Ухвала суду № 73714913, 26.04.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1780/2018 Справа № 490/3204/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

УХВАЛА

26 квітня 2018 р.

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі головуючого судді Гуденко О.А., із секретарем Кваша С.О.,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття зустрічного позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк до ОСОБА_3 анатоліївни , ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

В квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду позовною, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як солідарних боржників заборгованість за тілом кредиту по договору про надання траншу № SME0003613-2 від 10.11.2011 7928718,39 грн.; стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як солідарних боржників заборгованість за тілом кредиту по договору про надання траншу № SME0003613-2 від 10.11.2011 7928718,39 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статей 520, 553, 554, 541, 543 Цивільного кодексу України, заявлені на підставі умов пункту 1.1 рамкової угоди № SМЕRS00056 від 12.09.2007; пунктів 3.1, 5.5.7, 3.6 договору про надання траншу № SМЕ0003613-2 від 10.11.2011; пунктів 1.1 договорів поруки № SМЕRS00056/8 від 10.11.2011 та № SМЕRS00056/9 від 10.11.2011; письмової вимоги банку № 22360-11-б/б від 20.03.2014 до учасників про дострокове виконання зобов'язань за договором про надання траншу .

Так, як зазначено в позовній заяві, відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є додатком № 1 до договору про надання траншу № SМЕ0003613-2 від 10.11.2011, позичальником було прострочено сплату чергового платежу по кредиту та процентів за користування кредитом у строк не пізніше 11 лютого 2014 року. Внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання виникла прострочена заборгованість у вигляді заборгованості за тілом кредиту по договору про надання траншу № SМЕ0003613-2 від 10.11.2011 станом на 13.03.2017 в розмірі 7928718,39 грн., яка (із врахуванням її часткового погашення в розмірі 971992,66 грн. внаслідок проведення виконавчих дій) залишилась не погашена, а вимоги банку не виконані. Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачами зобов'язань стосовно дострокового повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_3А, та поручителів ОСОБА_4С, та ОСОБА_1 як солідарних боржників з ОСОБА_3

Ухвалою суду від 04 травня 2017 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 17 липня 2017 року.

Судові засідання, призначені на 27 жовтня 2017 року, 05 лютого 2018 року відкладалися за клопотанням представника позивача у зв'язку з веденням переговорного процесу щодо мирового врегулювання спору.

Через канцелярію суду 26 квітня 2018 року надійшла від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_5 зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ "Альфа-Банк, треті особи ОСОБА_3А, та ОСОБА_4 про визнання недійсною Рамковою угоди та № SМЕRS00056 від 12 вересня 2007 року з підстав укладення договору про надання споживчого кредиту з використинням нечесної підприємницької практики. . Просив в порядку ст. ст. 193,195 ЦПК України прийняти зустрічний позов до спільного розгляду справи та об'єднати зустрічний позов до спільного розгляду в одному провадженні з первісним позовом.

В судовому засіданні 26 квітня 2018 року представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання за пропуском процесуального строку, посилаючись на умисне затягування відповідачами розгляду справи.

Відповідачі жодного разу в судове засідання не зявилися, неодноразово повідомлялися судом належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень ; заперечень, відзиву проти позову не надали, причини неявки суду не повідомили. Представник відповідача ОСОБА_2А, також в судове засідння не зявився, повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Судом вирішено справу розглядати у відсутності відповідачів, оскільки в справі достатньо даних про права та обовязки сторін, за наявними матеріалами справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи , судом встановлено наступне.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Така позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Таким чином , оскільки позов ОСОБА_1 . подано з порушенням встановленого ст. 193 ЦПК строку на його подання , адже розгляд справи триває з квітня 2017 року, відповідачка та її представник неодноразово отримувала судові повістки , а представник ОСОБА_2А, неодноразово особисто розписувася про повідомлення про дату судового засідання, проте не скориталися своїм правом подавати цей позов у встановлений ЦПК України строк, натомість неодноразово судові засідання відкладаися саме через бажання сторін врегулювати спір - позов підлягає поверненню заявнику.

Крім того, суд враховує, що зустрічна позовна заява подана від імені позивача-сторони оспорюваного договору, з посиланнямна порушення його прав, як споживача-позичальника, натомість ОСОБА_1О, не є стороною оспорюваної угоди, а уклала договір поруки в забезпечення зобовязання позичальника ОСОБА_3 за оспорюваною рамкової угодою, лише 10.11.2011 року. Також , одночасно ним подано і заяву про застосування строків позовної давності ( що вже є взаємовиключним щодо ствердження про недійсність угоди, за якою стягується заборгованість) , та заявлене клопотання про призначення судово-економічної експертизи щодо невірних розрахунків заборгованості ( що свідчить про виконання позичальником умов договру належним чином певний час) .

Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає звернутися з таким окремим позовом у загальному порядку у відповідності до норм ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи. Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Керуючись ст 193-195, ч. ст. 259 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя О. А. Гуденко