Постанова № 73698257, 18.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3561/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, визнання протиправним та скасування припису.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що постановляючи оскаржуване судове рішення, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення даної справи. Зокрема, відповідач зазначає, що під час перевірки позивача було встановлено, що проектна документація останнього розроблена та затверджена з порушенням містобудівного законодавства, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, що у відповідності до статті 376 Цивільного кодексу України є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а відтак встановлені порушення слугували підставою для прийняття спірних припису та постанови про накладення штрафу.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є замовником будівництва житлових будинків та об'єктів соціально-культурного призначення (VI) на вулицях Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідачем на адресу позивача було направлено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017 року (одержаний за допомогою засобів поштового зв'язку 09.02.2017 року). Згідно з вказаними приписом позивач у строк до 10.05.2017 року зобов'язувався усунути недостовірність даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт із реконструкції нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693, з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об'єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва, зареєстрованої відповідачем 17.08.2016 року за № KB 083162300290 стосовно техніко-економічних показників та містобудівних умов та обмежень.

Вказаний припис винесено Головним державним інспектором інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Гончарук Ю.М. за результатами позапланової перевірки на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 року.

Актом перевірки від 06.02.2017 року встановлено порушення позивачем вимог частини другої статті 5, частини другої статті 26, пункту 8 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466.

Крім того, на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 року, припису про усунення порушень вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.02.2017 року відповідачем було прийнято постанову №11/17/073-1323 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2017 року.

Вказане стало підставою для звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Спірні правовідносини урегульовані Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно із пунктом 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

В пункті 13 Порядку №553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку відповідач зобов'язаний був провести перевірку лише за обов'язкової участі позивача (уповноваженої особи ТОВ "Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг").

Згідно із пунктом 16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Згідно із пунктом 18 Порядку №553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що обов'язковою умовою для правомірності проведеної перевірки є пред'явлення перед початком такої перевірки уповноваженій особі позивача посадовою особою відповідача службового посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки та проведення перевірки у присутності позивача або його представника, а також оформлення результатів перевірки актом на підставі якого у разі виявлення порушень вимог законодавства виноситься припис, протокол та постанова.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Територіального міжгосподарчого об'єднання "Ліко-Холдінг" м.Київ, Голосіївський район, вул.Маршала Конєва, 8, кабінет №71, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТ РЕСУРС" м.Київ, Голосіївський була проведена без участі представника позивача.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що при проведенні перевірки уповноваженою особою замовника будівництва громадянином ОСОБА_5 посадовій особі Департаменту були надані копії сторінок паспорту, що підтверджує, на думку відповідача, факт присутності уповноваженої особи замовника будівництва під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, апелянт посилається на договір доручення від 08.09.2016 року №10 про надання послуг з виконання функцій представництва замовника, за умовами якого замовник будівництва ТОВ "ТМО "Ліко-Холдінг" доручає представнику ТОВ "Ф.Д.К." представляти інтереси замовника при виконанні будівельно-монтажних робіт, спрямованих на будівництво прибудови до нежитлових приміщень на об'єкті: реконструкція нежилих приміщень з №1 по №4 (групи приміщень №693) з №1 по №7 (групи приміщень №694), з №1 по №12 (групи приміщень №690) з їх об'єднанням та влаштуванням Вільямся, 19/14 у Голосіївському районі м.Києва.

Однак, згідно інформації наданої позивачу ТОВ "Ф.Д.К." жоден уповноважений представник останнього не був присутній під час здійснення відповідачем позапланової перевірки, не одержував жодних повідомлень про здійснення такої перевірки.

Колегія суддів також вважає, що відповідач не мав права приступити до проведення перевірки без вручення уповноваженій особі суб'єкта містобудування направлення для проведення позапланової перевірки, тобто відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про проведення перевірки перед її початком, вручивши позивачу направлення.

Апелянт не надав суду копії направлення для проведення позапланової перевірки та доказів його вручення уповноваженій особі позивача, тобто відповідач приступив до перевірки дотримання позивачем вимог законодавства без повідомлення останнього про таку перевірку, що суперечить Порядку №553.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки не вручив позивачу направлення на проведення перевірки та провів перевірку у присутності осіб, які не є уповноваженими особами позивача (доказів зворотнього суду не надано), у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення при проведенні перевірки.

Щодо встановлених актом перевірки порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, слід зазначити наступне.

У відповідності до Постанови постанову № 11/17/073-1323 про накладання штрафу з. правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.02.2017 року, відповідачем було визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом четвертим пункту 5 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Вказана норма передбачає притягнення до відповідальності суб'єкта містобудування, який є замовником будівництва, за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про почато виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вказана постанова винесена за результатами розгляду матеріалів справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на підставі акту позапланової перевірки від 06.02.2017 року, припису від 06.02.2017 року та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 року.

Відповідно зі статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу не виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Рішенням XI сесії IV скликання Київської міської ради від 23.12.2004 року від 24 листопада 2005 року № 460/2921 було затверджено проект відведення земельної ділянки щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об'єднання ЛІКО-ХОЛДІНГ» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків та об'єктів соціально-культурного призначення на вулицях Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва, та вирішено передати позивачу під зазначені цілі у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 4,67 га (в тому числі площею 0,26 га в межах прибережної захисної смуги) за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

На підставі зазначеного рішення позивачем в установленому порядку було укладено з Київської міською радою договір оренди земельної ділянки, який в подальшому було поновлено за рішенням Київської міської ради від 29 грудня 2011 року № 1093/7329.

Для будівництва багатоповерхових житлових будинків та об'єктів соціально-культурного призначення (IV) на вулицях Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва позивачем в установленому законом порядку було одержано вихідні дані на проектування, розроблено проектну документацію та одержано Дозвіл на виконання будівельних робіт: 17.03.2011 року № 2410-Гл.

Після завершення будівництва житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва, у тому числі нежитлових приміщень у його складі, інвестором та позивачем, як замовником будівництва було прийняте рішення стосовно проведення їх реконструкції.

Як свідчать додані до позову документи, Декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована відповідачем 17.08.2016 року.

З аналізу положень пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, вбачається, що перевірка достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт повинна бути проведена протягом трьох місяців з дня подання зазначеної декларації, шляхом проведення позапланової перевірки. Однак, відповідачем не була у тримісячний строк проведена позапланова перевірка достовірності даних у поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частиною восьмою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 згаданого Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з частинами першою та третьою статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням прийнятого рішення про здійснення реконструкції нежитлових приміщень було розроблено проектну документацію щодо об'єкта будівництва: «Реконструкція нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694) з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об'єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва.

При цьому, організація розробки проектної документації щодо такої реконструкції здійснювалось позивачем з урахуванням наявних містобудівних умов і обмежень, виданих позивачу, у зв'язку із здійсненням забудови земельних ділянок, розташованих в межах вулиць Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва.

Станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції, будівництво житлових будинків в межах вулиць Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва не завершене.

З огляду на те, що проектною організацією вказаний вище об'єкт будівництва був віднесений до III категорії складності, зважаючи на вимоги статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експертиза проектної документації щодо об'єкта будівництва: «Реконструкція нежилих приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень № 693 з № 1 по № 7 (групи приміщень № 694) з № 1 по № 12 (групи приміщень № 690) з їх об'єднанням та влаштуванням прибудови під магазин продтоварів в секції № 1 А житлового будинку на вул. Академіка Вільямса, 19/14 у Голосіївському районі м. Києва» не проводилась.

Таким чином, зазначена позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої відповідачем 17 серпня 2016 року, інформація про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є фактом наведення недостовірних даних у декларації, а є повідомленням відповідача про можливість виконання будівельних робіт на підставі проектної документації щодо проведення реконструкції, розробленої згідно виданих позивачу та чинних до кінця будівництва містобудівних умов та обмежень.

Щодо невідповідності площ нежитлових приміщень вказаних у різних частинах проектної документації (власне у проектній документації та техніко-економічних показниках) позивача, про що зазначено відповідачем в акті перевірки, то з урахуванням того, що різні площі наведені виключно у проектній документації, така невідповідність є нічим іншим, як технічною помилкою, допущеною у проектній документації.

Крім того, у матеріалах справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності наведено різні дані стосовно назви та місцезнаходження об'єкта будівництва позивача. Так, відповідачем безпідставно у окремих документах, зокрема у Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.02.2017 року вказано, що позивачем здійснюється реконструкція нежитлових приміщень, розташованих по вул. Антоновича у Голосіївському районі м. Києва, що не дає можливості встановити відносно діяльності позивача на якому саме об'єкті винесено зазначений протокол.

Крім того, з урахуванням невідповідностей, що містяться у документах, складених відповідачем, не вбачається можливим чітко встановити у чому саме полягали допущені позивачем порушення вимог містобудівного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність спірних приписів та наказу відповідача, а відтак вбачає підстави для їх скасування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 24.04.2018р.