Рішення № 7382682, 17.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.09 Справа № 1/59/09

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство “УНІКОН”, 69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 35

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, 69000, АДРЕСА_1

про стягнення 20 912,98 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача Кокін А.Ж., дов. № 15/06-1 від 15.06.2009 р.;

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.05.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство “УНІКОН” з позовом про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 912,38 грн. на підставі договору № 8/2008 від 21.05.2008 р., також ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

22.05.2009 р. порушено провадження у справі 1/59/09, судове засідання призначено на 17.06.2009 р. Судове засідання закінчено 17.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 20 912,38 грн. основного боргу на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 12.06.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 5689252, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 8/2008 на поставку товару (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору постачальник позивач зобовязується поставити та передати у власність покупцю відповідачу товар, а покупець відповідач зобовязується прийняти та оплатити товар.

Загальна кількість товару, що поставляється за Договором, його номенклатура визначається по факту поставки, відповідно до Специфікації. Специфікації товару, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін, складають невідємну частину Договору. Ціни вказані в Специфікації, є звичайними (п. 1.3).

Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар (скло прозоре листове) в кількості 1045,44 м2 на загальну суму 20 912,98 грн., а саме згідно зі специфікацією № 2 здійснено поставку скла прозорого листового (за ціною 16,67 грн. за 1 м2) в кількості 145,2 м2 вартістю 2904,58 грн. та відповідно до специфікації № 3 здійснено поставку скла прозорого листового (за ціною 16,67 грн. за 1 м2) в кількості 900,240 м2 вартістю 18 008,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 65 від 02.10.2008 р. (на суму 2 904,58 грн.) та 70/1 від 03.11.2008 р. (на суму 18 008,40 грн.).

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача та печаткою підприємства на вказаних видаткових накладних.

Відповідно до п. 2.1 Договору, відповідач здійснює оплату за товар по факту поставки протягом 10-ти днів на підставі рахунку, виставлено позивачем. Оплата здійснюється в гривнях.

Позивачем18.02.2009 р. відповідачу до оплати було виставлено рахунок-фактуру № 10 на загальну суму 20 912,98 грн., який відповідач отримав 02.03.2009 р., що підтверджується його підписом на поштовому повідомлені про вручення № 5232065, копія якого міститься в матеріалах справи.

Свої зобовязання перед позивачем відповідач не виконав, поставлений позивачем товар не оплатив.

У звязку з чим, позивач направив відповідачу претензію (вих. № 06/04-2 від 06.04.2009 р.) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 20 912,98 грн. Однак, відповідач залишив зазначену вимогу позивача без задоволення.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 20 912,98 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Лист позивача № 02/06-1 від 02.06.2009 р., який на виконання ухвали суду від 22.05.2009 р., було направлено на адресу відповідача з вимогою підписати акт звірки взаємних розрахунків, також залишено відповідачем без відповіді.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 912,98 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором поставив відповідачу товар.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 20 912,98 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 912,98 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, в АКІБ “УкрСиббанк”, м. Запоріжжя, МФО 351005, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке міжрегіональне виробничо-комерційне підприємство “УНІКОН” (69095, м. Запоріжжя, вул. Козача, 35 р/р 26007021601 в АБ “Металург”, м. Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 13639420) 20 912 (двадцять тисяч девятсот дванадцять) грн. 98 коп. основного боргу, 209 (двісті девять) грн. 13 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 22 червня 2009 року.