Постанова № 7377349, 06.11.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1421/2009

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2009 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Ковальчука М.В.

при секретарі Корнійчук О.В.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі та управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій незаконними , зобов’язання провести перерахунок пенсії по інвалідності та стягнути недоотриману пенсію.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд, визнати дії управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та управляння праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області незаконними, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та управляння праці соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області провести перерахунок і виплату позивачу пенсії у відповідності до ст. ст. 39, 50, 54 ч. 4, ст. 67 ч. З Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,стягнути з відповідачів на його користь 11495 гривень 70 коп. невиплаченої пенсії та 3085 гривень доплати до пенсії, за період з 06 лютого 2009 року до 01 липня 2009 року, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є інвалідом 3-ї групи захворювання пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та стоїть на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області як особа віднесена до категорії 1 потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з прохання провести перерахунок його пенсії як інваліда 3-ї групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нарахувати і виплатити йому недоотриману пенсію з 06 лютого 2009 року. Однак управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі йому було відмовлено та зазначено, що пенсія призначена і виплачується правильно посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654 від 16.07.2008р.

Представник управління Пенсійного фонду України в Олевському районні заперечує відносно позову позивача і зазначає, що пенсія позивачу призначена в порядку та в розмірах передбачених діючим законодавством.

Представник управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з’явився, від управління надійшов лист, в якому вони просять справу розглянути у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено , що позивач є інвалідом 3-ї групи, захворювання пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, з 06 лютого 2009 року стоїть на обліку в управлінні Пенсійному фонду України в Олевському районі Житомирської області, як особа віднесена до категорії 1 потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (експертний висновок від 29.01.2009р. № 15773, довідка про інвалідність серії ЖИА № 095863 від 09.02.2009р.посвідчення потерпілого категорії 1 серія А № 428660 від. 12.03.2009р. - копії додаються).

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” N 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону N 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам III групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" розміру значно меншому ніж передбачено Законом № 796.

Крім того, порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України N 796. Постановою від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян ", всупереч положень статей 50, 54 Закону N 796 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону N 1058-IV не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставним, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму, а тому позов позивача в цій частині також підлягає до задоволення.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги , що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму , встановленого законом ".

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , і може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Розмір невиплаченої пенсії позивачу за розрахунком за період з 02 лютого 2009 року по 05 листопада 2009 року за ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" складає 20498 грн. 40 коп.

Мінімальна пенсія за віком складала з 01.02.2009 року по 05.11.2009 року - 498 грн.

Лютий 2009 року (24 кал. дні), листопад 2009 року (5 кал. днів) + 8 повних місяців( березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень)

Таким чином : 498 х 6 =2988 грн. (ст.54); 498 х 50 % = 249 грн.(ст.50), 2988+249= 3237 грн. – 937.86 грн.( пенсію яку отримує позивач) = 2299.14 х 8 (місяців) = 18393.12 грн.

2299.14 грн.: 29 днів (лютий) = 79 грн.28 коп.(один кал. день)х 24=1902.72 грн.

2299.14 грн.:30 днів(листопад)=76 грн. 63 коп.(один кал. день)х 5 = 383.15 грн.

18393.12 + 1902.72 + 383.15 = 20678.99 грн. сума яка підлягає до стягнення.

Відповідно до статті 8. „Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, а тому перерахунок, доплату та стягнення невиплаченої пенсії передбаченої ст.ст. 50, 54, 67 має здійснюватись управлінням Пенсійного фонду в Олевському районні.

Відповідно до довідки виданої СТОВ « Полісся» № 2427 від 06.11.2009 року позивач працює директором зазначеного підприємства з 11 09.2003 року по даний час і отримує згідно з ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплату щомісячно по 10,50 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року

Статтею 39 Закону передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

Виплата доплати в твердій суми, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушує права позивача.

Проте в спірний період часу ця доплата виплачувалась частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.02.2009 р. - 605 грн., з 01.04.2009 р. -625 грн., з 01.07.2009 р.-630 грн., з 01.10.2009 р. -650 грн.

Таким чином, сума невиплачених коштів позивачу, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з лютого 2009 року по 01 листопада 2009 року становить 11155.50 грн.

З 01.02.2009 р. по 01.04.2009р. - 605 х 2 х 2 місяці = 2420 грн., з 01.04.2009 р. по 01.07.2009 р. - 625 x 2 x 3 місяці = 3750 грн., з 01.07.2009 р. по 01.10.2009р. - 630 х 3 х 3 місяці = 3780 грн., з 01.10.2009р. по 01.11.2009р. - 650 х 2 х 1 місяць = 1300 грн.

2420+3750+3780+1300 = 11250 грн.

З 01 лютого по 01 листопада 2009 року ( 9 місяців) позивачем було отримано 10.50 х 9 = 94 грн.50 коп.

11250-94.50= 11155.50 грн. доплата яка підлягає стягненню.

Оскільки розпорядником коштів передбачених ст..39 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в спірний період часу є управління праці та соціального захисту населення Олевської державної адміністрації Житомирської області , тому суд стягує дану заборгованість з управління праці та соціального захисту населення.

Таким чином, якщо будь-який закон був прийнятий з порушенням ч. 3 статті 22 Конституції України, а саме - зменшив право людини на отримання яких-небудь виплат, пільг, компенсації, то такий закон не може застосовуватись, і повинен діяти первісний закон, який дав людині право на вказану виплату , пільгу чи компенсацію.

Підтвердженням правильності такого висновку являється і п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 01.01.96 N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", де зазначено, що " оскільки Конституція України , як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії , суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії . Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй ".

Також в абзаці 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року N 8 "Про незалежність судової влади" звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод .

В Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права та свободи та їх гарантії визначають зміст та направленість діяльності держави, а їх ствердження та забезпечення є головним обов'язком держави (ст. 3), права та обов'язки людини невітчуджуванні та нерушимі (ст. 21), їх зміст та об'єм при прийнятті нових законів чи внесенні змін у діючі закони не може бути звужений (ст. 22), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені (ст. 64). Статтею 46 Конституції встановлено, що " громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 8 КАС України, фізичним та юридичним особам для захисту порушених прав гарантується звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

В зобов’язанні у здійсненні перерахунку доплати, як пенсіонеру за ст. 39 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” управлінням Пенсійним Фондом України в Олевському районі позивачу відмовити, оскільки ним не надано доказів того, що він таку доплату, як пенсіонер отримував, що стверджується довідкою управління Пенсійним Фондом України в Олевському районі .

Керуючись Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ст. ст. 158 – 163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі та управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області незаконними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі здійснити перерахунок пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі з р/р 25601312637 МФО 311647, який знаходиться у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Житомира на користь ОСОБА_1 20498.40 грн. додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з р/р 35215004000584, код 03192610, МФО 811039, який знаходиться в УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 11155,50 грн. доплати особи яка працює на території радіоактивного забруднення .

Постанову Олевського районного суду від 06 листопада 2009 року в частині стягнення ОСОБА_1 20498.40 грн. додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та 11155,50 грн. доплати особи яка працює на території радіоактивного забруднення – звернути до негайного виконання .

В решті позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження подається через Олевський районний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: