Рішення № 7382681, 16.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 1/35/09

Суддя

за позовом: приватного підприємства “Надія”, 18002, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин”, 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54

про стягнення 48537,76 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –Пилипенко Р.Б., дов. № 2940 від 19.05.2009 р.;

від відповідача –не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.04.2009 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява приватного підприємства “Надія” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” заборгованості в розмірі 48537,76 грн., в тому числі 45 833,57 грн. основного боргу за поставлений товар, 2 658,34 грн. втрат від інфляції та 45,85 грн. - 3 % річних на підставі накладної № НРН-0000000073 від 04.07.2007 р. та ст.ст. 509, 526, ч. 2 ст. 530, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

21.04.2009 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 20.05.2009 р. Ухвалою суду від 20.05.2009 р. розгляд справи відкладався на 16.06.2009 р. Судове засідання закінчено 16.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

15.06.2009 р. на адресу суду від ПП “Надія” надійшло уточнення до позовної заяви, яким позивач фактично збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 49 421,78 грн., в тому числі 45 833,57 грн. основного боргу, 3 162,52 грн. втрат від інфляції та 425,69 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог (…) відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Збільшення первісно заявленої суми стягнення не потребує додаткової доплати державного мита, оскільки, при зверненні позивача до суду, платіжним дорученням № 437 від 13.02.2008 р. державне мито було сплачено у розмірі 530,00 грн. Таким чином, заява позивача не суперечить діючому законодавству, не порушує нічиїх інтересів, та приймається судом, на підставі ст. 22 ГПК України.

Разом з тим, в судовому засіданні 16.06.2008 р., позивач надав суду заяву, в якій зазначає що зменшує розмір позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, що підтверджується банківською випискою від 19.05.2008 р. на рахунок позивача переведено 15 000,00 грн., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 34 421,78 грн., в тому числі 30 833,57 грн. основного боргу за поставлений товар, 3 162,52 грн. втрат від інфляції та 425,69 грн. - 3 % річних.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 05.05.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 55148500, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2007 позивач на підставі усної домовленості поставив відповідачу товар на загальну суму 45 833,57 грн., а саме рельси КР-70 в кількості 2,280 т. на суму 14 697,79 грн. та балки підкранові в кількості 8 штук на суму 31 135,78 грн., що підтверджується видатковою накладною № НРН-0000000073 від 04.07.2007 р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом на вищезазначеній видатковій накладній уповноваженої відповідачем особи на отримання даного товару –Василенко Л.В., за довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯНЖ № 959760 від 04.07.2007 р.

Позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу № 689 від 10.12.2008 р. у якій просить відповідача оплатити отримані матеріали в сумі 45833,57 грн. Вимога залишена відповідачем без відповіді.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання, отриманий товар не оплатив.

Після звернення позивача до суду, 19.05.2009 р. відповідач платіжним дорученням № 231 від 19.05.2009 р. з призначенням платежу: “за балку підкранову відповідно до накладної НРН-0000000073 від 04.07.2007 р.”, частково сплатив суму основного боргу в розмірі 15 000,00 грн., про що свідчить виписка банку, копія якої надана позивачем у судовому засіданні.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позивач в своїй заяві від 16.06.2009 р. зазначив про зменшення розміру позовних вимог. Однак з викладених в заяві позивача обставин, суд робить висновок про відсутність спору між сторонами в частині стягнення з відповідача 15000,00 грн. основного боргу, що в свою чергу є підставою для припинення провадження у справі. Тому провадження у справі, в частині стягнення 15 000 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30 833,57 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений ..., кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 30 833,57 грн., позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів погашення основного боргу сумі 30833,57 грн. не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 30 833,57 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 162,52 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 425,69 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 25.12.2008 р. по 16.04.2009 р. складають 425,69 грн., а втрати від інфляції за період з грудня 2008 р. по квітень 2009 р. –3 162,52 грн. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимога позивача щодо стягнення 425,69 грн. 3% річних та 3 162,52 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

При зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено державне мито в розмірі більш ніж 1% від суми заявлених вимог, отже суд вважає за необхідне повернути надмірно сплачене державне мито в розмірі 35,78 грн., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Провадження у справі в частині стягнення 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу припинити.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Завод підйомно-транспортних машин” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, р/р 26007192212 в “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 31888210) на користь приватного підприємства “Надія” (18002, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, р/р 2600923551 в ЧФ АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 354455, код ЄДРПОУ 21356758) 30 833 (тридцять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 57 коп. основного боргу, 3 162 (три тисячі сто шістдесят дві) грн. 52 коп. втрат від інфляції, 425 (чотириста двадцять п’ять) грн. 69 коп. –3 % річних, 494 (чотириста дев’яносто чотири) грн. 21 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Видати довідку приватному підприємству “Надія” (18002, м. Черкаси, вул. О. Дашковича, 27, р/р 2600923551 в ЧФ АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 354455, код ЄДРПОУ 21356758) на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого державного мита в розмірі 35 (тридцять п’ять) грн. 78 коп.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22 червня 2009 року.