Постанова № 73728770, 05.04.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/495/18

Номер справи місцевого суду: 521/14299/17

Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2018 року м. Одеса

Справа № 521/14299/17

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»;

- відповідач - ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Михайлюка О.А. 31 жовтня 2017 рокуо 12 годині 08 хвилин в м. Одесі,

встановила:

У вересні 2017 р. приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхування») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі - 99 300,24 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.04.2016 р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Анрадес Штіль» укладено Договір страхування № 30463абюб, згідно якого було застраховано автомобіль - «Шкода Октавія А5», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1.

20.09.2016 року в м. Одесі сталася ДТП - зіткнення автомобіля «Шкода Октавія А5», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, з автомобілем «Ніссан Х-Трейл», державний реєстраційний номер - НОМЕР_2, під керуванням водія - ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою суду від 04.11.2016 р. ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні ДТП.

ПрАТ «СК «АХА Страхування» сплатило власнику автомобіля «Шкода Октавія А5», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, страхове відшкодування в сумі - 99 300,24 грн.. Відповідачка в порядку регресу має сплатити сплачене страхове відшкодування.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 31.10.2017 р. позов ПрАТ «СК «АХА Страхування» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі - 99 300,24 грн. та судовий збір у сумі - 1 600,00 грн..

Рішення мотивовано тим, що відповідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (а. с. 53 - 53 зворотня сторона).

ОСОБА_5, представник ОСОБА_4, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вона була сповіщена з порушенням встановленого строку. Розмір страхового відшкодування є завищеним, що можно було встановити шляхом проведення по справі відповідної експертизи. Не враховано, що автомобіль «Ніссан Х-Трейл», державний реєстраційний номер - НОМЕР_2, застраховано у ПрАТ «СК «Нова», ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., а тому розмір стягнутої з неї суми повинен бути зменшений на цю суму.

ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

ПрАТ «СК «АХА Страхування»у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає необхідним скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема - право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страхового відшкодування. Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 р. у справі № 6-2587цс15. Особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимог потерпілого не позбавлена права звернутися до свого страховика із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика, як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 р. у справі № 6-2808цс15.

Представник ПрАТ «СК «АХА Страхування»у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи страхова компанія повідомлена належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу страхова компанія просить розглянути справу за відсутності її представника.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності представника ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов правильного висновку про задоволення позову. Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 993, 1188 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

28.04.2016 р. між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «Анрадес Штіль» укладено Договірдобровільного страхування наземного транспортного засобу «Все включено» № 30463абюб, згідно якого застрахованим транспортними засобом є - автомобіль «Шкода Октавія А5», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 4 - 11).

Страховим випадком за вказаним договором є, зокрема - збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. п. 9.2, 25.2.2). Розмір страхової суми становить - 304 000,00 грн. (п. 11). Розмір збитків визначається шляхом складення кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків за вирахуванням встановленої франшизи (п. п. 29.12, 29.13).

20.09.2016 року в м. Одесі сталася ДТП - зіткнення автомобіля «Шкода Октавія А5», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, з автомобілем «Ніссан Х-Трейл», державний реєстраційний номер - НОМЕР_2, під керуванням водія - ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою суду від 04.11.2016 р. ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні ДТП (а. с. 13 - 15).

Згідно акту огляду транспортного засобу від 29.09.2016 р. (а. с. 20 - 21), рахунку фактури від 05.10.2016 р. № Ч1С-000078 (а. с. 22), розрахунку страхового відшкодування (а. с. 23 - 24) розмір страхового відшкодування становить - 99 300,24 грн., яке відповідно до платіжного доручення від 25.10.2016 р. № 276 875 було сплачено ПрАТ «СК «АХА Страхування» особі, яка проводила ремонт автомобіля.

Між сторонами виникли правовідносини з відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, та переходу до страховика права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у зв'язку з проведеною виплатою страхового відшкодування страхувальнику.

За правилами, передбаченими ст. ст. 993, 1188 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: а) шкода, завдана, одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; б) за наявності вини лише особи, які завдано шкоди, вона їй на відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Оскільки беззаперечно встановлено, що страхова компанія сплатила страхове відшкодування, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апелянта про неналежне сповіщення спростовуються наявними у справі відомостями про тримання ОСОБА_4 28.10.2017 р. судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 31.10.2017 р. (а. с. 55).

Доводи апелянта щодо завищеного розміру страхового відшкодування, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки не надано доказів, які спростовують наявні у справі докази щодо розміру вартості проведеного ремонту пошкодженого автомобіля (а. с. 20 - 22).

Доводи апелянта про те, що автомобіль «Ніссан Х-Трейл», державний реєстраційний номер - НОМЕР_2, застраховано у ПрАТ «СК «Нова», ліміт відповідальності становить - 50 000,00 грн., а тому розмір стягнутої з неї суми повинен бути зменшений на цю суму, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з положень ст. 993 ЦК України.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, є безпідставною, а тому її треба залишити без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів ОСОБА_5, представника ОСОБА_4,а також для прийняття доводів апеляційної скарги останнього у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2017 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 16 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе