Ухвала суду № 73713823, 27.04.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6167/17

Провадження № 1-кс/487/1105/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2018 року слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Попович А.Г., прокурора Точонова В.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_2у кримінальному провадженні № 42017151030000177 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 255 КК України про поновлення процесуального строку та арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2018 року слідчий групи слідчих СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_2, за погодженням з прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_3, в рамках здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42017151030000177, звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, в якому просив: поновити строки подання даного клопотання, накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку у ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон "iPhone 7" (IMEI: 356556084714378) та сім карту оператора мобільного зв’язку "Київстар" з маркуванням НОМЕР_1. Визначити місце зберігання арештованого майна – камеру зберігання Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Підставою для внесення клопотання стало те, що вищевказане майно було вилучено під час особистого обшуку у ОСОБА_4, але у встановлений КПК строк не представилось можливим звернутись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на це майно, у зв’язку із винятковою складністю кримінального провадження, наявність у ньому 5-ти підозрюваних, розгляд клопотань про обрання запобіжних заходів, заходів забезпечення тощо. Вилучене майно містить докази вчинення кримінальних правопорушень та санкцією ч. 3 ст. 369 КК України, передбачено обов’язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

06.03.2018 р. ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого.

13.04.2018р. ухвалою апеляційного суду Миколаївської області вищевказану ухвалу від 06.03.2018 р. скасовано та клопотання слідчого направлено до слідчого судді першої інстанції для розгляду.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, пояснив, що вилучене майно є речовим доказом, а також може підлягати конфіскації. Із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно не встигли звернутись вчасно, оскільки кримінальне провадження особливо складне: 5 підозрюваних, декілька епізодів, що зумовлює великий обсяг роботи, який має виконуватись слідчими та процесуальними керівниками. Велика кількість слідчих була залучена саме для проведення окремих слідчих дій, наприклад обшуків. За цей час отримані результати експертиз, які свідчать про те, що вміст пам’яті вилученого у ОСОБА_4 мобільного телефону, це переписка з певними особами, що стосується обставин кримінального правопорушення. Телефонна книга цього телефону необхідна для ідентифікації осіб, з якими зафіксовані розмови. Просив задовольнити клопотання.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що причини пропуску строку звернення із клопотанням не є поважними, оскільки у кримінальному провадженні задіяні 14 слідчих та 11 прокурорів, а тому вони мали змогу вчасно звернутись із клопотанням. Пропуск строку звернення із клопотанням є підставою для залишення клопотання без розгляду по суті. Крім того, прокурор зазначив, що вилучений мобільний телефон є доказом у кримінальному провадженні, але доказів цьому не надав. Просив відмовити у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку та про арешт майна.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

СВ Заводського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017151030000177 із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 255 КК України.

15.01.2018 року в порядку ст. 208 КПК України у дано кримінальному провадженні затримано ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого виявлено та вилучено зокрема мобільний телефон марки "iPhone" чорного кольору у чохлі та сім карту оператора мобільного зв’язку "Київстар" з номером НОМЕР_1.

16.01.2018 року слідчим групи слідчих СВ Заводського ВП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_2 проведено огляд вилученого мобільного телефону та сім картки, під час якого зокрема встановлено, що це мобільний телефон марки "iPhone 7" (IMEI: 356556084714378) та сім карта оператора мобільного зв’язку "Київстар" з маркуванням НОМЕР_1, що зафіксовано у протоколі огляду від 16 січня 2018 року.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно маж бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Положеннями, закріпленими у ст. 117 КПК, визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді.

Оцінивши наведені в клопотанні причини пропуску строку подання цього клопотання та з урахуванням пояснень прокурора в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що такі причини пропуску строку для подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, є поважними, тому можливо поновити цей строк.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Виходячи з положень ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може буди накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, слідчим доведено достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 255 КК України, а зазначене в клопотання майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_4 майно, щодо якого ініційоване клопотання, має суттєве значення для кримінального провадження. Воно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а санкцією частини 3 статті 369 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Отже, прокурором доведено, що є необхідність у накладенні арешту на це майно також і з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на це майно для забезпечення завдань кримінального провадження.

Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного в клопотанні майна.

Керуючись ст. ст. 117, 132, 170-173, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_2- задовольнити.

Поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з клопотанням про арешт майна.

Накласти арешт на майно, вилучене під час особистого обшуку ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон "iPhone 7" (IMEI: 356556084714378) та сім карту оператора мобільного зв’язку "Київстар" з маркуванням НОМЕР_1.

Арештоване майно, а саме: мобільний телефон "iPhone 7" (IMEI: 356556084714378) та сім карту оператора мобільного зв’язку "Київстар" з маркуванням НОМЕР_1, зберігати у камері зберігання речових доказів Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: З.М. Сухаревич