Рішення № 7382684, 24.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.09 Справа № 1/49/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя”, 69084, м. Запоріжжя, вул.М.Краснова,7

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м. Запоріжжя, вул.Південне шосе,15

про стягнення 21 424,99грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача – Лєпін П.І., дов.№105 від 02.06.2009 р.

від відповідача –Шайтанов А.С., дов.№011.03-36 від 22.12.2008 р. (присутній у судовому засіданні 02.06.2009р.); Барінов О.М., дов.№011.03-38 від 22.12.2008р. (присутній у судовому засіданні 17.06.2009р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Розглядається позов товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя” до відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення 21 424,99грн., що складає заборгованість за договором поставки № 28Д(2008) від 14.01.2008 р. в сумі 19 827,58 грн., пеня в сумі 1 429,56 грн., 167,85 грн. 3% річних, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 192 ГК України.

          12.05.2009р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 02.06.2009р.

У судовому засіданні 02.06.2009р. представником відповідача надано клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи для проведення переговорів з позивачем щодо врегулювання позовних вимог, а також пояснює причини несвоєчасної оплати за зобов’язаннями.

В зв’язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів та відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 17.06.2009 р.

В судовому засіданні 17.06.2009 р. оголошено перерву до 24.06.2009 р. для оголошення рішення в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні 17.06.2009 р. підтримав свої вимоги, що викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні 17.06.2009р. надав суду заяву, у якій просить суд про зменшення суми пені та 3 % річних, також просить надати відстрочку виконання рішення на дванадцять місяців у зв’язку з скрутним матеріальним становищем на підприємстві.

Представник позивача проти надання відстрочки виконання рішення суду заперечує, зауважуючи на тому, що у разі несплати боргу відповідачем у найкоротші строки, товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя” буде змушено закривати ще ряд своїх філій у зв’язку зі збитками, від яких підприємство потерпає у зв’язку з дебіторською заборгованістю контрагентів та економічною кризою.

Справа розглядається без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 28Д(2008), надалі (Договір), відповідно до п.1.1. якого продавець –позивач, зобов’язується поставити, а покупець –відповідач, прийняти та оплатити продукцію за найменуванням, кількістю та вартістю відповідно до специфікацій (додатків) до Договору, що являються невід’ємною його частиною.

Відповідно до п.5.1. Договору, оплата здійснюється платіжним дорученням на розрахунковий рахунок позивача по факту поставки, з відстрочкою платежу 10 календарних днів, після поставки продукції.

Відповідно до п.10.1. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31січня 2009 р.

На виконання Договору у період з 18.01.2008 р. по 22.09.2008 р. позивачем поставлено товар та передано продукцію відповідачу на загальну суму 179788,15 грн.

Відповідач здійснив неповну оплату за товар у сумі 159960,57 грн. Неоплаченим залишається товар в сумі 19827,58 грн.

          Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19827,58 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –поставив відповідачу продукцію.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав, отриману продукцію в повному обсязі не оплатив.

          На день розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. Факт невиконання відповідачем умов договору документально підтверджений в судовому засіданні позивачем, та не заперечується самим відповідачем.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19827,58 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача 1429,56 грн. пені за період часу з 16.10.2008 р. по 26.02.2009 р. за несвоєчасну оплату продукції.

          Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

          Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (…) (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

          Сторони в п. 7.3. Договору обумовили, що у випадку порушення строку оплати, вказаного в п. 5.1. даного Договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 0,2 % від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення, однак не більше подвійної облікової ставки НБУ.

          Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком –сума пені з 16.10.2008 р. по 26.02.2009 р. складає 1429,56 грн. Суд знаходить наданий позивачем розрахунок пені обґрунтованим. Вимога про стягнення пені у сумі 1429,56 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 167,85 грн. - 3 % річних.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних по 26.02.2009 р. складають 167,85 грн. Вимога позивача щодо стягнення 167,85 грн. 3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню.

          Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

          Відповідач просить суд зменшити розмір пені та 3% річних, відстрочити виконання рішення на 12 місяців.

          Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Пунктом 3 ст. 83 ГПК України, не передбачено зменшення розміру 3% річних. У зв’язку з чим, така вимога відповідача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки 3% річних по своїй суті не є неустойкою, і не є мірою відповідальності, а платою за користування чужими грошовими коштами.

          Щодо зменшення розміру пені, а також надання відстрочки виконання рішення, суд дійшов висновку, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, свою заяву відповідач нічим не пояснює. Із заяви відповідача суд не має можливості об’єктивно оцінити чи є в наявності виняткові обставини на підприємстві відповідача в розумінні ст. 83 ГПК України для надання йому відстрочки та зменшення суми пені. Також, суд, враховує і ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також високий рівень інфляційних процесів в країні та процес девальвації курсу національної валюти, що в сукупності при невчасній сплаті дійсно може призвести до обтяження фінансового становища на підприємстві позивача.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, п/р 26006102279001 в філії ЗАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346 код ЄДРПОУ 00194122) на товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Союз-Запоріжжя” (69084, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 7, п/р 26003001314765 в філії ЗАТ “ОТР BANK” м. Запоріжжя, МФО 313827 код ЄДРПОУ 24512443) 19 827 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 58 коп. основного боргу, 167 (сто шістдесят сім) грн. 85 коп. 3 % річних, 1 429 (одна тисяча чотириста двадцять дев’ять) грн. 56 коп. пені, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 25 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

          Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 24 червня 2009 року.