Рішення № 73734110, 24.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. № 820/889/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дій) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати бездіяльність (дії) головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. з грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій і допомоги у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698 протиправними;

- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. пенсію без обмеження максимальним розміром в розмірі якій обчислений 90% грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 р.;

- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку ОСОБА_3 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, розмір яких зазначений у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78 протиправною;

- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 з 27.03.2017 року пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексації, компенсації за невикористану відпустку в розмірах, які зазначені у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

- подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення йому перерахунку, пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” та довідки для перерахунку пенсії від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698 року про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року. Також у заяві про уточнення позовних вимог позивачем вказано, що ним отримано від ГУМВС України в Харківській області довідку про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78, яку в подальшому було подано до відповідача задля здійснення перерахунку пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку. Однак під час особистого прийому 26.03.2018 року ГУПФУ у Харківській області було повідомлено позивача про відмову у в перерахунку пенсії та обчислення її з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Вказана бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 19.02.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі за вище вказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду 12.03.2018 надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що на виконання листа Пенсійного фонду України від 26.02.2018 №6194/02-23, яким повідомлено про підстави для проведення перерахунку пенсій згідно Постанови №103 головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області супровідним листом за №5978-14/20 від 02.03.2018 до ліквідаційної комісії УМВС України в Харківській області надано списки осіб працівників начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за формою згідно з додатком 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. При цьому, листом Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 року №2900/05-2018 було повідомлено Пенсійний фонду України, що нові довідки про розмір грошового забезпечення на підставі списків наданих органами Пенсійного фонду України, будуть містити розмір премії за січень 2016 року та нові оклади за спеціальними званнями, зокрема внутрішньої служби, передбаченими постановою КМУ від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Отже, відповідачем вказано, що органами пенсійного фонду України буде проведено на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, наданих Міністерством внутрішніх справ, у терміни та спосіб, визначені постановою №103. У зв'язку з зазначеним представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог по справі за вище вказаним позовом та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи у судове засідання.

Представником відповідача через канцелярію суду 12.04.2018 надано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому вказано, що відповідачем було здійснено призначення розрахунок пенсії позивача на підставі документів, наданих ГУМВС України в Харківській області, зокрема грошового атестата №8 від 04.06.2010 року та довідки до грошового атестату №8 від 04.06.2010 року. У грошовому атестаті не було вказано доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, а відтак, останні під час не були враховані при призначенні позивачу пенсії. Також представником відповідача вказано, що зазначені у довідці від 26.02.2018 р. № 78 додаткові види грошового забезпечення за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. не є такими, що враховуються під час призначення пенсії, а відтак відповідача відсутній законодавчо визначений обов’язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки. Крім того, представником відповідача вказано, що станом на день винесення судом ухвали про прийняття уточнених позовних вимог позивачем не було отримано відмови, а відтак права позивача не були порушені, що суперечить сутності судового захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги є передчасними. Також представником відповідача вказано, що в даному випадку дана частина позовних вимог не пов’язана із перерахунком пенсії на підставі ст.. 63 Закону №2262-ХІІ, а підставою звернення до суду є неврахування, на думку представника позивача, усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії, а відтак, ці позовні вимоги знаходяться поза межами шестимісячного строку визначеного ст.122 КАС України. З огляду на вказане відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Представником позивача через канцелярію суду також подано відповідь на відзив

Представник позивача в судове засідання прибув позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві та відзиві на заяву про уточнення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому була призначена пенсія.

При цьому, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 07.12.2017 року ГУМВС України в Харківській області було направлено до ГУ ПФУ у Харківській області уточнені довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій, зокрема, надано довідку і щодо ОСОБА_3

Матеріали справи свідчать, що відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області №100/37731-200-006698 від 05.12.2017 року, вбачається, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року за посадою, яку займав позивач, становить 5988,35 грн.

Представником позивача під час судового розгляду справи вказано, що відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства не було своєчасно здійснено перерахунку пенсії позивача, що свідчить про допущенням останнім протиправної бездіяльності.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 02.03.2018 року було зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дій) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, до набрання законної сили рішенням у справі №Пз/9901/8/18.

При цьому, Верховним Судом 15.02.2018 року розглянуто зразкову справу №Пз/9901/8/18 (№820/6514/17) щодо аналогічних правовідносин, за результатами чого прийнято рішення, яке набрало законної сили 17.03.2018 року.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені Верховним Судом у пункті 55 рішення від 15.02.2018 року, а отже судом при вирішенні даної справи мають бути враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №Пз/9901/8/18 (№820/6514/17).

Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

При цьому, відповідно до абзацу другого розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України “Про Національну поліцію” пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268” встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Водночас, суд зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393” (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Згідно із пунктами 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується відповідачем, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 та на підставі листа Пенсійного фонду України від 28.02.2017 № 9493/02-23, надіслано до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області список осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для оформлення довідок про грошове забезпечення згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”.

Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до головного управління надано довідку № 100/31731-2003006698 від 05.12.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, що свідчить про дотримання вимог Порядку №45 в частині надання довідок до територіального органу Пенсійного фонду.

Таким чином позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням вище наведених норм діючого законодавства з 01.01.2016 року.

При цьому, з огляду на вищевикладене та враховуючи правову позицію відповідача, викладену у поданому до суду відзиві на позов, суд приходить до висновку, що відповідачем у даній справи не заперечується право позивача, як пенсіонера органів внутрішніх справ, на перерахунок пенсії, проте під час судового розгляду справи представником відповідача вказано на прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, якою і передбачено виплату перерахованих пенсій, а отже виплата пенсії буде здійснена після надходження бюджетних асигнувань

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі “Кечко проти України” (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, з огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оскільки право на перерахунок пенсії позивача передбачено нормами діючого законодавства та було дотримано вимоги Порядку №45 для проведення виплати пенсії позивачу в перерахованому розмірі, ОСОБА_3 має законні підстави для перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

При цьому, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів проведення перерахунку пенсії відповідача.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення положень ст. 51 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 після надходження довідки не було здійснено перерахунок пенсії, що свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. з грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій і допомоги у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698.

Стосовно посилання відповідача у поданому до суду відзиві на прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. та здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до останньої у встановлені строки та відповідно до порядку суд зазначає наступне.

Станом на час розгляду даної справи відбулися зміни правового регулювання спірних правовідносин, шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р., якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.

При цьому, суд зазначає, що у позивача з 01.01.2016 р. виникли обставини, що слугують підставою для зміни розміру пенсії.

Водночас, відповідно до положень статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що вказана постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. прийнята після виникнення спірних правовідносин, а отже враховуючи, що у даній справі судом надається оцінка правовідносинам, які виникли до звернення особи з позовом до суду, то у даному випадку не підлягають оцінці ті правовідносини, які виникли під час розгляду такої справи, а відтак такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. пенсію, в розмірі якій обчислений 90% грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 р.

Таким чином враховуючи наведені обставини, наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

При цьому, стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 року зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12.2016 року у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

З огляду на вище викладене суд зазначає, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення та до часу внесення змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсії всім особам, які отримують таку пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром.

Однак суд зазначає, що на час розгляду справи матеріали останньої не містять доказів того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений у розмірі або строком, а отже на разі відсутні порушення прав позивача в цій частині, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати перераховану пенсію, суд зазначає наступне, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені прав. При цьому, суд на разі позбавлений можливості задовольняти позовні вимоги на майбутнє, оскільки на час розгляду судом справи права позивача в цій частині вимог не були порушені, тому вказана вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог позивача про визнання бездіяльності головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку ОСОБА_3 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, розмір яких зазначений у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78 протиправною суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у лютому 2018 р. позивач звернувся до ліквідаційної комісії ГУМВСУ в Харківській області із заявою про надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення які я отримував під час проходження служби.

Ліквідаційною комісією ГУМВСУ в Харківській області надано ОСОБА_3 довідку про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78, в якій зазначені відомості про доплату за роботу в нічний час, доплату за роботу в святкові дні, індексацію, компенсацію за невикористану відпустку які я отримував під час служби та з яких утримано та сплачено єдиний соціальний внесок.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про проведення перерахунку та виплати призначеної йому пенсії з грошового забезпечення, до складу якого додатково включити: доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, розмір яких зазначений у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

Під час судового розгляду справи зі змісту адміністративного позову та наданих представником позивача пояснень встановлено, що під час особистого прийому 26.03.2018 року ГУПФУ у Харківській області було повідомлено позивача про відмову у в перерахунку пенсії та обчислення її з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду задля захисту свого порушеного права.

Суд зазначає, що представником відповідача під час судового розгляду справи вказаних обставин не спростовано.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей”, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р., відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно із пунктом 1 Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до схеми додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

При цьому, положеннями ч.1 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до положень п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із п.2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Суд зазначає, що положеннями ст. 108 Кодексу законів про працю України визначено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Також, положеннями ст. 107 Кодексу законів про працю України передбачено, що робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

З огляду на вище викладені норми Кодексу законів про працю надбавки за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні та за службу в понаднормовий час у разі настання відповідних обставин мали нараховуватися позивачу та нараховувались, а відтак вказані надбавки входять до грошового забезпечення позивача, про що також свідчить і наявна в матеріалах справи довідка про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

З аналізу вище зазначеної норми слід дійти висновку, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З наявної в матеріалах справи довідки про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78 вбачається, що одноразова грошова допомога при звільненні в сумі 28015,47 грн. та індексація в сумі 4011,71 грн згідно законодавства, не є об’єктом для нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тому внески до Пенсійного фонду не нараховувались.

З огляду на вище вказані норми діючого законодавства, а також вище вказані зазначення у поданій позивачем до відповідача довідці суд приходить до висновку, що в даному випадку до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія, слід також віднести і доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, враховуючи встановлені судовим розглядом справи обставини суд приходить до висновку, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність стосовно не перерахунку ОСОБА_3 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, компенсації за невикористану відпустку, розмір яких зазначений у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо посилання представника відповідача, у поданому до суду відзиві на заяву про збільшення позовних вимог, на строк, який підлягає визначенню при захисті прав позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судовим розглядом позивач отримав довідку №78 про додаткові види грошового забезпечення у лютому 2018 року.

Під час особистого прийому 26.03.2018 року ГУПФУ у Харківській області позивача було повідомлено про відмову у в перерахунку пенсії та обчислення її з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

В даному випадку, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, після отримання усної відмови позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, тобто з моменту дізнання про порушення його прав, а отже визначений ст. 122 КАС України строк має рахуватись саме з цієї дати.

Таким чином, позивачем строк на звернення до суду в даному випадку не пропущено, через що відсутні підстави для застосування наслідків пропущення позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів.

Таким чином, призначена позивачу пенсія підлягає перерахунку саме з 27.03.2017 року, тобто з наступного після дати подання позивачем додаткових документів, з урахуванням вимог ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” дня.

Отже, належним способом захисту порушених прав позивача, на думку суду, є саме зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 з 27.03.2017 року пенсію з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, компенсації за невикористану відпустку в розмірах, які зазначені у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

Щодо заявленого позивачем клопотання про встановлення судового контролю за невиконання рішення суду шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

У даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності (дій) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. з грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій і допомоги у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 з 01.01.2016 р. пенсію, в розмірі який обчислений з розрахунку 90% грошового забезпечення з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських в розмірах зазначених у довідці ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсій від 05.12.2017 р. №100/31731-2003006698, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 01.01.2016 р.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку ОСОБА_3 пенсії з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, компенсації за невикористану відпустку, розмір яких зазначений у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_3 з 27.03.2018 року пенсію з грошового забезпечення з урахуванням доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, компенсації за невикористану відпустку в розмірах, які зазначені у довідці про нараховані та виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_3 за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. включно від 26.02.2018 р. № 78.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 61184, код - НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.