Постанова № 73673040, 25.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8883/17 Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/1831/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 25.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Сліпченка О.І., Приходька К.П.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 січня 2018 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

у грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даною заявою, мотивуючи її тим, що приватним виконавцем ОСОБА_5, 30.11.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55282198.

Ознайомившись 12.12.2017 з матеріалами виконавчого провадження, ОСОБА_2 було встановлено, що відкриття виконавчого провадження було здійснено на підставі виконавчого напису нотаріуса від 11.07.2017, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим в реєстрі за № 13490.

Оскільки, на думку заявника, зазначений вище виконавчий напис є незаконним, вчиненим з порушенням норм чинного законодавства та як наслідок, є таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_6 звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При таких обставинах, оскільки виконавчий напис приватного нотаріуса є чинним і звернений банком до виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника з метою подальшої її реалізації як арештованого нерухомого майна, є всі підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ. Тому заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 13490,

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 січня 2018 року заяву задоволено.

Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 11.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 13490.

Не погоджуючись з ухвалою суду про забезпечення позову, ПАТ «Укрсоцбанк» подано апеляційну скаргу, в якій банк, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не з’ясував обставини, які мають значення по справі, застосував заходи забезпечення позову які не можна визнати співмірними заявленим позовним вимогам, в мотивувальній частині ухвали не навів мотивів, з яких вважає обґрунтованим припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, суд не врахував інтересів ПАТ «Укрсоцбанк» як стягувача, обмеживши можливість господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном.

10 квітня 2018 року на адресу апеляційного суду Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_7, в якому зазначено, що в рамках виконавчого провадження, відкритого за виконавчим написом нотаріуса, накладено на все майно позичальника, в тому числі на пенсійний рахунок та на спільне сумісне майно подружжя, з метою його подальшої реалізації. Тому, на його думку, є всі підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, яким може бути скасовано виконавчий документ. Також, у випадку реалізації предмету іпотеки та/або іншого нерухомого майна в порядку примусового виконання виконавчого документу, позивач змушений буде додатково звертатись з окремими позовами про визнання незаконними дій чи рішення приватного виконавця, скасовувати результати прилюдних торгів, нести додаткові витрати, пов’язані з розглядом цих судових справ, в результаті чого невідомо чи зможе повернути собі право власності на арештоване майно.

ПАТ «Укрсоцбанк» свого представника для участі у розгляді справи у суді апеляційної інстанції не направив. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, у зв’язку з чим, керуючись положення ст. 372 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у відсутності незявившогося представника апелянта.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 150 ЦПК України невжиття даного способу забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотарільного округу ОСОБА_3 від 11.07.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 13490.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову

Згідно з п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом позову в даному випадку є законність виконавчого напису нотаріуса, який, на думку позивача, вчинено із грубим порушенням норм чинного законодавства, а саме: Цивільного кодексу України, закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. Позивачем зазначено, що на день звернення до суду із вказаним позовом оспорюваний виконавчий напис звернуто Банком до виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно боржника з метою його подальшої реалізації, як арештованого нерухомого майна.

За таких обставин, можна зробити висновок про можливість утруднення чи неможливість виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в майбутньому виконання можливого рішення про задоволення позовних вимог.

Оскільки, дана процесуальна дія є оперативним заходом, що вживається для забезпечення виконання рішення у разі його потенційного задоволення, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, задовольнивши заяву ОСОБА_2

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, і не свідчить про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову перешкоджатимуть господарській діяльності юридичної особи оскільки банк не зазначає, чим саме заборона вчиняти виконавчі дії щодо позичальника, зокрема заборона реалізовувати його майно в примусовому порядку, перешкоджатиме господарській діяльності юридичної особи.

Інші доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду та порушення судом норм процесуального права, є необґрунтованими, висновків суду про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з положенням ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 137, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 січня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ткургенєва, 40, понесені ним витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: