (сто десять) грн. 67 коп. державного мита та 290 (двісті девяносто) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Видати довідку товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-Технічний Центр “Динамо-Континент” (юридична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1; фактична адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/1; поштова адреса: 54028, м. Миколаїв, а/с 136, р/р 26007901026302 в ЗАТ “Перший Український Міжнародний Банк”, м. Миколаїв, МФО 326126; р/р 26001282488001 в МФ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 30460473) на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в розмірі 193 (сто девяносто три) грн. 40 коп.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 26 червня 2009 року.