Ухвала суду № 73722219, 26.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №646/1979/18 Головуючий 1-ї інстанції: Гребенюк В.В.

Провадження №11-сс/790/677/18 Доповідач: Яковлева В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Яковлевої В.С.,

суддів - Бездітка В.М. та Чопенка Я.В.,

з секретарем - Ілюхіною К.А.,

за участю захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційними скаргами прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року задоволено клопотання слідчого ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4 Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком до 09 червня 2018 року, з заставою у розмірі 250 880 гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом 60 діб з дня затримання до 10.06.2018 року включно, з одночасним визначенням застави, що перебільшує максимальний розмір застави, передбачений ст.182 КПК України, а саме в розмірі 1 000 000 гривень. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді в цій частині є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не дотримано вимог ст.178 КПК України та не враховано вагомість доказів про вчинення підозрюваним злочину, репутацію підозрюваного. З огляду на обставини кримінального правопорушення, кількість існуючих ризиків, прокурор вважає, що застава у розмірі 1 000 000 гривень зможе забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Також захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги вважає необґрунтованою підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та недоведеним існування ризиків, вказаних у клопотанні слідчого. Слідчим суддею не достатньо ретельно проаналізована можливість застосування інших запобіжних заходів.

Прокурор в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відсутність прокурора в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України не є перепоною для проведення апеляційного розгляду.

Вислухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Прокуратурою Харківської області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017220000001331 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України (а.с.7-10).

11 квітня 2018 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2 (а.с.36-39).

12 квітня 2018 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (а.с.60-64).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, який на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України;

2.наявність реального ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Доводи апеляції щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, є неспроможними.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного у вчиненні правопорушення, що йому інкримінуються, підлягають з’ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду.

Слідчим суддею вивчалась особа підозрюваного та враховано, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна, репутацію підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце реєстрації, проживає разом з батьками-пенсіонерами, підтримує спілкування з неповнолітніми дітьми, колишній працівник правоохоронних органів, не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколог та психіатра не перебуває.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 злочину, який свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про особу підозрюваного, спростовують доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування – забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є недостатнім.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Враховуючи вищезазначені підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, кількість ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід, дана застава є достатньою та необхідною для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Виходячи із вимоги КПК України щодо необхідності при визначенні розміру застави врахування майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, апеляційний суд вважає, що застава у розмірі 1 000 000 грн., як про те зазначає прокурор в апеляційній скарзі не є обґрунтованими. Застава у розмірі 1 000 000 грн. є завідомо непомірною для підозрюваного, що свідомо унеможливлює її внесення. Визначення такого розміру застави суперечитиме вимогам як національного, так і міжнародного законодавства.

Колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційних скарг не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 квітня 2018 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді