Ухвала суду № 73719817, 02.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/862/18

Номер справи місцевого суду: 523/16369/15-ц

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 травня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3про забезпечення позову в процесі розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні апеляційного суду Одеської області знаходиться апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено на 10 травня 2018 року.

23 квітня 2018 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через канцелярію Апеляційного суду Одеської області було подано клопотання про забезпечення позову, яким заявник просить суд накласти арешт на нежилі приміщення офісу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2006 року зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 10315930, до завершення розгляду справи, а також заборонити ОСОБА_6 відчужувати іпотечне майно - нежилі приміщення офісу, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2006 року зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 10315930, до завершення розгляду справи. Своє клопотання заявник обґрунтовує тим, що користуючись тривалим розглядом справи (та в зв'язку з цим не набранням чинності рішення суду першої інстанції) позивач неодноразово перепродав право вимоги за кредитним договором №014/0075/74/49861, а протягом цього часу на апелянта тиснуть колекторські компанії, які погрожують та вимагають повернення необґрунтовано завищених сум. Окрім цього, заявник зазначає, що апелянту стало відомо, що новий кредитор ОСОБА_6, користуючись затягуванням апеляційного розгляду справи та до його закінчення має намір продати іпотечне майно шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Тому, в зв'язку з наведеним, та оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам апелянта, а без належного забезпечення позову, скориставшись затягуванням апеляційного розгляду справи, кредитор може відчужити іпотечне майно, що у разі задоволення апеляційних вимог (або залишення без змін рішення суду першої інстанції) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або поновлення оспорюваних інтересів апелянта, за захистом яких він звернувся до суду, заявник просить задовольнити подане клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Учасники провадження про розгляд заяви про забезпечення позову не повідомлялися.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з положеннями ст. 43 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Враховуючи вище наведене колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подаючи до суду клопотання про забезпечення позову заявник надав до суду копію договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, укладеного 27 березня 2006 року між ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець), копію витягу з державного реєстру правочинів щодо вказаного договору купівлі-продажу, а також копію витягу про реєстрацію права власності щодо спірного нерухомого майна. Надані документи свідчать про те, що спірне нерухоме майно на даний час належить на праві приватної власності апелянту-відповідачу - ОСОБА_2 Разом з тим, вказане нерухоме майно перебуває під іпотечним обтяженням, однак, не зважаючи на це, його відчуження може відбутися лише за встановленою законом процедурою, будь-яким іншим способом поза волею власника нерухоме майно не може бути відчужено.

Враховуючи вище зазначене, доводи клопотання відхиляються, оскільки спірне нерухоме майно належить на праві приватної власності апелянту-відповідачу, що, в свою чергу, виключає відчуження нерухомого поза волею власника, крім випадків передбачених законом та договором. Докази погашення заборгованості первинному кредитору в матеріалах справи відсутні. При цьому враховується, що інститут забезпечення позову за своєю сутністю призначений для запобігання утруднення виконання рішення суду в майбутньому, а за обставинами даної справи обраний заявником вид забезпечення позову жодним чином не вплине на результат виконання рішення суду, а тому колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні поданого клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153, 381 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

02.05.2018 року м. Одеса