Ухвала суду № 73802510, 02.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2572/18

Провадження № 1-кп/635/726/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 травня 2018 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі

головуючого судді Назаренко О.В.,

за участі прокурорів Свобола Д.О., Григорової Г.П., Рикової О.В.,

захисників адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

секретаря судових засідань ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017220000000151 від 10.02.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України,

УСТАНОВИВ:

при проведенні підготовчого судового засідання суд поставив на обговорення питання щодо відповідності обвинувального акту вимогам закону та з?ясував думку учасників судового розгляду, які в судовому засіданні заявили наступне.

Прокурор Свобода Д.О. вважав обвинувальний акт в кримінальному провадженні 12017220000000151 від 10.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України таким, що відповідає нормам закону, в зв?язку із чим вважав можливим призначити його для розгляду у відкритому судовому засіданні.

Прокурори Григорова Г.П., Рикова О.В. підтримали думку прокурора Свобода Д.О. та вважали обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам закону.

Адвокат ОСОБА_3 усно заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам закону, яке підтримано захисниками адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 без додаткових доводів та доповнень.

Із усних пояснень адвоката ОСОБА_3 невідповідність обвинувального акту вимогам закону полягає в наступному:

- не вказані всі обставини, які підлягають доказуванню, а саме мотив, спосіб, мета вчинення злочину;

- не міститься твердження щодо відсутності провокації в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України;

- не зазначені всі процесуальні дії в реєстрі матеріалів досудового розслідування;

- реєстр матеріалів досудового розслідування не містить всіх процесуальних дій та не містить відомості про арешт майна, а при зазначенні дати постановлених ухвал не зазначені відомості на який строк вжиті такі заходи;

- реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомості про прийняті рішення про відмову у задоволенні клопотань адвоката.

- відсутні певні анкетні дані про свідків, що може викликати труднощі при виклику їх у судове засідання.

Крім цього, адвокат ОСОБА_3 заявив, що не мав достатнього часу для ознайомлення з обвинувальним актом через відсутність договору про продовження його повноважень, а тому пізніше має намір додатково звертатися до суду з іншими доводами з приводу обговорюваного питання.

Суд не погоджується із доводами адвоката з наступних підстав.

Закон встановлює вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту, і зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Перевіривши зміст обвинувального акту суд встановив, що починаючи із четвертої сторінки сторона обвинувачення детально описує мотив, спосіб, мету вчинення злочину, чітко зазначаючи такі обставини окремими абзацами, що не можливо не помітити навіть при поверховому огляді тексту обвинувального акту. Крім того, всі інші елементи змісту обвинувального акту, викладені в ч. 2 ст. 291 КПК України стороною обвинувачення виконані в повному обсязі із суворим дотриманням норм закону. Отже цю частину доводів сторони захисту суд вважає безпідставною і такою, що прямо суперечить змісту обвинувального акту.

Крім того, слід звернути увагу учасників судового розгляду на те, що із змісту ст. 291 КПК України необхідно приходити до висновку, що обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування є різними документами.

Незважаючи на це, всі інші доводи сторони захисту стосуються зауважень щодо змісту реєстру матеріалів досудового розслідування.

Суд вважає, що доводи про те, що не зазначені всі процесуальні дії в реєстрі матеріалів досудового розслідування, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить всіх процесуальних дій та не містить відомості про арешт майна, а при зазначенні дати постановлених ухвал не зазначені відомості на який строк вжиті такі заходи, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить відомості про прийняті рішення про відмову у задоволенні клопотань адвоката, відсутні певні анкетні дані про свідків, що може викликати труднощі при виклику їх у судове засідання - не можуть бути підставою для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки такі вимоги жоден закон до обвинувального акту не висуває. Не існує вимог закону і про те, що в обвинувальному акті необхідно зазначати твердження щодо відсутності провокації в частині обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Отже, такі доводи сторони захисту суд вважаэ такими, що не ґрунтуються на нормах закону.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України. Недоліки змісту інших документів, поданих суду в даному випадку не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору і дослідження змісту таких документів у підготовчому судовому засіданні повинно обмежуватись виключно з?ясуванням наявності таких документів та факту їх відносності до матеріалів саме того досудового розслідування, в якому стороною обвинувачення складено обвинувальний акт.

Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про те, що доводи сторони захисту про наявність підстав повернення обвинувального акту прокурору не відповідають дійсним обставинам справи, не обґрунтовані та надумані, тому на підставі вимог ст. 314 КПК України суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_3, підтриманого захисниками адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись. ст. 314 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_3, підтриманого захисниками адвокатами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: