Рішення № 73792494, 26.04.2018, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д. розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про стягнення 19 062,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Комиса С.В.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 19 062,15 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Еталон", позивач просить стягнути з останнього страхове відшкодування у розмірі 19062,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2018 суд відкрив провадження у справі №910/3519/18 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, на підставі частини 1 статті 247 ГПК України, судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, засідання у справі призначено на 26.04.2018.

10.04.2018 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття.

У судове засідання 26.04.2018 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 26.04.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалою суду від 27.03.2018, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначена ухвала отримана відповідачем 02.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046557623.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2017 в м. Києві по вул. Кіквідзе, 2/34 відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів: Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

По факту вказаної ДТП водієм автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2 та водієм автомобіля ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3 було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

У вказаному повідомленні у п. 14 водієм транспортного засобу ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано вину у скоєнні ДТП.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору № 011172/4610/0000015 добровільного страхування наземного транспортного засобу від 26.10.2016 укладеного з ОСОБА_2 (страхувальник/вигодонабувач) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 були застраховані в позивача (строк дії договору: з 02.12.2016 по 01.12.2017).

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 13.12.2017 № 04-13/12, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 23114,10 грн., коефіцієнт фізичного зносу ТЗ =0.

У відповідності до рахунків-фактури № БУК-00200 від 20.09.2017 на суму 16 803,27 грн. та № БУК-00200/1 від 16.11.2017 на суму 5 563,88 грн. вартість ремонтних робіт автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 22 367,15 грн.

Розрахунок страхового відшкодування здійснено позивачем на підставі до рахунків-фактури № БУК-00200 від 20.09.2017 та № БУК-00200/1 від 16.11.2017.

Позивачем затверджено страховий Акт № 00234487 від 07.10.2017 відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 13 498,27 грн.

В процесі відновлювального ремонту були виявлені приховані пошкодження, внаслідок чого було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 5 563,15 грн.

Таким чином, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у загальному розмірі 19 062,15 грн. (шляхом перерахування на рахунок ремонтної організації), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 042377 від 11.10.2017 на суму 13498,27 грн. та № 054858 від 26.12.2017 на суму 5563,88 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Еталон" (відповідач у справі) згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4138942 (термін дії з 06.05.2017 по 05.05.2018).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 19 062,15 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору № 011172/4610/0000015 добровільного страхування наземного транспортного засобу від 26.10.2016, внаслідок настання 22.08.2017 страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 19 062,15 грн. шляхом перерахування згідно із платіжних доручень № 042377 від 11.10.2017 на суму 13498,27 грн. та № 054858 від 26.12.2017 на суму 5563,88 грн. на рахунок ремонтної організації.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (затверджено протоколом президії МТСБУ від 11.08.2011 за №274/2011).

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Судом враховано, що страховик за договором добровільного страхування прийняв спірний європротокол як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом до суду про відшкодування здійснених виплат зі страховика винної особи.

Враховуючи вищевикладене, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 22.08.2017 підтверджує вчинення дорожньо - транспортної пригоди, за участю автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та те, що винною особою у даній дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_3

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Позивач, виплативши страхове відшкодування отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдану шкоду у межах фактичних витрат.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ЗАЗ Lanos, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу №АК/4138942 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Як встановлено судом, страхове відшкодування у загальній сумі 19 062,15 грн. визначене позивачем у відповідності до вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно із рахунками-фактури № БУК-00200 від 20.09.2017 та № БУК-00200/1 від 16.11.2017 ремонтної організації.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу. Доказів протилежного відповідачем не надано. За таких обставин, при визначенні суми страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу не підлягає вирахуванню.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Полісом № АК/4138942 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 100000 грн., франшиза за даним полісом 0,00 грн.

Таким чином, до відшкодування підлягає сума у розмірі 19 062,15 грн., що заявлена позивачем.

Враховуючи встановлені вище обставини, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 33-Б,2 ПІД'ЇЗД, код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 70-А, код 20033533) 19 062,15 грн. страхового відшкодування та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.05.2018.

Суддя С.О. Турчин