Ухвала суду № 73689809, 26.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/449/16

УХВАЛА

26 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про роз’яснення рішення від 02.08.2016 року по справі №815/449/16,-

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону ОСОБА_2, Першого заступника Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону ОСОБА_3, Ізмаїльського Прикордонного загону про визнання протиправними дії Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону ОСОБА_2 щодо складання наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ та скасувати накази від 22.12.2015 року №1649-АГ про призначення службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”) та від 29.12.2015 року №1713-АГ щодо затвердження результатів (висновків) службового розслідування по факту втрати військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”).

Постановою від 02.08.2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону ОСОБА_2, Першого заступника Начальника Ізмаїльського Прикордонного загону ОСОБА_3, Ізмаїльського Прикордонного загону про визнання протиправними дій, скасування наказів від 22.12.2015 року №1649-АГ та від 29.12.2015 року №1713-АГ – відмовлено повністю.

14.12.2016 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду вищевказана постанова залишена без змін.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про роз’яснення рішення по справі №815/449/16, а саме: чи встановлювались ООАС (суддя Марин П.П.) при розгляді справи №815/449/16 обставини:

втрати військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”) та вартості майна;

наявності вини позивача ОСОБА_1 у втраті військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”), ступень та форма вини ОСОБА_1

В разі, якщо ООАС при розгляді справи був встановлений факт вказаної втрати та наявність вини позивача ОСОБА_1 у втраті військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”) - надати роз’яснення щодо передбачених КАС України повноважень адміністративного суду при вирішенні:

Питань матеріального права;

Ступеню вини особи та її форми.

В обґрунтування заяви представник посилається те, що 18.12.2016 року до Ізмаїльського міськрайонного суду був поданий позов ВЧ 1474 (Ізмаїльський прикордонний загін) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної державі у розмірі 503 526 грн. (справа №500/6583/16-ц, суддя Баннікова Н.В.) за втрату ОСОБА_1 військового майна (тепловізора марки “Elkan Phantom Ir Xr”). Підставами для подання вказаного позову до Ізмаїльського міськрайонного суду явилася, в тому числі постанова ООАС від 02.08.2016 року по справі №815/449/16 та пояснення представника позивача у судовому засіданні від 07.12.2017 року по справі№500/6583/16-ц про те, що нібито постановою ООАС від 02.08.2016 року саме і був встановлений той факт, що ОСОБА_1 винний у втраті тепловізора. Таким чином, вказане твердження представника позивача по справі №500/6583/16-ц свідчить про те, що, на думку Ізмаїльського прикордонного загону саме адміністративним судом при провадженні по справі №815/449/16 був нібито встановлений факт псування/втрати ОСОБА_1 військового майна та вина ОСОБА_1 у втраті майна, тобто спір про право та вирішення адміністративним судом питання винуватості особи у втраті майна.

Перевіривши наведені доводи в заяві про роз'яснення судового рішення, суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Зі змісту вказаної норми вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення пов'язана з незрозумілістю рішення як для сторін, так і для державного виконавця.

Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Внесення змін до судового рішення шляхом його роз'яснення не допускається.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення (Постанова ВАСУ від 06.05.2010 р.).

В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення.

Отже, суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду.

Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз’яснення рішення суду – це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. При цьому роз’яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-452iп16, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, ч.5 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховується судом при застосуванні ст.170 КАС України.

Зі змісту заяви представника ОСОБА_1 про роз’яснення рішення випливає, що він просить роз’яснити описову та мотивувальну частини судового рішення, прокоментувати акт правосуддя.

Таким чином, суд вважає заяву про роз’яснення рішення такою, що не підлягає задоволенню, оскільки резолютивна частина рішення від 02.08.2016 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, не припускає кілька варіантів тлумачення, та взагалі не містить примусу до вчинення будь-яких дій, при цьому роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не мають правового значення.

З огляду на зазначене вище суд вважає, що обставини, необхідні для реалізації інституту роз'яснення судового рішення, відсутні.

У зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 року по справі №815/449/16, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення.

Керуючись ст. 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про роз’яснення рішення суду від 02.08.2016 року – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.293, 295 КАС України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

20 квітня 2018 року

у роз'ясненні судового рішення відмовлено

26.04.18