Ухвала суду № 7370743, 17.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2009 року № 22а-14923/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів: Обрізко І.М., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання Тарнавській Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському районі на постанову господарського суду Львівської області від 29 вересня 2008 року у справі за позовом державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000552303/0 від 03.06.2008 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2008 року Державне підприємство «Стрийський вагоноремонтний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0000552303/0 від 03.06.2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ДПІ у Стрийському районі було проведено планову виїзну документальну перевірку ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено Акт №842/23-4/20770332 від 21.05.2008 року. На підставі зазначеного Акту податковою інспекцією 03.06.2008 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552303/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем - збір за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 979,00 грн. з них 653,00 грн. - основний платіж та 326,00 грн. - штрафна санкція.

Своє рішення податковий орган мотивує тим, що позивачем порушено п. З, 4, 6 Порядку встановлення нормативів збору на забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 (із змінами та доповненнями) та п.1.4, п.3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та ДПА України від 19.07.1999 р. за № 162/379 (із змінами та доповненнями).

ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" не погодився із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, просив визнати його нечинним.

Постановою господарського суду Львівської області від 29 вересня 2008 року позов Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» задоволено.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач - Державна податкова інспекція у Стрийському районі Львівської області, подавши на неї апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 29 вересня 2008 року, та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову Державного підприємства «Стрийський вагоноремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, покликаючись на порушення суду першої інстанції норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення.

В апеляційній скарзі зазначає, що ДПІ у Стрийському районі (далі ДПІ) проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10,2006 р. по 31.12.2008 р. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 21,05.2008 р, № 842/23-4/20770332. Як зазначено в п.п.3.1.9 акту перевірки: Перевіркою правильності визначення суми збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлено заниження збору за IV кв.2006 р. в сумі 247,50 грн., та І кв.2007 року в сумі 405,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. 3, п. 4, п.6 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 та п.1.4, п.3.1 Інструкції „Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999р. №162/379 (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено суму збору на загальну суму 652,50грн.

Відповідно до Журналу обліку відпрацьованих люмінесцентних ламп, який ведеться на підприємстві встановлено, що за перевіряючий період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року згідно даних первинного обліку, а саме: накладних на внутрішнє переміщення матеріалів типової форми М-11, передано на склад на зберігання 105 штук відпрацьованих люмінесцентних ламп, а саме: у IV кварталі 2006 року - 11 штук; 25.10.2006р. Цех КМЦ - 11штук;

у І кварталі 2007 року - 18 штук; 01.02.2007 Цех ЦПВ - 10штук; 16,03,2007 Цех КВЦ - 8 штук;

у ІІ кварталі 2007 року - 76 штук; 13.04.2007 Цех ЕСЦ - 11 штук; 27.04.2007р. АПК - 3 штуки; 30.04.2007р. Цех ЕСЦ - 15 штук; 03.05.2007р. АПК - 15 штук; 17.05.2007р. Цех КМЦ -19 штук; 25.05.2007р. Цех КВЦ - 6 штук; 26.05.2007р. АПК - 7 штук.

Для утилізації люмінесцентних ламп підприємство користується послугами НТП „Галекоресурс", з яким укладено договір від 02.01.2007р. №209/07 про знешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп. Згідно товарно-транспортної накладної №590 від 21.06,2007р. ДП „Стрийським вагоноремонтним заводом" відвантажено люмінесцентні лампи в кількості 94 штук для утилізації на НТП „Галскорссурс".

Згідно з л 1.4. Інструкції „Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999р. №162/379 (із змінами та доповненнями) за цією Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за: - викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі-викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовий безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди); розміщення відходів.

Згідно п 3.1. Інструкції „Про порядок обчислення та сплати збору на забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999р. №162/379 (з змінами та доповненнями) «Об'єктами обчислення збору є: для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах; для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини»,

Відповідно до и.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 «Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених, лімітів (щодо скидів і розміщений відходів) виходячи ї фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів,,…»

Згідно п. 3 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 „нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів"

Згідно п.6 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 „Ліміти розміщення відходів визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."

До перевірки не представлено дозволу на встановлення ліміту на розміщення (зберігання) відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Норматив збору для люмінесцентних ламп затверджений Порядком встановлення нормативів збору від 01.03.1999р. за №303 та становить 1,5 гривні за одиницю, оскільки люмінесцентні лампи розміщено у межах населеного пункт (межі м.Стрия), то застосовується коефіцієнт - 3. Враховуючи те, що лампи зберігаються у залізних ящиках, тобто, забезпечено захист від їх шкідливого впливу, коефіцієнт правильності розміщення відходів становить 1, а враховуючи те, що ліміт на зберігання люмінесцентних ламп не встановлено, застосовується коефіцієнт 5. Проте, у складі податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, у гр. 4,1 «нараховано збору за розміщення відходів» не відображено суму збору за розміщення відходів, чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №303 „Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" та Інструкції „Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища від 19.07.1999р. № 162/379 (із змінами та доповненнями).

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 842/23-4/20770332 від 21.05.2008 року, в якому зафіксовано порушення позивачем : - п. п. 3, 4, 6 Порядку встановлення нормативів збору на забруднення навколишнього природного середовища та п. 1.4, п. 3.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, а саме позивачем занижено суму збору за забруднення навколишнього природного середовища на 652,50 грн. в IV кварталі 2006 року та в І кварталі 2007 року. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на ту обставину, що відповідно до Журналу обліку відпрацьованих люмінесцентних ламп, який ведеться на підприємстві перевіркою встановлено, що за перевіряємий період з 01.10.2006 року по31.12.2007 року згідно даних первинного обліку, а саме: накладних на внутрішнє переміщення матеріалів типової форми М-11, передано на склад на зберігання 105 штук відпрацьованих люмінесцентних ламп. Відповідно до п.2 Порядку № 303 установлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і справляння цього збору, об'єктами для нарахування збору, якого такий збір сплачується за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди);розміщення відходів.

Об'єкт для нарахування екозбору виникає у того підприємства, що безпосередньо спалює паливо. Згідно статті 31 Закону України „Про відходи" (від 05.03.98 р. № 187/98-ВР) затверджено відповідний Порядок № 1218, який покладає обов'язок щодо їх розроблення, затвердження і перегляду на органи Мінприроди на місцях.

Положеннями статті 1 цього Закону передбачено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, яких їх власник має позбутися шляхом утилізації або видалення.

Пунктом 8 Порядку № 1218 передбачено, що власники відходів, для яких платежі за розміщення відходів усіх класів небезпеки не перевищують 10 гривень на рік, власники побутових відходів, котрі уклали договори на розміщення відходів із підприємствами комунального господарства, і власники відходів, які отримали ліцензію на збирання та заготівлю окремих видів відходів як вторсировини, звільняються від отримання лімітів на утворення та розміщення відходів.

Відповідно до листа Міністерства економіки України №14-6/134 від 16.02.2000 року та листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №4914-к/26-11/11/115-11 від 14.05.2003 року, обсяги відходів, які передані на договірних засадах іншим суб'єктам господарської діяльності, вже не є власністю підприємства і не повинні враховуватись у розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища.

Як вбачається із матеріалів справи. ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" згідно договорів № 313/06 від 02.02.2006 року та № 209/07 від 02.01.2007 року передало відпрацьовані люмінесцентні лампи в кількості 220 штук НТП „Галекоресурс" для їх знешкодження, а отже у ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" об'єкт для нарахування збору за забруднення навколишнього середовища не виникає.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та є правильними.

Відповідно до п. 3 листа Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України № 14-6/134 від 16.02.2000. підприємствам, що мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються і збір за забруднення навколишнього природного середовища не справляється.

Згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів України № 4914-К/26-11/115-11 від 14.05.2003 р. обсяги відходів (в даному випадку відпрацьовані люмінесцентні лампи), які передані на договірних засадах іншим суб'єктам господарської діяльності, не є власністю підприємства, і тому не повинні враховуватись у розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища.

На підставі вищенаведеного, господарський суд Львівської області правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення суду по даній справі скасуванню не підлягає.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Стрийському район Львівської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 29 вересня 2008 року у справі № 3/187А без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В.Ніколін

Судді І.М. Обрізко

А.М.Ліщинський