Рішення № 7382677, 17.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.09 Справа № 1/44/09

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Андрушівський маслосирзавод”, 13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Лисенка, 10

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька дистриб’ютерска компанія”, 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50

про стягнення 196689,23 грн.,

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача –не з’явився;

від відповідача –не з’явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.04.2009 р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Андрушівський маслосирзавод” з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька дистриб’ютерска компанія” заборгованості в розмірі 196689,23 грн., в тому числі в тому числі 163 515,88 грн. основного боргу, 5 935,63 грн. втрат від інфляції, 1 209,57 грн. –3 % річних, 9 676,56 грн. пені та 16 351,59 грн. штрафу на підставі договору № 119 від 20.03.2008 р., також ст. ст. 11, 14, 509, 525, 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 217, 230, 231 Господарського кодексу України.

27.04.2009 р. порушено провадження у справі 1/44/09, судове засідання призначено на 27.05.2009 р.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. розгляд справи відкладався на 17.06.2009 р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Судове засідання закінчено 17.06.2009 р. винесенням рішення в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 17.06.2009 р. не з’явився, у судовому засіданні 27.05.2009 р. підтримував заявлені вимоги в повному обсязі, на підставах викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які були витребувані ухвалою суду не надіслав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві. Ухвала суду представником відповідача отримана 05.06.2009 р, про що свідчить поштове повідомлення № 05619068, яке міститься в матеріалах справи. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 119 на поставку товару (надалі –Договір).

Згідно розділу 1 Договору постачальник –позивач зобов’язується передати у встановлений даним Договором строк у власність покупця –відповідача товар партіями згідно специфікацій та/або видаткових накладних відповідно до замовлень покупця, а покупець зобов’язується приймати та проводити оплату за товар на умовах даного договору (п.1.1). Найменування, асортимент, кількість та ціна товару вказується у специфікаціях та/або видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору (п.1.2).

Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що товар поставляється на умовах доставки - СРТ (в редакції “Інкотермс-2000”). Пункт поставки за даним Договором: м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47.

Пунктом 4.3 Договору, сторони визначили, що оплата за товар здійснюється позивачем згідно рахунку-фактури в строк 21 (двадцять один) календарних днів з моменту поставки товару позивачем відповідно до п.п. 3.1 цього Договору.

Відповідно до умов Договору позивач у період з вересня по жовтень 2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 169 819,68 грн., що підтверджується видатковими накладними № 5644 від 14.09.2008 р., № 5838 від 21.09.2008 р., № 5839 від 21.09.2008 р., № 6099 від 02.10.2008 р., № 6100 від 02.10.2008 р., № 6259 від 08.10.2008 р., № 6260 від 08.10.2008 р., № 6453 від 16.10.2008 р., № 6454 від 16.10.2008 р.

Факт отримання відповідачем зазначеної продукції підтверджується підписом представника відповідача на вказаних накладних.

Свої зобов’язання за умовами Договору відповідач в повному обсязі не виконав, поставлену продукцію оплатив частково –на суму 6 303,80 грн.

Таким чином, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 163 515,88 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 163 515,88 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).

Таким чином, позивач виконав свої зобов’язання за Договором –поставив відповідачу товар.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав, отриманий товар в повному обсязі не оплатив.

Факт заборгованості відповідача в сумі 163 515,88 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні 27.05.2009 р.

Відповідач доказів її погашення не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 163 515,88 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5 935,63 грн. втрат від інфляції та 1209,57 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 07.11.2008 р. по 29.01.2009 р. складають 1209,57 грн., а втрати від інфляції за період з листопада 2008 р. по січень 2009 р. –5 935,63 грн. Надані розрахунки є обґрунтованими, таким чином вимога позивача щодо стягнення 1209,57 грн. 3% річних та 5 935,63 грн. втрат від інфляції обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 676,56 грн. пені за період часу з 07.11.2008 р. по 29.01.2009 р. та 16 351,59 грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару .

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 8.3 Договору обумовили, що у випадку прострочення оплати за товар покупцем-відповідачем, відповідно до п.п. 4.3 цього договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком –сума пені з 07.11.2008 р. по 29.01.2009 р. складає 9 676,56 грн.

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати на строк, що перевищує вказаний в п. 4.3 на сім днів відповідач (покупець) сплачує позивачу (продавцю) ще додатково до зазначеної п.п. 8.3 пені штраф у розмірі 10 (десять)% від несплаченої суми за товар.

Відповідно до розрахунку позивача штраф за не своєчасну оплату товару за договором становить 16 351,59 грн.

Суд знаходить надані позивачем розрахунки пені та штрафу обґрунтованими. Вимога про стягнення пені за період з 07.11.2008 р. по 29.01.2009 р. у сумі 9 676,56 грн. та штрафу в розмірі 10% від несплаченої суми в сумі 16 351,59 грн. підлягає задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.

Постановою Кабінету міністрів України № 361 від 14.04.2009 р. встановлено розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом господарських справ врозмірі 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік. На момент подачі позовної заяви розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу становив 312,50 грн.

Оскільки позивачем оплачено витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., з нього слід стягнути на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя 194,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Андрушівський маслосирзавод” (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Лисенка, 10, р/р 26000301000572 в Житомирській філії ВТБ Банк, МФО 311346, код ЄДРПОУ 30873067) на користь державного бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (р/р 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145) 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізька дистриб’ютерска компанія” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, р/р 26002315304051 в ЗОФАКБ Укрсоцбанк, МФО 313010, код ЄДРПОУ 33571051) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Андрушівський маслосирзавод” (13400, Житомирська область, м. Андрушівка, вул. Лисенка, 10, р/р 26000301000572 в Житомирській філії ВТБ Банк, МФО 311346, код ЄДРПОУ 30873067) 163 515 (сто шістдесят три тисячі п’ятсот п’ятнадцять) грн. 88 коп. основного боргу, 1 209 (одну тисячу двісті дев’ять) грн.. 57 коп. 3% річних, 5 935 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 63 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 9 676 (дев’ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 56 коп. пені, 16 351 (шістнадцять тисяч триста п’ятдесят одну) грн. 59 коп. штрафу, 1 966 (одну тисячу дев’ятсот шістдесят шість) грн. 89 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 19 червня 2009 року.