Рішення № 73707598, 28.03.2018, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/4152/17

Номер провадження 2/229/53/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Петрова Є.В.

при секретарі Цукаревій К.А.,

за участю

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Донецькобленерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що вона працювала на посаді спеціаліста відділу з організації бухгалтерського обліку Дирекції з фінансів в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

22.03.2017 року вона була звільнена з підприємства. На день звільнення відповідач не виплатив всі належні їй при звільненні суми: заробітну плату з 01.03.2017 по 22.03.2017 року та компенсацію за невикористану відпустку. Також позивачем не було видано їй трудову книжку, незважаючи на те, що вона неодноразово насилала позивачу заяви з проханням провести розрахунок, надати копії наказів про звільнення та вимоги з пересиланням їй трудової книжки із зазначенням адреси.

Вважає, що оскільки весь кадровий персонал, в тому числі і працівники по веденню бухгалтерського та кадрового обліку був переміщений у м. Маріуполь та м. Краматорськ, то ніяких перешкод у виконанні зазначених дій у відповідача не було, тому вважає дії відповідача незаконними та дискримінаційними та просить суд стягнути з відповідача:

-заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.2017 року по 22.03.2017 року в сумі 6359 грн. 40 коп.;

-компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 11435 грн. 60 коп.;

-середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою трудової книжки у розмірі 62 322 грн. 12 коп.;

-витрати на оплату правової допомоги у розмірі 550,00 грн.

Також просить зобов'язати відповідача при виплаті їй заборгованості по заробітній платі та інших компенсаційних виплат здійснити утримання податків та інших обов'язкових платежів.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, повідомлялася через свого представника ОСОБА_3 відповідно до заяви позивача (а.с.30) та ст. 128 ЦПК України. Надала суду заяву про розгляд справи без участі позивача, таким чином суд вважає за можливе розглянути справу без позивача, відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, шляхом надіслання на його мобільний телефон SMS-повідомлення та повістки про виклик до суду в електронному вигляді, про що в матеріалах справи є відповідні довідки про доставку. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав заявлені вимоги з підстав та доводів викладених у позовній заяві та просив її задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Донецькобленерго» ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог, посилалася на доводи, викладені у запереченні від 13.12.2017 року та доповненні до заперечення на позов (а.с.57-63 т.1, 239-241 т.1), відповідно до якого, зазначила, що 13.03.2017 року за місцезнаходженням виробничих потужностей, адміністративних будівель та матеріально-технічних баз ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, яка не контролюється українською владою у Донецькій області, невідомими особами були вчинені дії, які мають ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст.206 КК України, а саме вчинення противоправних дій, які блокують діяльність підприємства.

Внаслідок захоплення майна та приміщень посадові особи Товариства позбавлені контролю над будівлями, спорудами, обєктами електроенергетики, обладнанням, транспортними засобами, товарно-матеріальними цінностями, комп'ютерною технікою, документацією, базами даних та іншим майном на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв'язку із зазначеними обставинами, Товариство, починаючи з 13 березня 2017 року, фактично було позбавлене можливості забезпечувати виконання своїх зобов'язань до моменту усунення форс-мажорних обставин. За фактом втрати контролю над активами, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 15.03.2017 року звернулось до правоохоронних органів України, ДФС України та державних фондів.

За заявою Товариства Головним управлінням Національної поліції у м. Києві було відкрите кримінальне провадження № 12017100000000150.

17.03.2017 року Товариство повідомило Державну фіскальну службу про відсутність доступу до особових справ та інших документів, які стосуються трудової діяльності Товариства, а 20.03.2017 року також про неможливість вивезення первинних бухгалтерських документів.

Також, 17.03.2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було видано наказ №188а-ОД про припинення виробничої діяльності на неконтрольованій території в зв'язку з втратою контролю над майном.

Крім того, з приводу масштабних вірусних атак компютерних систем 12.05.2017 року, 27.06.2017 року та 29.06.2017 року, 04.07.2017року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» були заражені вірусом (вірус \VannaCryhttps://ru.wikipedia.org/wiki/WannaCry), у зв'язку з чим Товариство звернулось з відповідним повідомленням до Департаменту кіберполіції НПУ, яке 14.07.2017 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050390001995.

Стосовно неможливості нарахування заробітної плати та проведення розрахунку середнього заробітку позивачу, зазначають, що табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

Так як табелі обліку робочого часу щодо позивача, відповідно до наказу від 08.05.2015 року № 289-ОД, велись на неконтрольовані території, в зв'язку з захопленням майна товариства, в розпорядженні Відповідача відсутні табелі обліку робочого часу, тобто первинні документи, які фіксують факт виконання працівником роботи за березень 2017 p., про що Товариство повідомляло органи ДФС листом від 17.03.2017 р. вих. №68/1742/ис, а тому підстав для нарахування Позивачу заробітної плати немає, нарахування її є технічно та юридично неможливим.

Оскільки для розрахунку середньої заробітної плати необхідна інформація про виплачені раніше позивачу суми та їх склад, для встановлення, чи підлягають ці суми включенню у розрахунок. За відсутності таких відомостей, провести розрахунок середньої заробітної плати згідно з вимогами постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року також неможливо. Зазначила, що в період з 25.07.2017 року по 03.08.2017 року в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Головним управлінням Держпраці у Донецької області була проведена перевірка додержання законодавства про працю та загальнообовязкове соціальне страхування за період 2015-2017 роки. За результатами перевірки, оформленими Актом від 29.08.2017 р. №05-20-3335/0032, порушень трудового законодавства не виявлено.

При цьому, у вказаному Акті зазначено, що в зв'язку із втратою контролю за документацією, архівами, компютерною технікою товариства, які перебувають на неконтрольованій території, перевірка питань, що стосуються невиплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, невиплати розрахункових сум працівникам, які перебувають на неконтрольованій території не вбачається можливим.

Звернули увагу на те, що існуюча ситуація виникла внаслідок незаконних та злочинних дій проти підприємства, які відбулись 13.03.2017 р. та завдали величезної шкоди товаристу. Всі обов'язки перед працівниками до лютого 2017 р. виконані в повному обсязі.

Стосовно не видачі трудової книжки позивача або її дублікату зазначила, що внаслідок протиправних дій третіх осіб, Відповідач був позбавлений можливості видати трудову книжку через відсутність доступу до неї, а також відсутності зв'язку з позивачем, вина відповідача у не видачі трудової книжки відсутня. Крім того, повідомили, що відповідно до п.5.6 Інструкції та порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, може бути виданий дублікат трудової книжки за новим місцем роботи у зв'язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту Ураїни, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник.

У зв'язку з вищенаведеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог через їх необґрунтованість та передчасність.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 00131268) (а.с.19).

Позивач ОСОБА_2 працювала ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді фахівця відділу з організації бухгалтерського обліку Дирекції з фінансів. Робоче місце працівника знаходилось на території, що тимчасово не контролюється владою України: облік робочого часу, ведення кардової документації та нарахування заробітної плати здійснювалось на неконтрольованої території згідно відпрацьованого часу, що підтверджується довідкою відповідача № 68/7205/ис від 11.12.2017 року (а.с.19 т.2).

Згідно наказу № 262-к від 22.03.2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про звільнення, позивач звільнена 31 березня 2017 року за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) (а.с.9 т.2).

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, що позивач працювала на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді фахівця відділу з організації бухгалтерського обліку Дирекції з фінансів. Наказом № 262-к від 22.03.2017 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про звільнення, позивач звільнена 31 березня 2017 року за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) (а.с.9, 19 т.2). Підставою припинення трудових відносин за згодою сторін було припинення виробничої діяльності підприємства та втрата контролю над майном та документацією з 13.03.2017 року у зв’язку із захопленням підприємства невідомими особами.

Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та визначені населені пункти, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження. До переліку таких міст включене м. Горлівка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р затверджено перелік населенних пунктів, на території яких органи держаної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, відповідно до якого населені пункти, де знаходиться майно ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго" та здійснюється ним діяльність є територією, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Наказом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» від 08.05.2015 року № 289-ОД здійснено розподіл кадрового та бухгалтерського обліку по контрольованій та неконтрольованій державною владою території (а.с.64).

Встановлено, що позивач не перемістилася з непідконтрольної території, продовжила працювати на тій частині підприємства, яка перебувала на території проведення антитерористичної операції.

Таким чином, позивач за своїм вибором погодилася з виконанням роботи в умовах проведення АТО та не території, яка є тимчасово непідконтрольною Україні.

Звертаючись з вимогою про стягнення заробітної плати за дні, що відпрацьовані в березні 2017 року, позивач посилається на те, що заробітна плата їй нарахована, але не виплачена, тому належить стягнути у судовому порядку.

Проте, такі доводи позивача є необґрунтованими.

Наказом № 289/ОД від 08.05.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року для забезпечення ефективного управління і контролю за діяльністю підрозділів і працівників, які виконують роботу на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», ведення і зберігання документації на персонал, який знаходиться на непідконтрольній території, покладено на працівників дирекції по персоналу, який знаходяться на непідконтрольній території (а.с.64 т.1). Позивач працювала у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», виробнича діляність якого здійснювалась на території проведення АТО.

У зв’язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об’єктів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», розташованих у м. Горлівка, у відповідача з 13.03.2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп’ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю.

За фактом здійснення протидії законній господарській діяльності, привласнення майна та за вчинення дій, спрямованих на неправомірне втручання в діяльність ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за заявою останнього порушено кримінальне провадження № 12017100000000150 за ознаками ст.206 ч.3 КК України ( а. с. 68 т. 1).

Висновком торгово-промислової палати України ПАТ № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року щодо унеможливлення виконання обов’язків передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форм-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відносно «ДТЕК Донецькобленерго» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності на території, непідконтрольній українській владі, у тому числі у м. Горлівка.

Судом встановлено, що з 13.03.2017 року господарська діяльність та управління виробничими потужностями відповідача унеможливлено неправомірними діями третіх осіб. Майно ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що знаходиться в тому числі в м. Горлівка, перебувають у незаконному володінні та під контролем третіх. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі, до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Початок дій форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) є 13 березня 2017 року ( а.с.94-113 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідача в судовому засіданні, роботодавець фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема у м. Горлівка, місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами.

Розглядаючи заявлений позов, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не доведений. При цьому судом приймались відповідні заходи щодо встановлення вказаних позивачем фактів та обставин, проте їх з’ясування через настання форс - мажорних обставин є неможливим.

Так, представником відповідача надано ряд документів, в тому числі і зазначений вище висновок торгово-промислової палати України № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року, з якого вбачається неможливість надання документів обліку робочого часу, відпусток, наказів про прийом на роботу та трудову книжку.

Крім того, судом за клопотанням позивача, щодо сприяння витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, були витребувані ряд документів, однак наявність цих документів не підтвердила неправомірність дій відповідача.

Так, суд враховує положення части 2, 8 ст.9, частини 2 ст. 24 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно з якими обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внеску або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Таким чином, з наданих позивачем ОСОБА_4 відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-5 (дата формування виписки 04.09.2017 року) (а.с.11 т.1) та наданих представником відповідача ОСОБА_4 відомостей про застраховану особу позивача форми ОК-7 №619 від 22.02.2018р., вбачається, що страхові внески страхувальником за березень 2017 року не сплачені, а позивач, в свою чергу, не надала суду належного доказу та правовових підстав виплати їй заробітної плати.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про неможливість надати звіт за березень 2017 року щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сформованого згідно до Наказу Міністерства доходів та зборів України №454 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносно позивача, оскільки під час вірусної атаки комп’ютерних систем в червні 2017 року було виведено з ладу систему M.E.Doc в якій формуються ці звіти, про що було зазначено у заяві до Киберполіції. В зв’язку з цим, звіти, виготовлені до липня 2017 р. підприємством втрачено.

Викладена позивачем обставина підтверджується витягом з ЄРДР № 12017050390001995, відповідно до якого 14.07.2017 року до Краматорського ВП від Департаменту кіберполіції надійшов матеріал по заяві ТОВ “ДТЕК Донецькобленерго” (00131268) про те, що 27.06.2017 року, невстановлена особа, за допомогою електронної обчислюваної техніки, незаконно за допомогою шкідливої програми втрутилась в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) ТОВ “ДТЕК Донецькобленерго” яке розташовано по за адресою: м. Краматорськ, вул. Островського, 8, що призвело до втрати інформації (а.с.78 т. 1).

Відповідно до листа в. о. начальника управління Бахмутського об’єднання управління пенсійного фонду України в Донецькій області та довідки, ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» у липні 2017 року надало довідку про нарахування заробітної плати за березень 2017 року, де були внесені зміни у сумах доходу за березень місяць стосовно ОСОБА_2 (а.с.135, т.2).

Розділом V Наказу Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905 передбачено, що у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком. Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Таким чином, суд приймає до уваги саме Довідку ОК-7 – ОСОБА_4 відомості про застраховану особу ОСОБА_2, що був сформований 22.02.2018 року (а.с.113 т.2).

Крім того, сума заробітку, за яку сплачено єдиний внесок, що зазначена Довідка ОК-7 від 22.02.2018 року – 16 958 грн. 40 коп. (а.с.113 т.2), співпадає з сумою доходу з відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суму виплачених доходів за перший квартал позивачу, з якого також вбачається сума доходу – 16 958 грн. 40 коп.(а.с. 33 т. 2).

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п. 1.6. наказу Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» до первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства) належать: накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості, розрахункові відомості, платіжні відомості.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці». У табелі обліку використання робочого часу (типова форма №П-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т. ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Отже, табель обліку робочого часу є первинним документом, відповідно до даних якого здійснюється нарахування заробітної плати.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Вказані форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов’язань згідно ст.ст. 47,83,115,116 КЗпП України.

Встановлено, що відповідач не мав об’єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов’язків та виконати свої зобов’язання за трудовим договором.

Науково-Правовим висновком Торгово-промислової палати України визнано, що терористична загроза та загроза територіальній цілостності України, що супроводжується актами тероризму, є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків відповідачем, передбачених трудовим договором.

Головним Управлінням Держпраці у Донецькій області перевірений факт додержання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» законодавства про працю та загальнообов»язкове державне соціальне страхування. Актом перевірки від № 05-20-333/0028 від 03.08.2017 року встановлено, що здійснити нарахування заробітної плати за березень 2017 року та здійснити розрахунок компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток неможливо у зв’язку із втратою контролю над всім майном, документацією, архівом, комп»ютерними системами, системами обліку, програмами забезпечення, що залишились в зоні АТО (а.с.79-93 т.1).

Таким чином, нарахування заробітної плати за березень 2017 року є неможливим, оскільки таке нарахування проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелем обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Достовірно встановлено, що через захоплення підприємства невідомими особами відповідач втратив контроль над виробничими потужностями підприємства, нерухомим майном та документацією.

Вирішуючи питання стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вимога щодо наявності вини в діях роботодавця, також передбачена ч. 6 ст. 235 КЗпП.

В рішенні суду вищевикладеним встановлена відсутність вини відповідача як у нездійснення виплат на користь позивача так, відповідно і видачі трудової книжки, оскільки це є наслідком злочинних дії третіх осіб, що підтверджується Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України № 2374/2/21-10.2 від 24.07.2017 року, в тому числі і про наявність після 13.03.2017 року обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» своїх обов’язків щодо видачі трудових книжок.

Суд звертає увагу на ту обставину, що на день звільнення, позивач не знаходився на підприємстві, так як перебував на неконтрольованій території, де ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» вже вимушено припинив свою діяльність та не мав доступу до трудових книжок. В подальшому та до цього часу працівник продовжував перебувати на непідконтрольній території, де будь-які підрозділи або представники відповідача відсутні.

Таким чином, суд вважає, що відсутня вина відповідача у не видачі трудової книжки позивачу.

Між тим, діючим законодавством встановлено спеціальний порядок відновлення втрачених на НКТ трудових книжок.

Відповідно до п. 5.6. Інструкції, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, у зв’язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, дублікат трудової книжки може бути виданий за новим місцем роботи.

Дублікат в такому випадку видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

Відповідно до п. 5.2. та 5.3. Інструкції, при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами.

Разом з тим, судом встановлено, що в розпорядженні відповідача відсутні документи щодо роботи позивача, отже оформлення дублікату трудової книжки, у відповідності до зазначених норм Інструкції є неможливим.

Вирішуючи питання стосовно виплати компенсації за невикористану відпустку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 12 ст.10 Закону України «Про відпустки», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Наказом Державного комітету статистики України 489 від 5 грудня 2008 року затвердженні типові форми первинної облікової документації зі статистики праці (із наступними змінами та доповненнями).

Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) про надання відпустки (типова форма № П-3 вищезазначеного наказу). На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника (типова форма № П-2 наказу Держкомстату № 489).

Відповідно до п.п. б) п. 121 наказу Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012 року «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» підприємствами ведуться реєстраційні журнали з кадрових питань (особового складу) зі строком зберігання 75 років.

В розпорядженні відповідача відсутні накази про надання відпусток позивачу з яких можливо було б встановити кількість днів відпустки, які не були використані позивачем та які б підлягали компенсації в зв’язку зі звільненням. До матеріалів справи позивачем, в порушення ст. 81 ЦПК України, не долучено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність на день звільнення невикористаних днів відпусток.

Таким чином, вказана позивачем у позовній заяві кількість невикористаних днів відпуски допустимими доказами не підтверджена, а тому не може бути взята судом до уваги.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України,ст. 24 Закону України "Про оплату праці"заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно статті 4 КЗпП України, законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша ст. 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової та моральної шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати заробітної плати, компенсації за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, застосуванню підлягають положення трудового і цивільного законодавства.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до частини 5 ст. 235 КЗпП України, уразі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органа працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до Науково-правового висновку щодо унеможливлення виконання обов’язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) № 2370/2/21-10.2 від 24 липня 2017 року терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міст: Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Харцизьк, Ясинувата Ясинуватського району Донецької області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами(а.с.121-161). Відповідач при звільненні працівників повинен провести з ними розрахунок в день звільнення за умови: 1) виконання працівником своїх функціональних обов’язків, що має бути підтверджено лише документами з первинного обліку праці та заробітної плати, зокрема: штатним розписом; розцінками та нормами праці; наказами та розпорядженнями (на виплату премій, доплат, надбавок, матеріальної допомоги тощо), табелем обліку використання робочого часу, розрахунково-платіжної відомістю; 2) провадження мережі господарської діяльності .

Втрата контролю і доступу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходяться на територіях міст, в тому числі і м. Горлівка Донецької області, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звіту, що подавались до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями і припинення провадження господарською діяльністю, знівелювала можливість відповідача виконати зобов’язання перед працівниками згідно ст.ст. 47,83, 115 та 116 КЗпП України. Дата виходу з під контролю управління вищевказаними виробничими потужностями, тобто дата встановлення непереборної сили 13 березня 2017 року.

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справу за № 602159цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для усіх судів України.

Враховуючи вищезазначених норми права, обставини справи, зокрема ту обставину, що фактів наявності або відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем не доведений позивачем по справі, з боку суду були прийняті відповідні заходи щодо встановлення вказаних фактів, проте їх наявність або відсутність судом не встановлено, незважаючи на те що фактичне припинення трудових відносин позивача не заперечується представником відповідача по справі, судом також не встановлена наявність вини відповідача у порушення трудового законодавства перед працівниками, звільненими в період встановлення непереборної сили, тобто з 13.03.2017 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується нормами ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, в позові їй відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10-13,76-80, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за затримку трудової книжки в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є. В. Петров