Ухвала суду № 7349688, 21.12.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2009 року № 22а-17645/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Яворського І.О., Богаченка С.І.

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватної фірми «Інтервал» на постанову господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2008 року у справі за позовом Приватної фірми «Інтервал» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2008 року позивач Приватна фірма «Інтервал» звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Чернівці №000100231/3 від 04.09.2008 р.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Приватна фірма «Інтервал» правомірно відкоригувала податковий кредит по податку на додану вартість, який пов'язаний із придбанням у ТОВ «Екта-Пром» світлодіодного екрану та пуско-налагоджувальних роботах у вересні 2008 року, а не в липні 2007 року, як цього безпідставно вимагає відповідач. Вважає необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам п.п. 4.5, 7.4.1, 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Чернівці №000100231/3 від 04.09.2008 р., яким донараховано податок на додану вартість в сумі 87885,00 грн. та застосовано штраф в розмірі 43942,50 грн.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2008 року в задоволенні позову Приватної фірми «Інтервал» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено за необгрунтованістю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що після демонтування відео екрану та закінчення виконавчого провадження позивач не провів зменшення раніше відображеного податкового кредиту із знаком «мінус», внаслідок чого ним занижено податок на додану вартість за липень 2007 року на суму 87885,00 грн. Твердження позивача про те що він здійснив коригування податкового кредиту в вересні 2008 року, а не в липні 2007 року не може бути підставою для задоволення необгрунтованого позову, оскільки таке коригування було здійснено більше, ніж через 4,5 місяців після виявлення відповідачем порушення податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Паскарь А.Д. ряд. ст. зв. № 2.11.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 6/262/2207 справа № 22а-17645/08/9104.doc

порушенням норм матеріального права, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2008 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв'язку із поверненням світлодіодного екрану постачальнику ПФ «Інтервал» та ТОВ «Екта-Пром» склали 17.09.2008 року розрахунок № 3/242 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 08.06.06 р. № 242 та розрахунок № 4/243 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 08.06.06 року № 243, яким і скорегували податковий кредит ПФ «Інтервал», пов'язаний із придбанням у ТОВ «Екта-Пром» світлодіодного екрану та пуско-налагоджувальних роботах.

За таких обставин, Приватна фірма «Інтервал» правомірно відкоригувала податковий кредит по ПДВ пов'язаний із придбанням у ТОВ «Екта-Пром» світлодіодного екрану та пуско-налагоджувальних роботах в вересні 2008 року, а не в липні 2007 року, як цього безпідставно вимагає відповідач. На підставі наведеного, вважає необгрунтованим і таким, що суперечить вимогам пп. 4.5, 7.4.1, 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Чернівці № 000100231/3 від 04.09.2008 р.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Чернівці в березні 2008 року була проведена виїзна планова перевірка дотримання Приватною фірмою «Інтервал» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за 2007 рік . За результатами проведеної перевірки складено акт № 1476/23-1/21431690 від 03.04.2008 року, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.09.2008 року, яким позивачеві донараховано податок на додану вартість в сумі 87885,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 43942,50 грн.

Актом № 1476/23-1/21431690 від 03.04.2008 року встановлено, що 05.06.2006 року Приватна фірма «Інтервал» уклала з ТОВ «Екта-Пром» договір № ДГ 001940 щодо виготовлення поставки світлодіодного екрану відповідно до специфікації. Світлодіодний екран загальною вартістю 527310,00 грн., в тому числі 87885,00 грн. податку на додану вартість, вказане товариство передало позивачеві за розхідною накладною № РН-0000248 від 08.06.2006 року, а його монтаж був здійснений актом від 09.06.2006 року № 25/12-06.

3 жовтня 2006 року вказані юридичні особи уклали новий договір, згідно якого комплекс до повної сплати його вартості і підписання відповідних документів про завершення всіх договірних зобов'язань по ньому є власністю ТОВ «Екта-Пром» і знаходиться у ПФ «Інтервал» на відповідальному зберіганні.

Оскільки на виконання умов договору в період з 08.06.2006 року по 01.11.2006 року ПФ «Інтервал» перерахувала ТОВ «Екта-Пром» лише 223000,00 грн., у листопаді 2006 року товариство звернулось до господарського суду Чернівецької області з відповідною позовною заявою до позивача.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.12.2006 р. №1/59 з ПФ «Інтервал» на користь ТОВ «Екта-Пром» стягнуто борг в сумі 325370,00 грн., пеню в розмірі 6787,97 грн. та судові витрати.

Після відкриття виконавчого провадження на підставі відповідного наказу суду у зазначеній справі та часткового його виконання позивачем, ТОВ «Екта-Пром» демонтувало з площі Філармонії м. Чернівці згаданий відеоекран та телеграмою від 18.04.2007 року повідомило позивача, що відеокомплекс, який знаходився на відповідальному збереженні позивача, товариством забрано. За заявою товариства від 19.06.2007 року виконавче провадження було закінчено постановою від 26.06.2007 року.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що постанову про виконавче провадження було оскаржено підприємством в 10-денний строк з часу її одержання.

В силу п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника, або придбання основних фондів з метою подальшого використання у виробництві для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Оскільки у договорі від 03.10.2006 р. за № ДГ 001940/1 в новій редакції, зазначено, що комплекс є власністю ТОВ «Екта Пром» і знаходиться у ПФ «Інтервал» на відповідальному зберіганні, тому факту придбання як такого не було, оскільки перехід права власності не відбувся.

Крім того, відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до податкового кредиту.

Таким чином, на порушення п.п.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку з тим, що комплекс демонтовано постачальником та відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.06.2007 року. ПФ «Інтервал» занижено податок на додану вартість за липень 2007 року в сумі 87885,00 грн., а саме: не проведено зменшення раніше відображеного податкового кредиту із знаком «мінус».

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків у адміністративному, або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно пп.17.2 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати і штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку , що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням заальної суми податкового зобовязання з цього податку.

З матеріалів справи вбачається, що акт виїзної перевірки № 1476/23-1/21431690 оформлено 03.04.2008 року, а розрахунки коригування кількісних і якісних показниів до податкової накладної подано 17.09.2008 року.

Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом п.п 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, з аналізу вказаних норм суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що твердження позивача про те що він здійснив коригування податкового кредиту в вересні 2008 року, а не в липні 2007 року не може бути підставою для задоволення необгрунтованого позову, оскільки таке коригування було здійснено більше, ніж через 4,5 місяців після виявлення відповідачем порушення податкового законодавства.

На думку колегії суддів суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватної фірми «Інтервал» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2008 року у справі № 6/262 за позовом Приватної фірми «Інтервал» до Державної податкової інспекції в м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді І.О. Яворський

С.І. Богаченко

Повний текст ухвали складений та підписаний 28.12.2009 року.