Рішення № 7382683, 16.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 1/54/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Трион ЛТД Ко”, 69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 3/53

до відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, 69069, АДРЕСА_1

про стягнення 20 882,03 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача Паценко Б.І., рішення № 1від 15.12.2005 р.

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.05.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Трион ЛТД Ко” з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 882,03 грн., в тому числі 15 326,17 грн. основного боргу, 2 038,38 грн. втрат від інфляції, 357,75 грн. 3 % річних, 3 159,73 грн. пені на підставі договору № 1032 від 30.07.2008 р., також ст. ст. 526, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 222 Господарського кодексу України.

18.05.2009 р. порушено провадження у справі 1/54/09, судове засідання призначено на 16.06.2009 р. Судове засідання закінчено 16.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 15 326,17 грн. основного боргу, 2 038,38 грн. втрат від інфляції, 357,75 грн. 3 % річних, 3 159,73 грн. пені, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 28.05.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 5675600, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1032 на поставку продукції (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору продавець - позивач зобовязується передати у 2008 році, а покупець відповідач прийняти та оплатити металопродукцію, надалі “продукція”, в номенклатурі, кількості , за цінами та в строки, зазначені нижче, а саме лист х/к ст. 65Г 2х1000х2000 мм (вартістю 8 900,04 грн. за одну тону), в кількості 4.34 т. на загальну суму 38 626,17 грн.

Пунктом 3.1 Договору, сторони визначили, що оплата повинна бути здійснена в строк не пізніш 04.08.2008 р.

Позивач 01.08.2008 р. поставив відповідачу продукцію вказану у Договорі на загальну суму 38 626,17 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5644 від 01.08.2008 р. на зазначену суму.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується його підписом на вказаній накладній та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії НБК № 683956 від 01.08.2008 р.

Свої зобовязання за умовами Договору відповідач в повному обсязі не виконав, поставлену продукцію оплатив частково на суму 23 300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 24.07.2008 р. (на суму 5 000,00 грн.), від 30.07.2008 р. (на суму 4 000,00 грн.), від 14.08.2008 р. (на суму 10 000,00 грн.), від 13.10.2008 р. (на суму 450,00 грн.), від 21.10.2008 р. (на суму 350,00 грн.) від 27.10.2008 р. (на суму 3 500,00 грн.)

29.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, яким сторонами підтверджено, що станом на 29.12.2008 р. відповідач має перед позивачем борг за договором № 1032 від 30.07.2008 р. в розмірі 15 326,17 грн.

Крім того, до матеріалів справи долучено гарантійний лист відповідача № 19 від 31.12.2008 р., яким останній підтверджує наявність заборгованості перед позивачем та зобовязується погасити її до 01.05.2009 р.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 15 326,17 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15 326,17 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором поставив відповідачу продукцію.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором належним чином не виконав, отриману продукцію в повному обсязі не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 15 326,17 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні 16.06.2009 р.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 15 326,17 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 038,38 грн. втрат від інфляції та 357,75 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 05.08.2008 р. по 15.05.2009 р. складають 357,00 грн., а втрати від інфляції за період з вересня 2008 р. по квітень 2009 р. 2 038,38 грн. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимога позивача щодо стягнення 357,75 грн. 3% річних та 2 038,38 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 159,73 грн. пені за період часу з 05.08.2008 р. по 15.05.2009 р. за несвоєчасну оплату продукції.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 6.1 Договору обумовили, що у випадку порушення строку оплати, вказаного в п. 3.1 даного Договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення (...).

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, позивач мав право на нарахування пені лише за перші шість місяців з моменту, коли відповідач повинен був оплатити поставлену позивачем продукцію, а саме з 05.08.2008 р. по 04.02.2009 р.

Отже, суд знаходить обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 05.08.2008 р. по 04.02.2009 р. на суму 2 141,90 грн. В іншій частині стягнення пені слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (69069, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ “Імексбанк”, МФО 313894, р/р НОМЕР_3 в АТКБ “Хрещатик”, МФО 373005, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма “Трион ЛТД Ко” (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 3/53, р/р 26009996701 в АБ “Металург”, м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 13618210) 15 326 (пятнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 17 коп. основного боргу, 357 (триста пятдесят сім) грн. 75 коп. 3% річних, 2 038 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 38 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 2 141 (дві тисячі сто сорок одну) грн. 90 коп. пені, 198 (сто девяносто вісім) грн. 64 коп. державного мита та 296 (двісті девяносто шість) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 22 червня 2009 року.