Ухвала суду № 73721104, 02.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 629/3787/15-ц Головуючий суддя І інстанції Смірнова Н.А.

Провадження № 22-з/790/121/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: В порядку ЦПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді-доповідача-Яцини В.Б.,

суддів колегії- Бурлака І.В., Кружиліної О.А.,

розглянув заяву представника ОСОБА_2-ОСОБА_3 про відвід головуючому судді-Коваленко І.П. та судді колегії Овсянніковій А.І. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року в складі судді Смірнової Н.А., по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» про визнання кредитно-заставного договору недійсним та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання кредитно-заставного договору недійсним та стягнення моральної шкоди - залишено без розгляду.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

26 квітня 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду заяву про відвід головуючому судді - Коваленко І.П. та судді колегії- Овсянніковій А.І.

Заява про відвід суддів мотивована тим, що під головуванням суддів Коваленко І.П. та Овсяннікової А.І. ухвалювались судові рішення з якими він не погоджується. Подаючи вищевказану апеляційну скаргу ОСОБА_2, посилався на свій незадовільний майновий стан сторони, просив суд звільнити його від сплати судового збору, або відстрочити, розстрочити його сплату до ухвалення судового рішення. На підтвердження обставин додав належні докази про наявність утриманця, її хворобу, власні хвороби, про відсутність роботи та доходу. Проте, суддя-доповідач Коваленко І.П., 26 січня 2018 року, постановила ухвалу про залишення скарги без руху, до усунення недоліку - сплати судового збору. Безробітному, страждаючому на тяжку хворобу опорно-рухомого апарату ОСОБА_2, особі, яка тільки-но заробила і витратила кошти на проведення оперативного лікування доньки, до ухвалення рішення у справі довелось сплатити судовий збір.

У іншій справі, за апеляцією на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року у цій же справі, судді-доповідач Коваленко І.П. продемонструвала аналогічне ставлення до довірителя. Попри, всі наступні докази, які ОСОБА_2 спромігся надати суду на підтвердження свого незадовільного майнового стану сторони впродовж січня-березня цього року, рішення одне і теж - сплатити 1226,28 грн, суму, яка майже рівна прожитковому мінімуму на одну особу.

Згаданими діями, суддя Коваленко І.П. продемонструвала упередженість, підкреслила свою необ'єктивність і побічну зацікавленість, прагнення залишити в силі заочне рішення на користь ПАТ «Акцент Банк».

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.

За суб'єктивним критерієм повинно оцінюватися особисте переконання та поведінка конкретного судді, зокрема, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі.

Практика ЄСПЛ свідчить, що у кожній окремій справі повинно вирішуватися питання, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Представника ОСОБА_3 бентежить позиція суддів колегії, як Коваленко І.П. так і ОвсянніковоїА.І., яка виявилась у цивільній справі №629/4511/16-ц на користь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Щоб скасувати законне рішення суду першої інстанції, судді, Овсяннікова А.І. та Коваленко І.П., вдались до перекручення його пояснень представника позивача ОСОБА_6 та у постанові зазначили, що ніби-то, з моїх слів КСП ім.Пархоменко ліквідовано (реорганізовано) з наявністю правонаступників. Тому, переконаний що справедливого рішення у справі за апеляцією ОСОБА_2 на

ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року у цивільній справі №629/3787/15-ц судді колегії Коваленко І.П. та Овсяннікова А. І. не ухвалять.

Вважав, що вищенаведене свідчить про пряму або побічну заінтересованість суддів колегії Коваленко І.П. та Овсяннікової А.І. у результаті розгляду справи та викликає сумнів в неупередженості і об'єктивності вказаних суддів.

Перевіривши доводи заяви судова колегія вважає, що підстав для задоволення відводу відсутні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяв про відвід вбачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв'язку із розглядом зазначеними суддями інших справ.

Не надав представник ОСОБА_3 і належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість суддів колегії Коваленко І.П., Овсяннікової А.І. у розгляді цієї справи, які викликають сумнів у неупередженості і об'єктивності вказаних суддів.

Враховуючи викладене, вважаємо, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об'єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів Коваленко І.П., Овсянніковій А.І. по цій справі, яка є предметом апеляційного перегляду, не вбачається.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву представника ОСОБА_2-ОСОБА_3 про відвід головуючому судді-Коваленко І.П. та судді колегії Овсянніковій А.І. - залишити без задоволення.

Головуючий суддя В.Б.Яцина.

Судді колегії І.В.Бурлака.

О.А.Кружиліна.