Постанова № 73710530, 24.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/987/16-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук С. Ф.

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Талько О.Б.

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 293/987/16 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним іпотечного договору та скасування запису про обтяження, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Васильчука С. Ф., -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 17 жовтня 2007 року між ним та відповідачем укладено договір про іпотечний кредит № 1042, за умовами якого він отримав 64500 доларів США строком до 16 жовтня 2027 року, зі сплатою 12% річних. У подальшому йому стало відомо про те, що 17 жовтня 2007 року між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України» укладений також договір іпотеки, предметом якого є належний йому житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчуком В.І. та зареєстрований в реєстрі заборон за № 2367.

Оскільки він не підписував вказану угоду та не мав наміру передавати в іпотеку банку зазначене житло, ОСОБА_1 просив визнати недійсним іпотечний договір №1042 від 17 жовтня 2007 року, укладений між ним та ВАТ «Державний ощадний банк України», а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи, вчинені на підставі вказаного договору про обтяження іпотекою житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року позов задоволено.

Визнано недійсним іпотечний договір №1042 від 17 жовтня 2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження іпотекою будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, що були внесені нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчуком В.І. на підставі іпотечного договору №1042 від 17 жовтня 2007 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України», на даний час ПАТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат між сторонами.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, зазначає, що оформлення спірного іпотечного договору відбувалося у присутності самого позивача та його дружини ОСОБА_3, яка надала відповідний письмовий дозвіл. Допитаний у якості свідка нотаріус Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Пилипчук В.І. своїм підписом підтвердив, що нотаріальні дії проводилися у присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відповідності до Закону України «Про нотаріат».

Посилається на ту обставину, що договір за формою та змістом відповідає вимогам закону та є вчиненим, незважаючи на висновок експертизи, що одна із сторін його не підписувала.

Окрім того, вважає, що є підстави для застосування строку позовної давності.

На думку відповідача, твердження ОСОБА_1 про те, що йому стало відомо про укладання іпотечного договору лише нещодавно, не відповідає дійсності, оскільки позивач разом зі своєю дружиною особисто знаходився 17 жовтня 2007 року у Черняхівській державній нотаріальній конторі, надавав дозвіл та всі необхідні документи для укладання правочину. Також періодично здійснював добровільне комплексне страхування іпотечного майна, був присутній при його огляді та підписував відповідні акти.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_1 В вважає апеляційну скаргу безпідставною, оскільки висновком судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис на спірному договорі виконаний не позивачем, а іншою особою. Зазначена угода не є складовою частиною кредитного договору, відтак, сплачуючи кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, ОСОБА_1 не міг знати про укладення від його імені договору іпотеки. Страхування іпотечного майна та підписання актів перевірки цього майна не свідчать про обізнаність позивача про існування договору іпотеки, оскільки він вважав, що зазначені дії та оформлення даних документів пов'язане виключно з укладенням кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2007 року між сторонами укладений договір про іпотечний кредит №1042, за умовами якого позивачеві наданий кредит у розмірі 64500 доларів США, строком до 16 жовтня 2027 року.

Підпунктами 1.2, 1.4 пункту 1 даного договору передбачено, що кредитні кошти надаються ОСОБА_1 на придбання квартири, розташованої в смт Черняхові Житомирської області, по вул. Мельничній, НОМЕР_1.

Сторони погодились, що зобов'язання банку надати кредит виникає з моменту виконання всіх та кожної з наведених нижче умов, до яких, зокрема, належить й укладення в забезпечення виконання зобов'язань за цим договором іпотечного договору, з прийняттям в іпотеку нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: смт Черняхів, вул. Мельнична, НОМЕР_1, а також укладення на користь банку договору страхування предмета іпотеки.

Окрім того, умовами кредитного договору передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується нотаріально посвідченим іпотечним договором нерухомого майна - предмета іпотеки, що розташоване в АДРЕСА_1. Сторони погодили, що іпотечний договір укладається між банком та позичальником ( та/або майновим поручителем) одночасно із укладенням цього договору. ( п.2 кредитного договору).

Матеріали справи також свідчать, що 17 жовтня 2007 року між сторонами укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав в іпотеку банку житловий будинок НОМЕР_1, розташований в АДРЕСА_1

Зазначений договір посвідчений Пилипчуком В.І., нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області.

Передача в іпотеку даного нерухомого майна відбулась за письмовою згодою дружини позивача- Паламарчук І.А., що підтверджується її заявою. Справжність підпису останньої засвідчено нотаріусом ( а.с. 13).

На виконання умов кредитного договору позивачем неодноразово укладались договори страхування переданого в іпотеку нерухомого майна. Останні такі договори укладені 1 листопада 2011 року та 18 листопада 2014 року ( а.с. 52,53). Вигодонабувачем за цими договорами є відповідач.

Під час судового розгляду за клопотанням представника позивача була призначена судова почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої підпис від імені ОСОБА_1 під друкованим текстом « Від Іпотекодавця ОСОБА_1» наданого іпотечного договору №1042 від 17 жовтня 2007 року, який укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, що наданий філією - Житомирським обласним управлінням АТ «Ощадбанк», виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Вказані обставини свідчать про те, що позовні вимоги є обгрунтованими.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Так, за правилами ст.257, ч.1 ст. 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заперечуючи проти позову, відповідач скористався наданим йому правом та звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Досліджені судом докази свідчать про те, що про укладення спірного договору позивачеві було відомо з дня підписання кредитної угоди, у якій однією з необхідних та обов'язкових умов надання кредитних коштів для придбання житлового будинку АДРЕСА_1, є передача даного нерухомого майна в іпотеку банку одночасно з підписанням договору про іпотечний кредит.

Факт отримання кредиту та придбання за рахунок цих кредитних коштів нерухомого майна, яке було предметом іпотеки, представником позивача не заперечується.

Про обізнаність ОСОБА_1 щодо укладення іпотечного договору свідчить й та обставина, що рішенням виконавчого комітету Черняхівської селищної ради від 27 липня 2007 року йому надано дозвіл на передачу вказаного житлового будинку, що буде придбаний за кредитні кошти, в іпотеку банку.

Окрім того, після отримання кредитних коштів належний позивачеві житловий будинок неодноразово був застрахований власником.

В судовому засіданні також досліджувались акти перевірки заставленого майна - житлового будинку АДРЕСА_1, від 17 жовтня 2008 року, 25 березня 2009 року, 7 жовтня 2013 року, 19 березня 2015 року, 31 серпня 2016 року. Дані акти підписані позивачем, що, в свою чергу, вказує на обізнаність останнього про передачу цього житла в іпотеку банку одночасно з підписанням кредитного договору.

З даним позовом ОСОБА_1 звернувся у жовтні 2016 року, тобто поза межами строку позовної давності.

За таких обставин, рішення підлягає скасуванню з постановленням нового,- про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства « Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним іпотечного договору та скасування запису про обтяження у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 1653 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 2 травня 2018 року.

Головуюча Судді: