Рішення № 7382680, 16.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа № 1/36/09

Суддя

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І”, 02154, м. Київ, пр. Воззєднання, 21, кв. 8

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 69027, АДРЕСА_2

про стягнення 14615,69 грн.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача Мульченко Є.В., дов. б/н від 16.03.2009 р.;

від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 14615,69 грн., в тому числі в тому числі 11 819,00 грн. основного боргу, 1 276,42 грн. втрат від інфляції, 1 165,70 грн. 18 % річних, та 354,57 грн. 3% штрафу на підставі договору про довгострокові поставки № 176 від 28.02.2007 р., також ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

22.04.2009 р. порушено провадження у справі 1/36/09, судове засідання призначено на 20.05.2009 р.

Ухвалою суду від 20.05.2009 р. розгляд справи відкладався на 16.06.2009 р. у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін.

Судове засідання закінчено 16.06.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення за згодою представника позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача 11 819,00 грн. основного боргу, 1 276,42 грн. втрат від інфляції, 1 165,70 грн. 18 % річних, та 354,57 грн. 3% штрафу, на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 29.04.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення № 5588462, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 176 про дострокові поставки (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 Договору постачальник позивач зобовязується на протязі дії Договору поставляти покупцю відповідачу товари (в тому числі, але не включно, запасні частини для автомобілів, автохімію, мастила, супутні товари для автотранспорту та інше далі за текстом “товар”) окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількістю, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невідємною частиною Договору, а покупець зобовязується приймати товар, оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Відповідно до п.п. 2.1 Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін. Договір діє до 31. грудня 2007 року включно. Строк дії Договору продовжується відповідно до умов п. 2.3 Договору (п.п. 2.2).

Пунктом 2.3 визначено, що у разі відсутності дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31. грудня наступного року включно.

Загальний обсяг товару, що поставляється за цим Договором, визначається на протязі строку дії Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма поставленими відповідно до умов Договору окремими партіями товару (п. 1.2). Загальна сума Договору складається із сум, зазначених у видаткових накладних (п. 1.3).

Пунктом 5.1.1 Договору обумовлено, що перерахування відповідачем грошової суми, вказаної у видаткових накладних на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту проведення відвантаження. Підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна які надаються позивачем відповідачу (п. 5.2).

Оскільки до матеріалів справи не надано документів, які б свідчили про припинення дії Договору, суд вважає, що дія Договору продовжена до теперішнього моменту.

Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 819,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЗП-801001 від 01.08.2008 р. на суму 7 738,00 грн., № ЗП-0820002 від 20.08.2008 р. на суму 4 081,00 грн.

Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом та печаткою відповідача на вказаних накладних.

Свої зобовязання за умовами Договору відповідач не виконав, поставлений товар не оплатив.

У звязку з чим, позивачем направлено на адресу відповідача акт для звіряння взаємних розрахунків станом на 25.12.2008 р. та підписання, а також претензію вих № 428 від 25.12.2008 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість. Однак, відповідач залишив зазначені вимоги позивача без задоволення.

18.02.2008 р. позивач повторно направив на адресу відповідача претензією (вих. № 32, яка також залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 11 819,00 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 819,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобовязання за Договором поставив відповідачу товар.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання за Договором не виконав, отриманий товар не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 11 819,00 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11 819,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 276,42 грн. втрат від інфляції та 1 165,70 грн. - 18 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.1 за порушення умов Договору сторони несуть взаємну відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Пунктом 10.2 б сторони обумовили, що у випадку затримки оплати товару відповідач приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу сплатити на користь позивача 18% річних від суми простроченого платежу.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: 18% річних за період часу з 01.09.2008 р. по 20.03.2009 р. складають 1 165,70 грн., а втрати від інфляції за період з вересня 2008 р. по лютий 2009 р. 1 276,42 грн. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимога позивача щодо стягнення 1 165,70 грн. 18% річних та 1 276,42 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 354,57 грн. - 3% від суми заборгованості за несвоєчасну оплату товару.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: (…) сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 10.2-а Договору передбачили, що у випадку затримки товару відповідач приймає на себе зобовязання разом зі сплатою боргу сплатити на користь позивача штрафу розмірі 3% від суми заборгованості.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком сума штрафу в розмірі 3% від суми заборгованості становить 354,57 грн.

Суд знаходить наданий позивачем розрахунок штрафу обґрунтованим. Вимога про стягнення штрафу в розмірі 3% від несплаченої суми - 354,57 грн. підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69027, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 в ФИЛКОМ “ПриватБанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ФАРА-І” (02154, м. Київ, пр. Воззєднання, 21, кв. 8, п/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012, код 33299396) 11 819 (одинадцять тисяч вісімсот девятнадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 1 276 (одну тисячу двісті сімдесят шість) грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 165 (одну тисячу сто шістдесят пять) грн. 70 коп. 18% річних, 354,57 грн. штрафу, 146 (сто сорок шість) грн. 16 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 22 червня 2009 року.