Рішення № 7382482, 22.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2009 р.Справа № 5/176-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивачів 1 - Мошківський Р.В., довір. №6493-10/1-0/111 від 26.11.09.

2 - Козир Р.А., довір. №983 від 24.07.09.

від відповідачів 1 - Колосівська Л.Я. - голова фермерського господарства,

2 -Балан В.В., довір. №18-5/1444 від 21.09.09.

прокурор: Бугайов С.В., посвідч. №86

Розглянув справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі 1) Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир), 2) Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області (м.Житомир)

до 1) Селянського (фермерського) господарство "Сонячний пагорб" (с. Левків, Житомирського району),

2) Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (м.Житомир)

про визнання незаконними розпоряджень від 14.04.06. №292 та №488 від 04.07.06. та визнання неукладеним договору оренди землі від 15.10.2008р.

У засіданні суду 17.12.09. оголошувалась перерва до 22.12.09. на підставі ст.77 ГПК України.

Спір вирішується в більш тривалий строк за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації та Управління з контролю за використання та охороною земель у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання незаконними розпорядження першого заступника голови Житомирської районної державної адміністрації №292 від 14.04.06 та №488 від 04.07.06., яким внесено зміни до розпорядження №292 і визнання неукладеним договору оренди землі від 15.10.08., укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Сонячний пагорб".

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав заяву, в якій вказано, що при подачі позову не було враховано перейменування 2-го позивача, в зв'язку з чим просить вважати правильною назву 2-го позивача - Державна інспекція з контролю за використання і охороною земель у Житомирській області. Просив суд закінчувати розгляд справи.

Представники 1-го та 2-го позивачів у засіданні суду позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Підтримали клопотання прокурора щодо найменування 2-го позивача та про закінчення розгляду справи і винесення рішення по суті спору.

Крім того, представник 2-го позивача надав наказ Державного комітету України із земельних ресурсів №13 від 27.01.09., довідку про включення до ЄДРПОУ та Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області.

Також представники позивачів пояснили, що при винесенні спірних розпоряджень №292 від 14.04.06. та №488 від 04.07.06., яким було внесено зміни в розпорядження №292, відповідачами порушено права та інтереси 1-го позивача, оскільки повноваження щодо надання лісових земель належить до компетенції обласних державних адміністрацій. Крім того, зазначили, що спірний договір не зареєстрований у передбаченому законом порядку, тому він є неукладеним.

Представник 1-го відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що спірними розпорядженнями було затверджено технічну документацію та надано першому відповідачеві земельну ділянку площею 178,26га для ведення формерського господарства на один рік. Проект відведення не розроблявся. Оскільки земельна ділянка не була передана в користування, то розпорядження втратило чинність.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Але зазначив, що якщо до складу земельних ділянок входять ліси, то розпоряджатися такими лісами вправі перший позивач. Також зазначив, що для передачі в оренду земельної ділянки першому відповідачеві повинен був розроблятися проект відведення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за правильне найменування 2-го позивача - Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області, а також господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.06. першим заступником голови Житомирської районної державноїадміністрації (2-го відповідача) видано розпорядження №292, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо створення нового та впорядкування існуючого землекористування Фермерського господарства "Сонячний пагорб" на території Левківської сільської ради із складу земель згідно додатку та надано фермерському господарству "Сонячний пагорб" на умовах оренди терміном на 1 рік земельну ділянку площею 178,га для ведення фермерського господарства (а.с.10).

04.07.06. першим заступником голови Житомирської райдержадміністрації видано розпорядження №488 про внесення змін в зазначене вище розпорядження у зв'язку з виявленими помилками в експлікації земель у межах плану землекористування "Сонячний пагорб" станом на 01.01.06., що є додатком до розпорядження №292 внесено зміни в останнє, а саме: надано фермерському господарству "Сонячний пагорб" на умовах оренди терміном на один рік земельну ділянку площею 195,93 га із земель запасу Левківської сільської ради для ведення фермерського господарства (а.с.15).

На виконання зазначених вище розпоряджень 15.10.08. між Житомирською районною державною адміністрацією (2-им відповідачем) і Фермерським господарством "Сонячний пагорб" (1-им відповідачем) підписано договір оренди земельної ділянки (а.с.11-13), згідно якого 2-ий відповідач передав 1-му відповідачу 195,93 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі: сільськогосподарські угіддя 100,45га (з них рілля 61,67 га, сіножаті 22,84 га, пасовища 15,94га), під господарськими дворами та будівлями 16,91 га, під господарськими шляхами 21,27 га, під лісами 44,52 га (з них під полезахисними лісосмугами 6,53 га, лісами 37,87 га, чагарниками 0,12 га), під відкритими заболоченими землями 7,32 га, під відкритими землями без рослинного покриву 0,59 га, під водою 2,8 га, під іншими землями 2,46 га (п.п.1, 2 договору).

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, зокрема: щодо визнання недійсними вищевказаних розпоряджень №292 від 14.04.06. та №488 від 04.07.06.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України (у редакції станом на час видання спірного розпорядження) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі н а д а н н я, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

У випадку н а д а н н я, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок, повинен складатися проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч.1 ст.50 Закону України "Про землеустрій"). Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.50 Закону України "Про землеустрій").

Так, Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.04., передбачено, що проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів, відповідно до законодавства.

Статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (в редакціїї, чинній на час видання спірного розпорядження) та Методики проведення державної експертизи землевпорядної документаментації (із змінами і доповненнями), затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №391 від 03.12.04., також визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок (п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.04.).

Отже, враховуючи вимоги зазначених вище нормативних актів, оскільки межі земельної ділянки, яка передавалася в оренду 1-му відповідачу, не були визначені на місцевості, то її передача в оренду повинна була здійснюватись лише на підставі проекту землеустрою з послідуючими відповідними погодженнями та державною експертизою.

Разом з тим, спірними розпорядженнями Житомирська районна державна адміністрація в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів надала в користування на умовах оренди земельну ділянку на підставі технічної документації із землеустрою, а не на основі позитивного висновку державної експертизи проекту відведення земельної ділянки.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Як вбачається, з матеріалів справи, а саме - спірних розпоряджень №292 від 14.04.06., додатку до нього та №488 від 04.07.06, яким внесено зміни в розпорядження №292, та договору оренди земельної ділянки від 15.10.08., підписаного відповідачами, 1-му відповідачу надавалася в оренду земельна ділянка за межами населеного пункту для створення фермерського господарства відповідно до розпоряджень, а відповідно до підписаного договору для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі: сільськогосподарські угіддя 100,45га (з них рілля 61,67 га, сіножаті 22,84 га, пасовища 15,94га), під господарськими дворами та будівлями 16,91 га, під господарськими шляхами 21,27 га, під лісами 44,52 га (з них під полезахисними лісосмугами 6,53 га, лісами 37,87 га, чагарниками 0,12 га), під відкритими заболоченими землями 7,32 га, під відкритими землями без рослинного покриву 0,59 га, під водою 2,8 га, під іншими землями 2,46 га (п.п.1, 2 договору).

Отже, до складу земель входили і землі під лісами.

А з врахуванням вимог ст.32 Лісового кодексу України у другого відповідача - Житомирської районної адміністрації - немає повноважень розпоряджатися лісами за межами населеного пункту для потреб, не пов'язаних із веденням лісового господарства (в тому числі й фермерського господарства).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація тільки в м е ж а х с в о ї х п о в н о в а ж е н ь здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Таким чином, Житомирська районна державна адміністрація в порушення норм чинного законодавства перевищила свої повноваження, надаючи 1-му відповідачу спірну земельну ділянку під лісами в користування на умовах оренди.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання розпоряджень першого заступника голови Житомирської районної державної адміністрації №292 від 14.04.06. та №488 від 04.07.06 недійсними.

Проте, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання неукладеним договору оренди землі від 15.10.08., підписаного між позивачами.

Дійсно, як суд зазначав вище, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст.124 Земельного кодексу України).

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 ЗК України).

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (ч.2 ст.125 ЗК України) (в редакціїї, чинній на час видання спірного розпорядження).

Згідно ст.20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації зобороняється (ч.3 ст.125 ЗК України) (в редакціїї, чинній на час видання спірного розпорядження).

Постановою Кабінету Міністрів України №1088 від 17.07.03. "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" встановлено, що до створення Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно Центр державного земельного кадастру проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок і прав на них до бази даних державного реєстру земель.

Проте, договір від 15.10.08. не був зареєстрований в передбаченому законодавством порядку, про що свідчить сам договір та не заперечується представниками сторін.

З врахуванням вимог ст.210 та ст.640 ЦК України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суд України, яка викладена в п.8 постанови Пленуму Верховного суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09.

Слід зазначити, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою, про що зазначається в п.8 постанови Пленуму Верховного суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09.

Отже, враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання договору від 15.10.08., підписаного відповідачами, неукладеним.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі позов щодо предмету та підстав не спростували в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, про задоволення позову в частині визнання недійсними розпоряджень першого заступника Житомирської районної державної адміністрації №292 від 14.04.06. та №488 від 04.07.06., яким внесено зміни в розпорядження №292, та про відмову в задоволенні позову щодо визнання договору від 15.10.08., підписаного відповідачами, неукладеним.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними розпорядження першого заступника голови Житомирської районної державної адміністрації №292 від 14.04.06. про затвердження технічної документації із землеустрою щодо створення нового та впорядкування існуючого землекористування ФГ "Сонячний пагорб" на території Левківської сільської ради та №488 від 04.07.06. про внесення змін в розпорядження голови райдержадміністрації №292.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання неукладеним договору оренди землі від 15.10.08., підписаного між Житомирською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Сонячний пагорб".

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Сонячний пагорб" (12405, с. Левків, вул. Жовтнева, 84, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ 13572075):

- у дохід державного бюджету України - 21,25грн;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31218259703002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22050000 - 59,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (10003, м. Житомир, вул. Лесі Українки, буд.1; код 04053476):

- у дохід державного бюджету України - 21,25грн державного мита;

- у дохід державного бюджету України на р/р 31218259703002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22050000 - 59,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 24 грудня 2009 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - 3 - позив.

4-5 - відп.

6 -7 прокур.