Рішення № 73756247, 03.05.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/14179/18

Провадження 2/712/84/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача шляхом визнання кредитних договорів недійсними, стягнення пені за невиконання умов кредитних договорів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача шляхом визнання кредитних договорів недійсними, стягнення пені за невиконання умов кредитних договорів. В подальшому уточнившись з позовними вимогами просила також стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь позивача 15 067 769,40 доларів США пені за невиконання зобов’язань за кредитним договором №895/06-034-103 від 25.03.2005 року та 9 756 450, 00 доларів США пені за невиконання зобов’язань по кредитному договору №895/06-021-093 від 19.07.2006 року, а всього 24 824 219, 40 доларів США.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2005 року між Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір №895/06-034-103 про надання кредиту в розмірі 114 671,00 доларів США. До 2014 року за вказаним договором сплачено 82 000 доларів США відповідачу, який не є кредитором. 25.03.2005 року був укладений договір поруки №895/06-034-103 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк»

19.07.2006 року між ОСОБА_1 та Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір №895/06-021-093 від 19.07.2006 року про надання кредиту в розмірі 81 000 доларів США. В забезпечення зобов’язань за даним договором укладено договір поруки №ДП 1-895/06-021-093 між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк». Також в забезпечення за вказаним кредитним договором було укладено договір поруки №ДП 1-895/06-021-093 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк».

До 2014 року за кредитним договором №895/06-021-093 сплачено 76 000 доларів США відповідачу, який не є кредитором за вказаними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що Черкаська обласна філія банку не мала цивільної правоздатності, оскільки не внесена у реєстр банків та не мала банківської та генеральної ліцензії на право здійснення банківських і валютних операцій. У вересні 2016 року позивачу стало відомо, що валютний рахунок на її ім’я не відкривався і юридичні особи не зараховували на жоден валютний рахунок сплачені нею кошти на виконання умов договору , а все відбувалось у гривні.

Підтвердженням відсутності використання кредитором та банком готівкової іноземної валюти є відповідь НБУ №20-0004/73506 від 01.09.2016 року.

Підставою недійсності також вважає недодержання сторонами в момент вчинення правочину сторонами вимог ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України, оскільки дані кредитні правочини не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків, кредитор не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності, правочини не містять розрахунку імпортної складової ціни фінансових послуг.

Також зазначила, що умови договору є несправедливими, так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору про установлення обов’язкових для споживача умов, з якими позивачка не мала реальної можливості ознайомитися перед укладенням спірного кредитного договору, що порушує п.п. 1,2,10, ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Оскільки банк не виконав умови кредитних договорів та не надав позичальнику обумовлену суму коштів у долара США до стягнення підлягає пеня відповідно до частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», загальний розмір пені обрахований позивачем складає 24 824 219, 40 доларів США.

Таким чином,позивач, посилаючись на ст.ст. 27, 203, 215-217, 230 ЦК України, ст.ст.10 11, 18,19,22 ЗУ «Про захист прав споживачів», просить суд визнати недійсними кредитні договори №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року та стягнути пеню.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд про їх задоволення, в подальшому в судові засідання не з’являлась, направляла до суду чисельні клопотання та просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Був повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду судової справи.

Представники відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася. Скерувала до суду заперечення, просила проводити розгляд справи без участі представника відповідача, відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення мотивовано тим, що відповідно до п.1.1 спірних кредитних договорів ОСОБА_6 надав ОСОБА_6 грошові кошти у тимчасове користування на умовах платності. Пунктом 2.5 кредитного договору №093 визначено, що позичальник зобов’язаний сплачувати Банку проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 20 числа наступного місяця.

Згідно з п.4.1 кредитного договору №093 за прострочення строків погашення кредиту, прострочення сплати процентів за кредитним договором, Позивач зобов’язаний сплатити Відповідачу пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми простроченої заборгованості. ОСОБА_6 умови кредитних договорів не виконуються, порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів.

Наведене стало підставою для звернення Банку до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитними договорами №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в результаті чого рішенням суду від 03.09.2014 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено у повному обсязі (справа №711/3412/14-ц).

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.12.2014 вказане рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси змінено. Вирішено позов Банку задовольнити частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №895/06-021-093 від 19.07.2006 року. В задоволенні позову до поручителів по вказаному кредитному договору відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.03.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на означені рішення судів першої та апеляційної інстанцій відмовлено (копії перерахованих рішень судів додаються).

Заперечили проти посилання представника позивача на відсутність повноважень у представника філії банку. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами,

Підпунктом 3.7.3 пункту 3.7 означеного Положення визначено, що для здійснення своїх завдань Філія має право укладати від імені Банку договори з питань банківської діяльності, зокрема: на розрахунково-касове обслуговування; на надання кредитів, в межах наданих Банком лімітів; на залучення депозитів від юридичних та фізичних осіб; проводити інші операції, відповідно до наданого Банком дозволу на здійснення банківських операцій, погодженого з управлінням Національного банку України у Черкаській області.

Вказували на безпідставність посилання представника позивача на

порушення відповідачем норм Закону України «Про захист прав споживачів» при укладенні

та виконанні кредитних договорів, оскільки на обгрунтування та підтвердження своїх

позовних вимог представником ОСОБА_1 не надано жодного належного та

допустимого доказу.

Крім того, зазначили що порядок видачі кредиту був здійснений відповідно до чинного законодавства та умов кредитних договорів, зокрема, кошти було видано із позичкового рахунку в іноземній валюті (долари США),

Таким чином вважали, що всі умови кредитного договору були погоджені обома сторонами на час укладення договору. Вибір умов кредитування (як і вибір конкретного банку) з боку позивача був добровільним. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.05.2017 року частково задоволено клопотання представника позивача та третіх осіб, зобов’язано банк надати первиннібухгалтерські документи по кредитним договорам №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року, а саме: виписку з поточного валютного рахунку позичальника та відомості про рух коштів по рахункам, меморіальні ордери по кредитним договорам №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року.

Відповідно до Ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 17.01.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Суд дослідивши та оцінивши матеріали справи, письмові докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав наступне.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди.

Відповідно до ст. ст. 215 - 235 ЦК України, особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

25.03.2005 року між АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір кредиту №895/06-034-103, відповідно до умов якого ОСОБА_6 надав ОСОБА_6 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 114 671,00 долар США зі сплатою 13,5 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 20.03.2012.

Додатковою угодою №1 до договору кредиту №895/06-034-103 від 25.03.2005 року сторони змінили графік повернення кредиту та продовжили термін повернення кредиту до 20.03.2017.

Додатковою угодою №2 до договору кредиту №895/06-034-103 сторони змінили графік повернення кредиту, надавши позичальнику кредитні канікули до жовтня 2011 року включно.

Договором про внесення змін №2 до договору кредиту №895/06-034-103 сторони змінили валюту кредитування на гривню та продовжили термін повернення кредиту до 16.12.2018 включно.

Згідно з п.1.4. Договору про внесення змін повернення кредиту здійснюється щомісячно до 20 числа рівними частинами в розмірі 5 321,80 грн.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору №895/06-034-103 від 25.03.2005 року ОСОБА_6 надав позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах платності. Пунктом 2.4 кредитного договору №103 визначено, що позичальник зобов’язаний сплачувати Банку проценти за використання кредиту, нараховані за поточний місяць, до 10 числа наступного місяця.

Згідно з п.4.1 кредитного договору №895/06-034-103 від 25.03.2005 року за прострочення строків погашення кредиту, прострочення сплати процентів за кредитним договором, Позивач зобов’язаний сплатити Відповідачу пеню за кожний день прострочення в розмірі 1% від суми простроченої заборгованості.

В забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов’язань за кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №895/06-034-103, відповідно до якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_6 зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

17.08.2012 додатковою угодою до Договору поруки №895/06-034-103 від 25.03.2005 ОСОБА_6 та Поручитель внесли зміни до змісту забезпеченого порукою зобов’язання. Так, сторони змінили валюту кредиту на гривню та продовжили термін повернення кредиту до 16.12.2018 включно.

На підставі Договору кредиту №895/03-021-093 від 19.07.2006 року акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 81 000,00 доларів СІЛА зі сплатою 13,00 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 18.11.2011.

Угодою №1 про внесення змін до договору кредиту №895/03-021-093 сторони змінили графік повернення кредиту та підвищили відсоткову ставку за користування кредитом до 14,5% річних.

Договором про внесення змін №2 до договору кредиту №895/03-021-093 сторони змінили графік повернення кредиту та продовжили термін повернення кредиту до 18.07.2013 включно. Згідно з п.1.1. кредитного договору №093 повернення кредиту здійснюється щомісячно до 22 числа.

В забезпечення виконання зобов’язань за вищевказаним договором між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір поруки №ДП1-895/03-021-093, відповідно до умов якого Поручитель зобов’язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_6 зобов’язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

21.10.2008 угодою №1 до Договору поруки № ДП1-895/03-021-093 від 19.07.2006 ОСОБА_6, ОСОБА_6 та Поручитель внесли зміни до змісту забезпеченого порукою зобов’язання. Так, сторони змінили відсоткову ставку, починаючи з 21.10.2008 до 14,5% річних, а в разі прострочення повернення кредиту - до 29% річних.

Договором про внесення змін до №2 до Договору поруки №ДП1-895/03-021-093 сторони внесли зміни до умов договору поруки в частині визначення обсягу, відповідальності поручителя, а саме закріплено відповідальність поручителя за новий графік повернення кредиту з новим кінцевим терміном повернення кредиту до 18.07.2013 включно.

Також, договір поруки № ДП2-895/03-021-093 від 19.07.2006 та відповідні додаткові угоди про внесення змін до нього було укладено між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно заяви на видачу готівки від 25.03.2005р. позичальник ОСОБА_1 отримала кредит 114671 доларів США, що еквівалентно 605589грн. 02коп.

Також про факт отримання ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором №№895/03-021-093 свідчать відомості витягу з особового рахунку позичальником, наданого під час розгляду справи віповідачем.

Проте, в порушення умов кредитних договорів №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року позичальником порушено умови щодо своєчасного повернення кредиту та виникла заборгованість.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.09.2014 року позов банку задоволено. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 25.03.2005р. в розмірі 408001грн. 27коп., а саме: борг по кредиту 373338грн. 36коп.; борг по відсотках – 33332грн. 80коп.; борг по пені за несвоєчасне повернення кредиту – 330грн. 23коп.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків – 139грн. 23коп.; інфляційні втрати за кредитом – 587грн. 55коп.; інфляційні втрати за відсотками – 273грн. 10коп.

Також вказаним рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.09.2014 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 19.07.2006р.: борг по кредиту – 6694,56 доларів США (по курсу НБУ 1 долар США становить 7,993грн.), що еквівалентно 53509грн. 62коп.; борг по відсотках – 1337,98 доларів США (по курсу НБУ 1 долар США становить 7,993грн.), що еквівалентно 10694грн. 50коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту – 5738грн. 73коп.; пеню за несвоєчасне повернення відсотків – 544грн. 93коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 19.07.2006р.: борг по кредиту – 6694,56 доларів США (по курсу НБУ 1 долар США становить 7,993грн.), що еквівалентно 53509грн. 62коп.; борг по відсотках – 1337,98 доларів США (по курсу НБУ 1 долар США становить 7,993грн.), що еквівалентно 10694грн. 50коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту – 5738грн. 73коп.; пеню за несвоєчасне повернення відсотків – 544грн. 93коп.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 19.12.2014 вказане рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси змінено. Вирішено позов Банку задовольнити частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2006 р. № 895/03-021-093: 6 694,56 (шість тисяч шістсот дев’яносто чотири) доларів США, що еквівалентно 53 509 грн. 62 коп. (курс долара до гривні на час нарахування боргу станом на 30 січня 2014 р.) заборгованості за кредитом; 1 337,98 (одна тисяча триста тридцять сім) доларів США, що еквівалентно 10 694 грн. 50 коп. (курс долара до гривні на час нарахування боргу станом на 30 січня 2014 р.) заборгованості за процентами по сплаті кредиту; 5 738 (п’ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 73 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 544 (п’ятсот сорок чотири) грн. 93 коп. пені за несвоєчасне повернення відсотків.В задоволенні позову до поручителів по вказаному кредитному договору відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.03.2015 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на означені рішення судів першої та апеляційної інстанцій відмовлено.

Як зазначено судом першої інстанції при розгляді справи 711/3412/14 в судовому засіданні встановлено, що згідно заяви на видачу готівки від 25.03.2005р. отримувач ОСОБА_1 отримала кредит 114671 доларів США, що еквівалентно 605589грн. 02коп. Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_1 при огляді цієї заяви не заперечувала проти наявності її підпису в даному документі.

Таким чином, твердження позивачки та її представника про порушення порядку відкриття рахунків при наданні кредиту, зарахуванню коштів, що як на їхню думку, дає підстави для визнання правочину недійсним, спростовуються сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів щодо встановленого факту наявності між сторонами кредитних правовідносин за кредитними договорами №895/06-034-103 від 25.03.2005 року, №895/06-021-093 від 19.07.2006 року, факту отримання ОСОБА_1 кредитів та часткової сплати заборгованості за кредитом та відсотками.

Доводи позивача щодо порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів» не підтверджуються наданими в судовому засіданні доказами. Крім того, суд враховує, що сторони неодноразово змінювали умови кредитування, позичальник погоджувалась з новими умовами виконання зобов’язань за кредитом відповідно до укладених додаткових угод до кредитного договору.

Згідно правового висновку, висловленого Верховним Судом України в постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-511цс15, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні знижки, тощо, які передують укладенню договору.

Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовуються. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові ВСУ у справі № 6-1341цс15 від 2 грудня 2015 року.

Що стосується відсутності повноважень у Черкаською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк» та її представника на представництво при укладенні правочинів, з цього приводу суд зазначає наступне. Приписами ст. 95 Цивільного кодексу України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Згідно з п. 20 частини другої ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, зокрема, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу.

Таким чином, філія юридичної особи має окремий ідентифікаційний код.

Відповідно до п. 9.4 Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 31.08.2001 №375, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.10.2001 за №906/6097 (чинного на момент укладення кредитних договорів), філії банку діють від імені банку на підставі положення про філію.

Філії банку мають право здійснювати банківські та інші операції, передбачені положенням про філію та на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу, за винятком операцій, для проведення та обліку яких у філії немає належних умов або яких філії не мають права здійснювати згідно з вимогами чинного законодавства України.

Керівник філії банку діє на підставі довіреності, виданої банком.

Відповідно до п. 15.2 статті 15 Статуту Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», затвердженого Загальними зборами акціонерів 26.04.2002 (протокол №15), зареєстрованого Національним банком України 05.07.2002, ОСОБА_6 зі своїми філіями, відділеннями та представництвами є єдиною системо. Філії та представництва не є юридичними особами й здійснюють свою діяльність від імені Банку відповідно до положення про філію чи представництво, довіреності Банку та дозволу, виданих Банком - юридичною особою .

Згідно з п.1.3 Положення про Черкаську обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», затвердженого Спостережною радою АКБ «Укрсоцбанк» (рішення від 08.10.2003, протокол №89), зареєстрованого Головним управлінням Національного банку України по місту Києву і Київській області 22.01.2004, філія є складовою частиною Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» без прав юридичної особи та створена відповідно до наказу Голови Правління Банку №5 від 25.12.90.

Підпунктом 3.7.3 пункту 3.7 означеного Положення визначено, що для здійснення своїх завдань Філія має право укладати від імені Банку договори з питань банківської діяльності, зокрема: на розрахунково-касове обслуговування; на надання кредитів, в межах наданих Банком лімітів; на залучення депозитів від юридичних та фізичних осіб; проводити інші операції, відповідно до наданого Банком дозволу на здійснення банківських операцій, погодженого з управлінням Національного банку України у Черкаській області.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюєтьс печаткою.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

З преамбули Договору кредиту №895/06-034-103 від 25.03.2005 вбачається, що вказаний договір укладений між АКБ «Укрсоцбанк» в особі заступника керуючого Черкаської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту та довіреності від 08.04.2004, посвідченої ОСОБА_8, приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу за реєстровим номером 3200 та ОСОБА_1 Договір кредиту №895/03-021-093 від 19.07.2006 також укладений між тими самими сторонами на підставі аналогічних документів.

Отже, якщо це не передбачено відповідними повноваженнями структурного підрозділу (положення, статут, довіреність), остання має право укладати кредитні договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його відокремлений підрозділ – філія. Якщо філія банку одержала від банку належним чином оформлені повноваження на укладання кредитних договорів від імені банку, відсутність в тексті договору посилання на те, що цей договір укладений від імені банку за наданими повноваженнями не може бути підставою для визнання договору недійсним. За цих обставин слід вважати, що договір укладений від імені банку.

Таким чином, судом встановлено, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Відповідачем не доведено порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. ОСОБА_1 отримавши кредит за спірними кредитними договорами, в подальшому по 2014 рік виконувала їх умови.

Стосовно інших доводів, викладених в позовній заяві, (не отримання позивачкою кредитних коштів від банку, відсутність у банку доказів про належне виконання умов надання кредитних коштів, направлення повідомлень до НБУ, укриття банком інформації, що стосується порядку та умов виконання банком своїх зобов’язань з кредитування) то суд зауважує, що ці обставини стосуються порядку виконання сторонами договору своїх зобов’язань і можуть бути підставою для розірвання укладеного договору, але не мають значення для визначення його дійсності, що визначається шляхом перевірки відповідності правочину вимогам закону на момент його укладання, тобто до того, як сторони розпочали виконувати взяті на себе на підставі договору зобов’язання.

Підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину; відсутність волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин вчинено у формі, яке не відповідає формі, встановленій законом; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За результатами розгляду даної цивільної справи, судом не встановлено будь-яких обставин та підстав для визнання кредитних договорів недійсними та порушення з боку відповідача умов договору, що могло спричинити нарахування пені відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, відсутні підстави для застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачені статтею 216 ЦК.

Відповідно до ст.141 ЦПК, враховуючи, що позивачка звільнена від сплати судових витрат, то витрати з оплати судового збору за розгляд позову необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 6, 15, 16, 203, 215-217, 229, 230, 625, 627, 1048, 628, 638, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», постановою Пленуму ВССУ від 30.03.2012р. №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, ст.ст.4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживача шляхом визнання кредитних договорів недійсними, стягнення пені за невиконання умов кредитних договорів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 03.05.2018 р.

Головуючий: Т.Є. Троян