Ухвала суду № 73750294, 02.05.2018, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/1520/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в особі: головуючого судді Загородько Н.А.

при секретарі Туровичу М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Корець заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню -

встановив:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 563/1520/13-ц від 03.07.2014 року, виданий Корецьким районним судом Рівненської області.

Заяву мотивує тим, що вважає, що виконавчий лист № 563/1520/13-ц від 03.07.2014 року відносно солідарного стягнення суми боргу 120369, 23 грн. при розгляді справи, повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий без достатніх правових підстав. На момент звернення з позовною заявою та винесення судового рішення в силу п.2 ст.14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року, зобов"язання по кредитному договору № 010/89-07/557 від 14.04.2008 року є погашеним. Також, стягнувши з декількох поручителів в одному позові солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором неправильно застосовано норми ст.554 ЦК України.

Представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, але до суду подала заяву про розгляд справи без її участі, подану заяву підтримала повністю.

Представник ПАТ "Кристалбанк" в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. У письмових запереченнях на заяву зазначено, що дана заява не підлягає до задоволення, оскільки рішенням Корецького районного суду від 02.04.2014 року встановлено факт наявності заборгованості, дане рішення набрало законної сили, заборгованість залишається непогашеною. Доводи заявника стосуються лише законності ухвалення рішення і жодним чином не відносяться до правомірності видачі виконавчих листів. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, а тому підстав для винесення ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню немає.

ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з"явились, хоча про час та місце рогляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку:

Так, згідно з ч.1, 2 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов"язок боржника відсутній повністю чи частково у зв"язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно заочного рішення Корецького районного суду по справі № 563/1520/13-ц від 02.04.2014 року з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_3" стягнуто заборгованість по

кредитному договору № 010/89-07/557 від 14.04.2008 року у сумі 120369,23 грн. та судові витрати по справі в сумі 3441 грн..

03.07.2014 року Корецьким районним судом Рівненської області було видано виконавчий лист № 563/1520/13-ц по вищезазначеному рішенню, а 03.10.2016 року відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Як встановлено судом ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.01.2012 року порушено справу № 5019/90/12 про банкрутство фермерського господарства "Власюка Валерія Васильовича".

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.10.2014 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ФГ "ОСОБА_1В.". До реєстру вимог кредиторів включено грошові вимоги ПАТ "ОСОБА_5 ОСОБА_3" в сумі 548 422 грн. 68 коп.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з частиною першою статті 598, статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов’язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

Рішенням Корецького районного суду від 02.04.2014 року стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «ОСОБА_5 ОСОБА_3» - 120369,23 грн. заборгованості за кредитним договором.

Згідно із частиною п’ятою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов’язковість рішень суду.

За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Таким чином, положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов’язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов’язок поручителя щодо виконання зобов’язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації юридичної особи – боржника за цим зобов’язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи – боржника.

Як вбачається з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підстава для його внесення ФГ "ОСОБА_1В.": 20.10.2014 року припинено за судовим рішенням.

Отже, в даній справі право на стягнення з поручителя заборгованості (шляхом звернення до суду з позовом, за результатами розгляду справи за яким ухвалено судове рішення про стягнення цієї заборгованості з поручителя) було реалізоване кредитором до ліквідації боржника, то ліквідація останнього не свідчить про припинення зобов’язання поручителя.

На підставі вищевикладеного, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.259-261, 354, 431, 432 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області протягом 15 днів з дня її проголошення через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя