Ухвала суду № 73712018, 27.04.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1564/18

пр. № 1-кп/336/352/2018

УХВАЛА

Іменем України

27 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участю прокурора Брусняка О.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом, складеним щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мурмаши Кольського району Мурманської області, зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає у м. Запоріжжя, вул. Кругова, 152, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 333 ч. 1 КК України,—

ВСТАНОВИВ:

Прокурором прокуратури Запорізької області до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя направлено кримінальне провадження з обвинувальним актом за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 333 ч. 1 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, просив призначити справу до розгляду.

Захисник та обвинувачений не заперечували проти призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання щодо можливості призначення судового розгляду кримінального провадження суд виходить з наступного,

Відповідно до ст. 314 КПК України за результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти наступні рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

При дослідженні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що в період часу з 26.10.2016 року по 17.11.2016 року, будучи заступником головного конструктора тематичного напрямку «Конверсія, модернізація, підвищення споживчих властивостей раніше створених авіаційних двигунів» ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_3», діючи умисно, з метою отримання ДП «Івченко-прогерсс» прибутку та збереження договірних відносин, без отримання дозволів Державної служби експортного контрою України та в порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, які підлягають експортному контролю, здійснив до Російської Федерації, стосовно якої Указом Президента України № 691/2014 введено часткове ембарго, експорт товарів (послуг) з технічного супроводження експлуатації авіаційних двигунів, які підлягають державному експортному контролю, на ТОВ «Авіакомпанія «Скол» , м. Сургут Російська Федерація.

Так, 26.10.2016 року ОСОБА_1, діючи умисно, з метою отримання ДП «Івченко-Прогрес» прибутку та збереження договірних відносин, на виконання договору № 042-271/ЛР/2013 від 10.06.2013 року між ДП «Івченко-Прогрес» та ТОВ «Авіакомпанія «Скол», м. Сургут Російська Федерація, з додатком № 13 від 10.08.2016 року щодо виконання вказаним державним підприємством робіт з науково-технічного супроводу експлуатації двигунів АИ-25 серії 2 № Н5422091, № Н5632129 і № Н53420779, усвідомлюючи, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» товари подвійного використання в сукупності чи окремо являють собою й послуги (технічна допомога) подвійного використання, здійснення яких передбачає отримання відповідних дозволів Державної служби експортного контролю України, та діючи всупереч нормам цього Закону, особисто в якості заступника керівника тематичного напрямку підписав наказ № 1465к про відрядження провідного конструктора ДП «Івченко-Прогрес» ОСОБА_4 до м. Сургут Російька Федерація, для виконання робіт з оцінки технічного стану двигунів АИ-25 серії 2, що належать ТОВ «Авіакомпанія «Скол».

Надалі в обвинувальному акті описуються дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не є підозрюваними чи обвинуваченими у данному кримінальному провадженні.

Тож фактично ОСОБА_1 обвинувачується у підписанні 26.10.2016 року наказу про відрядження провідного конструктора ДП «Івченко-Прогрес» ОСОБА_4 до м. Сургут Російька Федерація, для виконання робіт з оцінки технічного стану двигунів АИ-25 серії 2.

Відповідно до ст. 291 ч. 3, 4 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається:

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Однією з основних засад кримінального провадження є законність, яка визначає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стаття 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту.

Таким чином, для забезпечення ефективного захисту від пред’явленого обвинувачення пред’явлене особі обвинувачення повинно бути детальним, повним, чітким та зрозумілим та містити у собі усі відомості щодо події кримінального правопорушення, виду та розміру шкоди, форми вини, мотиву та мети кримінального правопорушення, тощо.

Однак, вищевказаним вимогам обвинувальний акт не відповідає у зв'язку з наступним.

Так, в обвинувальному акті не зазначено місце вчинення об’єктивної сторони злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1

Єдиною адресою, зазначеною в обвинувальному акті в тій частині, де викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, є юридична адреса ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. академіка ОСОБА_3», яка згадана в обвинувальному акті як місце реєстрації підприємства, на якому 28.05.2001 року ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника головного конструктора тематичного напрямку «Конверсія, модернізація, підвищення споживчих властивостей раніше створених авіаційних двигунів» цього підприємства.

Жодної іншої адреси в обвинувальному акті в частині формулювання фактичних обставин злочину не вказано, тож не вказано і місце підписання ОСОБА_1 наказу, підписання якого, на переконання сторони обвинувачення, складає об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 333 ч. 1 КК України.

Відповідно до положень ст. 32 ч. 1 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Статтею 412 ч. 1, ч. 2 п. «б» КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.

Таким чином, визначення місця скоєння злочину є важливою умовою дотримання такої загальної засади кримінального провадження як законність, у відповідності до якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Крім того, в обвинувальному акті не визначені дії чи бездіяльність ОСОБА_1, які утворюють об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 333 ч. 1 КК України.

Так, статтею 333 ч. 1 КК України передбачено відповідальність за порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Предметом злочину, передбаченого ст. 333 КК України. є товари, що підлягають державному експортному контролю.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20.02.2003 року № 549визначено, що міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України.

Товарами за визначенням Закону України № 549 є товари військового призначення та подвійного використання.

Натомість в обвинувальному акті не вказано жодної дії, вчиненої безпосередньо ОСОБА_1, яка б підпадала під визначення міжнародної передачі товарів, наданого Законом України № 549.

Також в частині обвинувального акту, де сформульовані фактичні обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується саме ОСОБА_1, не вказано порядок міжнародної передачі яких саме товарів, що підлягають державному експортному контролю, порушив обвинувачений, між тим, як товарами у розумінні Закону України № 549 є як товари військового призначення, так і товари подвійного використання, при цьому кожний вид товару має кілька підвидів, визначених ст. 1 Закону України № 549.

Таким чином, суд вважає, що в обвинувальному акті відсутній повний, докладний та зрозумілий виклад фактичних обставин злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1, не зазначено місце скоєння злочину та предмет злочину, не викладено належним чином об’єктивну сторону злочину, що безумовно перешкоджає здійсненню обвинуваченим ефективного захисту від пред’явленого обвинувачення, у зв’язку з чим обвинувальний акт належить повернути прокурору.

Крім того, в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться суперечливі відомості щодо визначення слідчого або слідчих, який здійснюватиме досудове розслідування, адже у відповідності до данних реєстру група слідчих у кримінальному провадженні була визначена лише 19.03.2018 року, натомість як майже усі слідчі процесуальні дії проведені до цього часу без зазначення того, хто саме проводив такі дії.

Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України,—

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, звинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 333 ч. 1 КК України, повернути прокурору прокуратури Запорізької області як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.

Суддя О.І. Дацюк