Ухвала суду № 7349693, 21.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року № 22а-17654/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Богаченка С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської області від 26 вересня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» звернулося до суду з позовом, в якому, із врахуванням в подальшому збільшення позовних вимог, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції №0003711502/0/35015 від 16.05.2007 року та №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003711502/0/35015 від 16.05.2007р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» застосовані штрафні санкції в сумі 18151,70 грн., шо складає 50 % від суми погашеного податкового боргу 36303.38 грн., за затримку на 1424 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку та встановлено десятиденний строк для їх сплати з дня отримання рішення. За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003711502/0/35015 від 16.05.2007 року податковою інспекцією прийнято рішення №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року, яким підтверджено застосовану суму штрафу. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не відповідають Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою господарського суду Тернопільської області від 26 вересня 2008 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення №0003711502/0/35015 від 16.05.2007 року та №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року, прийняті Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податкова інспекція не довела документально зазначені нею дані в акті перевірки, що свідчить про те, що такі висновки зроблені на припущеннях, що є недопустимим при притягненні платника до

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Стадник М.С. ряд. ст. зв. № 2.11.6 суддя-доповідач Попко Я.С. справа №7а/102-2511(14/55-1409)/5022 справа № 22а-17654/08/9104.doc

відповідальності. Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» перебувало платником земельного податку до березня 2007 року, а з квітня 2007 року перебуває на спрощеній системі оподаткування.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Тернопільської області від 26 вересня 2008 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» самостійно визначило суму податкового зобов'язання з земельного податку у податкових розрахунках поданих до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції за відповідні звітні періоди. Зазначена в зведених розрахунках земельного податку сума податкового зобов'язання вважається узгодженою з дня подання такого податкового розрахунку, що передбачено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181. Таким чином, визначений п.п. 15.1.1 п. 15.1 та п.п.. 15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» термін давності стосується лише податкових зобов'язань, які визначаються податковим органом у випадках, передбачених пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону 2181, а оскільки Тернопільська обєднана державна податкова інспекція не нараховувала ТзОВ «Тербудматеріали» податкового зобов'язання з земельного податку, норма вище зазначених підпунктів не передбачає застосування строку давності 1095 днів у разі нарахування штрафних санкцій по п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Вказує на те, що Тернопільською обєднаною державною податковою інспекцією сформовано та надіслано ТзОВ «Тербудматеріали»: первинне податкове повідомлення-рішення від 16.05.2007 року №0003711502/0/35015; на підставі рішення Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2007 року № 0003711502/1/59535; на підставі рішення ДПА в Тернопільській області про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення від 4 грудня 2007 року № 0003711502/2/81138.

З цих підстав Тернопільська обєднана державна податкова інспекція вважає, що податкові-повідомлення рішення правомірно сформовані та надіслані ТзОВ «Тербудматеріали».

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1. ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, при цьому, обставини, які за законами повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що працівниками Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції проведено не виїзну документальну перевірку своєчасності сплати земельного податку ТзОВ «Тербудматеріали» за період з 03.03.2003 року по 15.03.2007 року . За результатами проведеної перевірки складено акт №3286/15-02/05468831 від 10.04.2007 року, яким встановлено, що в порушення ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року та п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. (далі - Закон - №2181) узгодженні суми податкового зобов'язання з земельного податку юридичних осіб сплачена ТзОВ «Тербудматеріали» з затримкою від 1424 до 13 днів.

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17. Закону-2181 прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003711502/0/35015 від 16.05.2007р., яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» застосовані штрафні санкції в сумі 18151,70 грн., що складає 50 % від суми погашеного податкового боргу 36303.38 грн., за затримку на 1424 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку та встановлено десятиденний строк для їх сплати з дня отримання рішення.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003711502/0 від 16.05.2007 року податковою інспекцією прийнято рішення №0003711502/2/81138 від 04.12.2007 року, яким підтверджено застосовану суму штрафу.

В силу ст. ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі- Закон), п.п. 2.1.4 п. 2.1, п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону 2181, контролюючим органом стосовно сплати податків,обов'язкових платежів є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

До суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань визначених законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу), органи державної податкової служби застосовують штрафні санкції, в порядку передбаченому «Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України №110 від 17.03.2001 року шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень (п. 11 Інструкції) в порядку передбаченому п. 2.6. п. 2 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень» затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, на підставі матеріалів перевірок, результати яких оформляються актом перевірки відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. (далі Порядок), в якому зазначаються чіткий зміст фактів порушення податкового законодавства та вказуються конкретні пункти, статті порушених норм законодавчих актів (п. 1.6., 1.7. Порядку).

Колегія суддів зазначає, що акт невиїзної перевірки №3286/15-02/05468831 від 01.04.2007 року не може бути носієм доказової інформації, оскільки, з викладених в ньому даних та наявних в матеріалах справи доказів, не можливо встановити факту порушення платником строків сплати 36303.38 грн., узгодженої суми податкового зобов'язання по земельного податку на 1424 календарних днів від відповідного граничного строку передбаченого ч.1 ст.17 Закону про плату за землю та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181, на порушення яких посилається в спірних рішеннях та акті перевірки інспекція.

Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом ч.1 ст.17 Закону «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Дію частини першої ст.17 даного закону, щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинено на 2000-2005 роки, а тому в період з 2003 р. по 2005 р. платник не міг порушити дану норму закону.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 цього Закону для подання податкової декларації, тобто протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року, який є базовим податковим періодом для позивача згідно ст.14 Закону «Про плату за землю» .

В матеріалах справи відсутні доводи відповідача, які б підтверджували правомірність застосованих ним санкцій за затримку платежу на 1424 календарних днів.

Окрім цього колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що із даних облікової картки платника за період 2003 2007 рр., які велися інспекцією на підставі «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів», затвердженої наказом ДПА України від 02.04.1999 р. № 174 та «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затверджена наказом ДПА № 276 від 18.07.2005р., не можливо встановити, яким чином податкова інспекція обліковувала дані проведених платником платежів, в тому числі на виконання рішень господарського суду, здійснюючи розподіл поступлених сум на погашення податку та пені, не повідомляючи про такі дії платника шляхом направлення йому повідомлення, в якому міститься зазначена інформація, як це передбачено пп. 16.3.3 ст.16 Закону 2181 та п.3.7. «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затверджена наказом ДПА від 11.06.2003р. №290.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.04.2004 року у справі №14/54-529 задоволено позовні вимоги Тернопільської ОДПІ до ТОВ «Будматеріали» про стягнення податкової заборгованості по земельному податку за рахунок активів платника за період січень - грудень 2003р., задекларованих в Зведеному розрахунку сум земельного податку на 2003 рік №401812 від 31.01.2003р. в сумі 9593 грн. із сплатою щомісяця за період січень - листопад по 799 грн., грудень 804 грн. та 7001,3 грн. несплачених штрафних санкцій застосованих по податкових повідомленнях-рішеннях №0001891800/0/3926 (479,40 грн.), 0001901800/0/3924 (159,80 грн.), №0001881800/0/3025 (6362,1 грн.) від 04.02.2003р. за сплату податкового зобов'язання за 2002 р. за межами граничних строків, всього стягнуто 16594.30 грн.

Рішення суду виконано ДВС у м. Тернополі за рахунок реалізації активів платника, підтверджується квитанцією №186369 від 15.12.2006 р. на суму 18928,24 грн. із яких перераховано Тернопільській ОДПІ 16594.30 грн. Разом з тим, згідно акту перевірки та даних облікової картки, податкова інспекція перерахованою сумою, в супереч рішення суду, яке є обов'язковим для виконання на всій території України, самостійно розчепила суму на покриття платежів платника по податку за період з січня 2003р. по травень 2004р. в сумі 13351,9 грн., частково штрафних санкцій в сумі 3027,78 грн. та пені в сумі 214,46 грн., при цьому сума штрафних санкцій 3973,32 грн. по рішенню №0001881800/0/3025 закрита в 2004 р. за рахунок проведених платником поточних платежів по податку 25.08.2004 р. та 17.09.2004р. в сумі 4000 грн., без попередження останнього про такі зарахування.

Із Рішення Господарського суду Тернопільської області від 07.12.2006р. у справі №15/252-4167 вбачається, що задоволено позовні вимоги Тернопільської ОДПІ до ТОВ «Будматеріали» про стягнення податкової заборгованості по земельному податку за рахунок активів платника за січень 2004 р. по жовтень 2006 р. в сумі 21609,68 грн., задекларованих в податкових розрахунках земельного податку №601957 від 30.01.2004р., №201236 від 31.01.2005 р.та №635764 від 05.05.2006р.(задекларовано 25583 грн. 3973,32 грн. (цією ж сумою закрито штрафні санкції в 2004р. по рішенню №0001881800/0/3025) та 531,38 грн. пені, всього 22141,27 грн. (рішення скасовано постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2007року).

Разом з тим, позивач, на виконання рішення суду, перерахував платіжним дорученням №3 від 28.02.2007 р. суму 22141,27 грн. та платіжним дорученнями №2 від 28.02.2007р. 8001,73 грн.(земельний податок за жовтень грудень 2006 р.), № 5 від 15.03.2007р. 2900 грн. (поточні платежі), № 6 від 15.03.2007 р. 1650 грн. (пеня). По акту перевірки, сумою перерахованою на виконання рішення податкова інспекція закриває платежі тільки по податку за період січень-жовтень 2006 р., а суму боргу 8232,4 грн., за період квітень - грудень 2004 р., сумою 818 грн. перерахованою платником платіжним дорученням №1 від 28.02.2007р., що не відповідає даним облікової картки за 2007рік.

Крім того, перераховані позивачем кошти самостійно розщеплені інспекцією, без повідомлення платника, на погашення пені нарахованої по невизначеному документу строком по 10.09.2008р., тоді як дані картонки формувалися в 2007р. і пеня згідно норм вищезазначених нормативних актів нараховується на погашену суму та не може нараховуватися на майбутнє.

Враховуючи вищенанаведене, колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні доводи податкової інспекції документально зазначених нею даних в акті перевірки, що свідчить про те, що такі висновки зроблені на припущеннях, що є недопустимим при притягненні платника до відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» підставними та правомірність їх задоволення судом першої інстанції.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 26 вересня 2008 року у справі №7а/102-2511(14/55-1409) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тербудматеріали» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді І.О. Яворський

С.І. Богаченко