Рішення № 73766656, 11.04.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7541/17

2/212/647/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Мариненко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті ОСОБА_1, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних зв’язку з невиконанням рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних зв’язку з невиконанням рішення суду. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не виконується рішення суду, а саме: відповідно до вироку Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 13.02.2014р. ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено відповідне покарання. Крім того, на користь позивача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину стягнуто 13 110,84 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20 000 гривень, всього 33110,84 гривень. З моменту набрання вироку законної сили 06.05.2014 року, відповідач не виконує рішення суду, стягнуті суми не сплачує. Державним виконавцем проводяться дії по виконанню виконавчого провадження, накладено арешт на майно боржника, оголошено заборони на його відчуження, однак результатів щодо стягнення означеної суми це не дає. Відповідач ухиляється від виконання рішення суду, за місце реєстрації відсутній. Оскільки відповідач не виконує покладені на нього зобов’язання, на даний час сума призначених до стягнення грошових коштів знецінена внаслідок інфляційних процесів, позивач просить стягнути за період невиконання рішення суду станом на 01.06.2017р., суму інфляційних витрат - 31 024,86 гривень, 3% річних від простроченої суми - 2 979,98 гривень.

Позивач надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та постановлення рішення на підставі наявних у справі доказів, за відсутності відповідачів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Судом встановлено, що вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.02.2014 року ОСОБА_3 визнаний винним в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в результаті злочину - 13 110,84 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 20 000 гривень, всього 33110,84 гривень.

Відповідно до довідки Покровського відділу державної виконавчої служби м.Кривий Ріг Головного управління юстиції у Дніпропетровській області на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №44956279, до складу якого входить виконавчий лист №1/214/151 від 30.05.2014р., що його видав Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 у сумі 33 110,84 гривень на користь ОСОБА_2 Станом на 28.09.2017р. стягнення по виконавчому листу не проводились.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, у частині п’ятій статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути за рішенням суду.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов’язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів. За змістом ч. 2ст. 625 ЦК, нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов’язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем надано розрахунок суми позовних вимог, відповідно до якого у зв’язку з невиконанням рішення суду за період з червня 2014 року по червень 2017 нараховані сума інфляційних витрат, відповідно до Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист №62-97р від 03.04.1997р.) для вирахування індексу інфляції за весь вищевказаний період, перемножуються індекси інфляції за кожний місяць: за 2014 р.-113,1%, за 2015р. -143,3%, за 2016р.-112,4%, за 2017р -106,3%, між собою що становить 193,7%. Сума матеріальної та моральної шкоди з врахуванням індексу інфляції складає: 33110,84 грн. х 193,7% : 100% = 64 135,70 гривень. При цьому інфляційні витрати складають 64 135,70 грн. – 33 110,84 грн.= 31 024,86 гривень .

Сума 3% річних з простроченої суми проводиться за формулою А х 3% х С : 365 днів, де А- сума боргу, С –кількість днів прострочення платежу, що становить 33 110,84 х 3% х 1095 днів : 365 днів = 2 979,98 гривень.

З зазначеним розрахунком суду погоджується, а тому вимоги позивача обґрунтовані та такі що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача в доход держави судовий збір в сумі 704,80 грн., оскільки позивач на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від вказаних витрат при подачі позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 4, 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України , ст.ст. 509,625 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних зв’язку з невиконанням рішення суду - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, інфляційні витрати у сумі 31024, 86 гривень (тридцять одна тисяча двадцять чотири гривни вісімдесят шість копійок) та 3% річних у сумі 2 979,98 гривень (дві тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять гривень дев’яносто вісім копійок) за весь період невиконання рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 704, 80 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне судове рішення виготовлено та підписано 13.04.2018.

Суддя: Ю. В. Козлов