Рішення № 7382481, 24.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "24" грудня 2009 р. Справа № 18/1078

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Горовий О.Г., довіреність від 01.12.2009р.;

Заворотній А.В., довіреність від 01.04.2008р. (т.1, а.с.35), був

присутній в судовому засіданні 26.11.2009р.;

від відповідача: Шульга Н.А., довіреність від 01.09.2009р. (була присутня в судовому

засіданні 26.11.2009р.);

третьої особи: Заворотній А.В., довіреність від 01.04.2009р. (т.2, а.с.4), був

присутній в судовому засіданні 26.11.2009р.;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (м.Миколаїв)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (с.Новогородецьке Коростишівського району)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (м.Миколаїв)

про стягнення 496113,20грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог),

з перервою в судовомузасіданні з 26.11.2009р. по 24.12.2009р. згідно ст.77 ГПК України,

Спір розглядався у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України, за погодженням сторін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України (т.2, а.с.19).

У липні 2009р. ТОВ "Техноторг" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Новогородецький кар'єр" про стягнення 538497,80грн., з яких: 470000,00грн. - заборгованість за продані автомобілі, 43005,00грн. - пеня, 5000,80грн. - 3% річних, 20492,00грн. - інфляційні. Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що по договору купівлі-продажу від 13.02.2008р., укладеного між сторонами, позивач продав відповідачу чотири автомобіля - БелАЗи на загальну суму 3240000грн., однак відповідач розрахувався за отримані автомобілі лише частково на суму 2770000грн., несплаченою залишилась сума 470000грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Заявою від 20.10.2009р. (т.1, а.с.75) позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 555869,00грн., з яких: 470000,00грн. - основного боргу, 54623,40грн. - пені, 9061,60грн. - 3% річних та 22184,00грн. - інфляційних.

В судовому засіданні 20.10.2009р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 496113,20грн., з яких: 470000,00грн. - заборгованість за продані автомобілі, 17766,00грн. - пеня, 4587,20грн. - 3% річні, 3760,00грн. - інфляційні, про що подав відповідну заяву (т.1, а.с.153).

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на збільшення/ зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін та вважається заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 496113,20грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 24.11.2009р. за №422 (т.2 а.с.3), та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, при цьому посилається на те, що з Актів приймання-передачі техніки від 09.04.2008р. вбачається, що ТОВ "Новогородецький кар'єр" прийняв автомобілі від ТОВ "Техноторг-ДОН", а не від ТОВ "Техноторг". Вказує, що ТОВ "Техноторг-Дон" не є стороною у справі, та не є стороною договору купівлі-продажу автомобілів, який укладений між позивачем та відповідачем, та за умовами якого Продавець (ТОВ "Техноторг") здійснює поставку автомобілів Покупцю (ТОВ "Новогородецький кар'єр") по актам приймання-передачі. Вважає, що позивачем не надані докази, які підтверджують факт приймання-передачі товару безпосередньо від позивача відповідачу.

Згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 26.10.2009р. залучено до участі у справі в якості ІІІ особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон" (оскільки ним підписані акти приймання-передачі техніки від 09.04.2008р.).

Представник третьої особи в судове засідання 26.11.2009р. надав письмове пояснення за №2138 від 25.11.2009р. (т.2 а.с.5), в якому підтверджує факт існування договірних відносин між ТОВ "Техноторг" та ТОВ "Техноторг-Дон", на підставі яких здійснювалась передача автомобілів БелАЗ відповідачу - ТОВ "Новогородецький кар'єр".

Заслухавши пояснення представників сторін та ІІІ особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2008 року між ТОВ "Техноторг" (позивач, продавець) та ТОВ"Новогородецький кар'єр" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу (а.с.31-33), за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець - купити автомобілі БелАЗ-7540В повнокомплектні в кількості 4 одиниці на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Сторони погодили, що загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ складає 3240000,00грн. (п.3.1 договору). Вартість 1 автомобіля складає 675000грн. (без ПДВ). Суму 648000,00грн., що становить 20% вартості товару, покупець зобов'язаний сплатити протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору. Суму 2592000,00грн., що складає 80% вартості товару, покупець сплачує протягом 2 робочих днів з моменту письмового повідомлення покупця продавцем про надходження товару на склад покупця (п.п. 3.2.1, 3.2.2).

Розділом 4 договору сторони передбачили порядок відпуску та приймання товару, відповідно до якого товар доставляється на склад покупця, продавець передає товар покупцю по акту приймання-передачі протягом десяти робочих днів з моменту отримання предоплати у розмірі, зазначеному в п.3.2.1 договору. Приймання товару по якості, комплектності та кількості здійснюється покупцем в момент передачі товару, про що складається двосторонній акт приймання-передачі.

Факт передачі автомобілів марки БелАЗ відповідачу підтверджується актами приймання-передачі техніки від 09.04.2008р. (т.1, а.с.22-24, 27, 30), видатковими накладними №ТОВ-001407 від 30.09.2008р. №ТОВ-001495 від 05.12.2008р. (т.1, а.с.25, 28), довіреностями ЯПД №225288 від 30.09.2008р. №12 від 03.12.2008р. (т.1, а.с.26, 29), оригінали яких оглянуті в судовому засіданні. З актів вбачається, що вказані автомобілі відповідачеві передало ТОВ "Техноторг-Дон". Крім того, згідно актів приймання-передачі вищевказані автомобілі БезАЗ-7540В визначені родовими ознаками, мають номер двигуна та шасі, а саме:

- номер двигуна 23639, шасі 24120;

- номер двигуна 23533, шасі 24126;

- номер двигуна 23588, шасі 24139;

- номер двигуна 23727, шасі 24140.

На виконання умов договору відповідач перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 2770000,00грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.02.2008р., 11.04.2008р., 25.04.2008р., 11.06.2008р., 18.06.2008р., 06.01.2009р. (оригінали яких оглянуті в судовому засіданні), та не заперечується відповідачем. У банківських виписках, у розділі "Призначення платежу", зазначено, що платежі здійснювались як попередня оплата та о п л а т а за Белаз-7540В згідно договору б/н від 13.02.2008р. (т.1 а.с.9-14).

Однак, відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судових засіданнях проти отримання одного із чотирьох автомобілів заперечує, посилаючись на те, що всупереч умов договору купівлі-продажу ТОВ "Новогородецький кар'єр" на підставі актів приймання-передачі техніки від 09.04.2008р. прийняв автомобілі від ТОВ "Техноторг-ДОН", а не від ТОВ "Техноторг", з яким укладав договір купівлі-продажу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з вимогами ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, внаслідок укладання між сторонами договору купівлі-продажу від 13.02.2008р., позивач та відповідач набули відповідних прав та обов'язків.

Зокрема, у позивача виникло зобов'язання передати відповідачу автомобілі марки БелАЗи-7540В в кількості чотири одиниці, а у відповідача - зобов'язання оплатити вартість автомобілів на умовах, які передбачені або випливають з договору.

Із наданих позивачем актів приймання-передачі техніки вбачається, що чотири автомобілі марки БелАЗ -7540В (двигун №23639, шасі 24120; двигун №23533, шасі 24126; двигун №23588, шасі 24139; двигун №23727, шасі 24140) відповідачу передані ТОВ "Техноторг-ДОН".

Передачу вказаних автомобілів ТОВ "Техноторг-Дон" здійснював на підставі договору доручення від 01.03.2008р., укладеного між ТОВ "Техноторг" (довіритель, позивач) та ТОВ "Техноторг-Дон" (повірений, ІІІ особа на стороні позивача), за умовами якого доручитель - ТОВ "Техноторг" доручив, а повірений - ТОВ "Техноторг-Дон" зобов'язався передати ТОВ "Новогородецький кар'єр" БелАЗ-7540В в кількості 4 одиниці на виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу від 13.02.2008р. (т.1 а.с.81-83). Відповідач автомобілі від ТОВ "Техноторг-Дон" прийняв, про що свідчить печатка відповідача та підпис повноважної особи на актах приймання-передачі техніки.

Як вбачається з матеріалів справи, раніше, 04.01.2007р. між ТОВ "Техноторг-Дон" (продавець) та ТОВ "Техноторг" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - на умовах 100% предоплати вартості товару прийняти та оплатити автомобілі марки БелАЗ-7540В повнокомплектні, в кількості 4 одиниці, загальною вартістю 3070000,00грн. у порядку й на умовах, передбачених договором (т.2, а.с.6-8).

Автомобілі марки БелАЗ -7540В (двигун №23639 шасі 24120; двигун №23533 шасі 24126; двигун №23588 шасі 24139; двигун №23727 шасі 24140) були придбані ТОВ "Техноторг-Дон" у РУПП "Білоруський автомобільний завод" на підставі договору №570-2573Д від 20.12.2007р., укладеного між ТОВ "Техноторг-Дон" та РУПП "Білоруський автомобільний завод" (т.2, а.с.11-13).

Зазначені транспортні засоби перетнули митний кордон України 28.03.2008р., що підтверджується вантажною митною декларацією №504000001/8/001037 (т.2, а.с.15-18), в якій зазначено, що ТОВ "Техноторг-Дон" є одержувачем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове врегулювання. Оригінал вантажної митної декларації оглянуто в судовому засіданні.

Придбавши у РУПП "Білоруський автомобільний завод" автомобілі, ТОВ "Техноторг-Дон" на виконання умов договору купівлі-продажу від 04.01.2007р., укладеного між ТОВ "Техноторг-Дон" (продавець) та ТОВ "Техноторг" (покупець), передав у власність ТОВ "Техноторг" чотири автомобілі марки БелАЗ -7540В шасі №Y3B7540BJ80024140, №Y3B7540BТ80024120, №Y3B7540BV80024139, №Y3B7540BА80024126, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.04.2008р. (т.2, а.с.10). ТОВ "Техноторг", в свою чергу на виконання умов вищевказаного договору сплатив ТОВ "Техноторг-Дон" вартість вищевказаних автомобілів у повному розмірі, що підтверджується банківською випискою №12 від 12.02.2008р. (т.2, а.с.20-21).

Таким чином, зазначені автомобілі марки БелАЗ перейшли від ТОВ "Техноторг-Дон" у власність до ТОВ "Техноторг", які в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2008р., укладеного між ТОВ "Техноторг" з ТОВ "Новогородецький кар'єр" були передані ТОВ "Новогородецький кар'єр" через ТОВ "Техноторг-Дон" за договором доручення від 01.03.2008р., укладеного між ТОВ "Техноторг" та ТОВ "Техноторг-Дон".

ТОВ "Новогородецький кар'єр" підтвердив факт отримання автомобілів марки БезАЗ, підписавши акт приймання-передачі техніки та сплативши ТОВ "Техноторг" із 3 240 000грн. (загальна вартість 4 БелАЗів) 2 770 000грн. (сплачені відповідачем позивачу згідно банківських виписок), здійснивши таким чином конклюдентні дії.

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про порушення ним питання про повернення надлишково сплачених коштів, або доказів, які б підтверджували, що четвертий автомобіль отриманий ним не від ТОВ "Техноторг-Дон" або ТОВ "Техноторг".

Заперечення відповідача, викладені у відзивах на позовну заяву (т.1, а.с.57-58, 89-91), не спростовують факту придбання відповідачем у позивача автомобілів та виникнення зобов'язань по оплаті їх вартості.

Крім того, належність відповідачу чотирьох БелАЗів на праві власності підтверджується довідкою Територіального управління Держгірпромнагляду по Житомирській області від 19.10.2009р. №393/12, відповідно до якої у нього на обліку знаходяться чотири транспортні засоби марки БелАЗ 7540В: двигун №23727 кузов №Y3B7540BJ80024140, двигун №23639 кузов №Y3B7540BТ80024120, двигун №23588 кузов №Y3B7540BV80024139, двигун №23533 кузов №Y3B7540BА80024126 (саме такі автомобілі були предметом договору купівлі-продажу від 13.02.2008р.), які належать ТОВ "Новогородецький кар'єр", що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію технологічних транспортних засобів, виданими відповідачу 01.09.2008р. (т.1, а.с.72-74).

Таким чином, відповідач не в повному розмірі сплатив позивачу кошти за отримані автомобілі, залишок несплаченої вартості техніки складає 470000грн. (3240000грн. - 2 770 000грн.).

У зв'язку із неповною оплатою відповідачем вартості отриманих автомобілів позивач 08.05.2009р. направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити решту суми боргу в розмірі 470000,00грн. (т.1, а.с.20-21), проте відповідач залишив претензію позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 470000,00грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.5.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно уточненого розрахунку позивача становить 17766,00грн. (т.1, а.с.153).

Як свідчить зміст розділу 5 договору "Відповідальність сторін" сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідно до п.3.2 договору покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Проте, позивач, нараховуючи пеню, не врахував пункт 3.2.2 договору, який визначає, що суму 2592000,00грн., що складає 80% вартості товару, покупець сплачує протягом 2 робочих днів з моменту письмового повідомлення покупця продавцем про надходження товару на склад покупця. В матеріалах справи міститься письмове повідомлення про надходження товару на склад покупця, датоване 02.06.2009р. та вручене відповідачу 13.06.2009р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17,19); за таких обставин, суд самостійно здійснює розрахунок пені, виходячи із суми заборгованості у розмірі 470000,00грн. та починаючи нарахування з 16.06.2009р.:

- за період з 16.06.2009р. по 11.08.2009р. на суму 470000,00грн. згідно наступного розрахунку: 470000,00грн. (сума боргу) х 0,06 (подвійна облікова ставка НБУ) х 57 (кількість прострочених днів) /100 = 16074,00грн.;

- за період з 12.08.2009р. по 18.08.2009р. на суму 470000,00грн. згідно наступного розрахунку: 470000,00грн. (сума боргу) х 0,056 (подвійна облікова ставка НБУ) х 7 (кількість прострочених днів) /100 = 1872,40грн.

Розмір пені за вказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 17946,40грн. (16074,00грн. + 1872,40грн.), проте позивач просить суд стягнути 17766,00грн. пені, тому, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд задовольняє позову в частині стягнення 17766,00грн. пені.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання 4587,20грн. 3% річних та 3760,00грн. інфляційних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При здійсненні нарахування інфляційних та річних позивач також не врахував порядок розрахунків, передбачений п.3.2.2 договору, тому суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних та 3%, виходячи із суми заборгованості у розмірі 470000,00грн. та починаючи нарахування з 16.06.2009р. по 16.10.2009р.:

470000,00грн. (сума боргу) х 3% х 123 (кількість прострочених днів)/365 (кількість днів у 2009 році) = 4751,51грн.

Отже, сума 3% річних згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 4751,51грн., однак позивач заявою від 20.10.2009р. (т.1, а.с.153) просить стягнути з відповідача 4587,20грн. 3% річних, тому, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 4587,20грн.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

Згідно Рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок інфляційних (т.1, а.с.78, 153), господарський суд вважає, що за період з 16.06.2009р. по 16.10.2009р. інфляційні складатимуть 6590,00грн. при наступному розрахунку: 470000грн. (сума боргу) х 99,9% (індекс інфляції за липень) х 99,8% (індекс інфляції за серпень) х 100,8% (індекс інфляції за вересень) х 100,9% (індекс інфляції за жовтень) - 470000грн. = 6590,00грн.

Отже, розмір інфляційних за вищевказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 6590,00грн., однак позивач просить суд стягнути з відповідача меншу суму інфляційних, а саме 3760,00грн., що є його правом. Враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3760,00грн. інфляційних.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача та розрахунок інфляційних та річних не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 496113,20грн., з яких: 470000,00грн. - сума основного боргу;17766,00 грн. - пеня; 4587,20грн. - 3% річні та 3948,00грн. - інфляційні.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 625, 655, 692, ЦК України, ст.ст.193, 229 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (12523, Коростишівський район, с.Новогородецьке, код ЄДРПОУ 32694400 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (м.Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 113, код ЄДРПОУ 30976452):

- 470000,00грн. основного боргу;

- 17766,00грн. пені;

- 4587,20грн. 3% річних;

- 3948,00грн. інфляційних;

- 4961,13грн. витрат по сплаті державного мита;

- 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 4 прим. -------------------------------- 1 - в справу 2,3- сторонам 4- ІІІ особі